ЗНОС І АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Як уже було сказано, розрізняють два види зносу основних засобів — фізичний і моральний.

Фізичний знос — це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних засобів; кваліфікації робітників та їхнього ставлення до основних засобів у процесі використання, інтенсивності та умов їх використання. Розрізняють повний і частковий знос основних засобів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних засобів.

Моральний знос — це знос основних засобів унаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних засобів іще до їх фізичного зносу.

Несвоєчасна заміна морально застарілих основних виробничих засобів призводить до того, що собівартість підвищується, а якість знижується порівняно з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні.

Моральний знос зменшує вартість основних виробничих засобів через скорочення суспільне необхідних витрат на їх відтворення. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних виробничих засобів. Вирахуванням з первісної (відновлюваної) вартості основних виробничих засобів суми зносу визначають залишкову вартість основних виробничих засобів.

Зв=[В(100-І)]: 100,

деЗв — залишкова вартість основних виробничих засобів;

В — відновлювальна (первісна) вартість основних виробничих засобів;

І — ступінь зносу основних виробничих засобів, %.

Сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу.

Амортизація — це процес поступового перенесення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами. Амортизаційні відрахування включаються до складу валових витрат, що беруться для обчислення оподатковуваного прибутку.

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:

• на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тім числі на самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб (включно з витратами на виплату заробітної плати працівникам,якібули зайняті на виготовленні таких основних засобів);

• на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних засобів.

Безпосередньо відносяться до складу валових витрат звітного періоду:

• витрати на придбання основних засобів або нематеріальних

активів з метою їх наступної реалізації іншим підприємствам чи ви-

користання таких основних засобів у виробництві інших основних

засобів, призначених для такої реалізації;

• кошти та витрати на утримання основних засобів, що перебу-

вають на консервації.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вар-

тості основних засобів і норм таких відрахувань, а також від методів

їх нарахування.

Відповідно до чинного законодавства суб'єктам підприємниць-

кої діяльності пропонується як базу для нарахування амортизації за-

стосовувати залишкову вартість основних виробничих засобів,

скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на

витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції.

Підприємства мають право самостійно застосовувати метод при-

скореної амортизації. Завдяки прискореній амортизації зменшують-

ся втрати від морального старіння основних виробничих засобів.

Сутність прискореного методу нарахування амортизації поля-

гає в тім, що без скорочення встановлених нормативних строків

служби основних засобів підприємствам дозволяється протягом

двох років проводити амортизаційні відрахування в підвищених роз-

мірах, але з відповідним зниженням їх у наступні роки.

Унаслідок зростання амортизаційних відрахувань знижується розмір оподатковуваного прибутку, а отже, і величина податку на прибуток. Одночасно зменшується прибуток від реалізації товарної продукції.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.

де А — сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Ба — балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду, грн.;

Н — норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних засобів, %.

Згідно з чинним законодавством України норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних засобів на початок звітного періоду в таких розмірах.