Філологічна наука в системі гуманітарного знання

Лінгвістика пов’язана як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв’язки є обопільними: результати лінгвістичних досліджень використовуються іншими науками і навпаки.

Мова – це явище суспільне, отже, і лінгвістика належить до суспільних наук і передусім пов’язане з такими суспільними науками, як історія, археологія, етнографія, соціологія, психологія, літературознавство та ін.

Зв'язок лінгвістики з історією очевидний, позаяк історія мови є частиною історії народу. Крім того, мова в своєму словнику фіксує історичні факти життя народу, його контакти з іншими етносами, розвиток культури тощо. Археологія постачає лінгвістиці віднайдені при розкопках пам’ятки писемності, які розшифровують лінгвісти. Етнографія, яка вивчає побут і культуру народу, допомагає в дослідженні говірок. Ефективним є зв’язок лінгвістики із соціологією – наукою про суспільство, бо мова функціонує тільки в суспільстві й суспільство впливає на розвиток та функціонування мови. Зв'язок лінгвістики з психологією полягає в тому, що в мові відображається психічний склад, менталітет народу – носія мови, а породження й сприйняття мовлення має психічне підґрунтя. З логікою, яка вивчає форми й закони мислення, лінгвістику поєднує те, що мова є найважливішим засобом мислення. Із літературознавством – спільний об’єкт вивчення – слово (літературу називають мистецтвом слова). Разом вони утворюють науку філологію (грец. philéō “люблю” і logos “слово”). Особливо тісно з літературознавством пов’язані стилістика й історія літературної мови.

Із природничих наук лінгвістика пов’язана насамперед з фізіологією людини й антропологією. Перша з них допомагає пояснити артикуляцію звуків, а друга – походження мови. Лінгвістика співпрацює також з медициною (мовознавчі факти виявилися корисними у психіатрії, дефектології, логопедії, в лікуванні порушень мовлення – різного роду афазій); фізикою (акустична характеристика звуків мови); семіотикою, яка вивчає різні знакові системи (мова є однією із знакових систем); географією (мовні явища наносять на географічну карту для показу зон їх поширення). На стику лінгвістики і цих наук виникли нейролінгвістика, інженерна лінгвістика, математична лінгвістика, лінгвосеміотика, лінгвогеографія тощо.

Лінгвістика є тією гуманітарною наукою, яка першою стала використовувати математичні методи для дослідження свого об’єкта – і для одержання, і для оформлення своїх результатів. Особливого поширення в мовознавчих дослідженнях набула статистика та побудова моделей і графіків. Помітним явищем у лексикографії стали частотні словники.

Оскільки розвиток і функціонування мови підпорядковується не жорстким, а імовірнісним закономірностям, то для їх вивчення стали застосовувати математичну теорію ймовірності. Такі поширені в лінгвістиці поняття, як частота, коливання частот, вибірка, середня вибіркова частота запозичені з математики. Для формального опису мов ефективно використовують поняття і методи математичної логіки. Усе це дає повне право стверджувати про виокремлення в мовознавстві такої стикової дисципліни, як математична лінгвістика. Значно пожвавилися в останній час зв’язки лінгвістики з кібернетикою – наукою, яка дає математичне обґрунтування законів, що керують діями живих організмів і машин-автоматів (роботів). На стику лінгвістики і кібернетики виникла кібернетична лінгвістика, яка розглядає мову як одну з керуючих і керованих систем. Мова є природною і надзвичайно потужною кібернетичною системою.

Алгоритми автоматичного (машинного) перекладу – результат співпраці мовознавців й інженерів. Проблемі машинного перекладу вже більш 50 років. Першого робота-перекладача демонстрували в 1954 році у Нью-Йорку. Він переклав окремі фрази з російської мови на англійську. Виникнення обчислювальної (комп’ютерної, інженерної) лінгвістики, предметом якої є вивчення мови, пов’язане з можливостями машинної обробки та переробки інформації, яка міститься в одиницях мови, й інформації про саму мову, її будову, функціонування, є наслідком контактування мовознавства і кібернетики.

Теорія інформації, або інформатика (її розглядають то як самостійну науку, то як складову частину кібернетики), вивчає проблеми передавання, приймання, зберігання, перетворення й обчислення інформації. Її власний об’єкт – функціонування ін формації в системах «людина – людина» і «людина – машина – людина». Одночасно одним із об’єктів вивчення теорії інформації є мова як засіб зберігання, переробки і видачі інформації. Крім того, теорія інформації змикається з лінгвістичним забезпеченням інформаційних систем. Зв'язок лінгвістики з теорією інформації позначився на використанні її понять у лінгвістичних дослідженнях. Зокрема, такі поняття, як код (спосіб запису повідомлення), біт (одиниця виміру інформації), надлишковість (різниця між граничною можливістю коду і середнім обсягом передаваної інформації), ентропія (міра невизначеності обсягу недостатньої інформації, яка залежить від кількості знаків у коді й імовірності їх появи в тексті) та багато інших стали повноправними лінгвістичними термінами.

Однією з актуальних проблем прикладної лінгвістики є проблема інформаційної служби, точніше проблема лінгвістичного забезпечення інформвційно-пошукових систем машинного типу. З проблемою пошуку інформації пов’язані питання компресії тексту й автоматичного реферування. Тут велике значення має статистика. «Читаючи текст», машина відбирає найчастотніші слова і, комбінуючи їх за певними правилами, складає анотацію.

У нашій країні створено Український мовно-інформаційний фонд НАН, завданням якого є організація автоматизованої системи для укладання словників. В Українському мовно-інформаційному фонді готується академічна електронна лексична картотека, яку невдовзі зможуть використовувати мовознавці для своїх теоретичних досліджень.

Дані лінгвістики використовують також у військовій справі. Так, зокрема, створюється особлива командна мова, яка за широкого використання технічних засобів дає можливість у складних умовах ведення бойових дій ефективно здійснювати зв'язок з підрозділами. Лінгвістичні знання стають у пригоді й фахівцям, які займаються кодуванням і дешифруванням.

Особливої уваги заслуговує зв'язок лінгвістики з філософією, яка вивчає найзагальніші закони природи, суспільства і мислення. Філософія дає лінгвістиці методологію. Системний підхід до вивчення мовних явищ, принцип історизму в поясненні мовних фактів, критерій перевірки одержаних результатів на практиці – ось тільки деякі із засадничих передумов лінгвістичних студій. Доречно нагадати, що мовознавство зародилося в лоні філософії і лише згодом виокремилося як наука.

Отже, серед явищ, які є об’єктами різних наук, важко знайти такий об’єкт, який хоча б віддалено нагадував людську мову. Мову можна вивчати з найрізноманітніших поглядів і в найрізноманітніших аспектах. Багатоаспектність дослідження мови зумовлена її складністю. Саме тому сучасне мовознавство являє собою складний комплекс численних дисциплін і напрямів, які то зближуються і перехрещуються, то розходяться. Мовознавство стало фундаментальною когнітивною наукою з надзвичайно широким прикладним спектром. Існує думка, що ХХІ ст. буде віком кібернетики і лінгвістики.