Сутність та джерела фінансів домогосподарств.

План

Тема: Фінанси домогосподарств.

Лекція 12.

Навчальна мета:розкрити сутність фінансів домогосподарств.

Час:160 хв.

Метод:Лекція

Місце:Навчальна аудиторія

Навчальні питання:

1. 40 хв.

2.35 хв.

3.40 хв.

4.35 хв.

5.Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення:схеми, таблиці, збірники документів і матеріалів, першоджерела.

Джерела і література:

1. Василик .Д. Теорія Фінансів. Підручник. К., 2000.

2. Кириленко О.П. Фінанси (теорія та вітчизняна практика). Тернопіль, 2002.

3. Опарін В.М. Фінанси: Загальна теорія. К.200 І р.

4. Фінанси (теоретичні основи). За ред. М.В. Грідчіної. В.Б. Захожая. К., МАУП, 2002

1. Сутність та джерела фінансів домогосподарств.

2. Структура фінансів домогосподарств.

3. Соціальний захист населення та його основні принципи. Економічна сутність державних гарантій.

4. Інвестиційна діяльність населення. Умови інвестиційної активності населення на фондову ринку.

 

Фінанси населення стосуються економічної категорії "домашнє господарство" (домогосподарство), як це прийнято світовою практи­кою планування фінансів різних рівнів. Фінанси населення формують­ся доходами і витратами окремих домогосподарств.

Домогосподарство — це економічна одиниця, що складається з однієї людини або кількох людей, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку факторами виробництва і використовує за­роблені кошти для поточного споживання та оплати послуг і за­ощадження з метою задоволення своїх потреб. Фінанси домашніх господарств — це грошові фонди, що формуються у громадян з дохо­дів, одержаних у результаті трудової, господарської та інших видів діяльності.

Фінанси домашніх господарств функціонують у межах фінансової системи країни і мають прямі й зворотні зв'язки з державними фінанса­ми та фінансами підприємств. Фінанси держави та фінанси підприємств спрямовуються на нагромадження або споживання. До нагромаджень належать усі вкладення коштів на розширення виробництва, створення основних фондів усіх видів або нагромадження грошових ресурсів у кредитних установах і фінансових інститутах. Споживанням є вкладення коштів у матеріальні блага та послуги, що призначені для відтворення робочої сили і споживаються населенням.

Фонд споживання в загальнонаціональному масштабі — це загальна сума споживання населення країни, обмежена розміром ВВП, національним доходом та необхідними відрахуваннями з національного доходу на невиробничу сферу і страхові фонди на непередбачені витрати.

Фінанси населення в масштабі країни складаються з фонду оплати праці (підсумовуються па рівні підприємств) і виплат із громадських соціальних фондів, спрямованих на соціальний захист населення. Співвідношення фонду оплати праці та виплат із громадських соціальних фондів становлять структуру фонду споживання країни.

Кількісно фінанси населення безпосередньо пов'язані із знову створеним продуктом — доданою вартістю/Знову створений продукт (чистий продукт) складається знеобхідного продукту (оплата праці) та доданого продукту (прибутку). Фінанси населення відображають переважно розмір необхідного продукту, що забезпечує відтворення робочої сили (оплата праці) і частково — доданий продукт (виплати населенню з прибутку).

Формуючись за рахунок розподілу і перерозподілу знову створеної вартості у виробничій та невиробничій сферах, а також у сфері дер­жавних фінансів, фінанси домашніх господарств збільшуються за рахунок власної господарської діяльності населення і доходів від інвестування на фінансовому ринку.

До джерел фінансів домогосподарств належать:

• заробітна плата, отримана у виробничій і невиробничій сферах (у складі собівартості продукції і послуг);

• пенсії, стипендії, субсидії, допомога тощо (за рахунок надходжень);
до суспільних фондів споживання у вигляді податків і відрахувань;

• доходи від підсобного господарства;

• доходи від надання послуг населенню;

• доходи від володіння цінними паперами;

• інші доходи (спадок, аліменти, гонорари тощо).