Розвиток МКП в умовах комерціалізації та приватизації космічної діяльності
Лекція 11 Актуальні проблеми міжнародного космічного права
Контрольні питання
1. Які основні проблеми міжнародного космічного права у правовому регулюванні відносин на світовому космічному ринку (за визначенням ЮНІСПЕЙС-ІІІ)?
2. У чому суть міжнародно-правового регулювання зовнішньоекономічних операцій на світовому ринку космічних послуг і технологій?
3. Які основні проблеми регулювання майнових і немайнових відносин суб’єктів космічного ринку ?
4. Яка роль транснаціонального торгового права у регулюванні світового ринку космічних послуг і технологій?
5. Які основні особливості впливу національного законодавства на правові регулятори світового космічного ринку?
11.1. Нові умови космічної діяльності та ефективність її правового регулювання.
11.2. Проблема демілітаризації космосу.
11.3. Класичні проблеми міжнародного космічного права.
11.4. “Космічне сміття”.
11.5. Угода про Місяць.
11.6. Інтелектуальна власність і космічна діяльність.
Література: [1, 2, 52 – 54, 74].
11.1. Нові умови космічної діяльності та ефективність її правового регулювання
МКП як нова гілка міжнародного публічного права виникло на потребу практичної космонавтики.
Як вже було визначено вище, МКП – це сукупність спеціальних норм сучасного загального міжнародного права, що встановлюють міжнародно-правовий режим космічного простору, Місяця та інших небесних тіл, а також регулюють взаємовідносини держав та відносини їх з міжнародними міжурядовими органі-заціями, і останніх – ще й між собою у зв’язку з провадженням усіма ними діяльності з дослідження та використання космічного простору.
Розглядаючи ефективність правового регулювання космічної діяльності, треба обов’язково враховувати, що МКП створювалось у ті роки, коли зазначена діяльність була виключно діяльністю держав, у той час як на разі нею все більше опікуються неурядові юридичні особи: приватні фірми, транснаціональні компанії, банки тощо. Останнім часом з’явились відомості про космічні проекти та комерційні договори за участю фізичних осіб. Якщо до цього додати ще суттєве гальмування останніми роками процесу приєднання суб’єктів міжнародного права до основних п’яти договорів з питань космічної діяльності, можна навіть говорити про своєрідну кризу міжнародного космічного права, коли кількість суб’єктів космічної діяльності за рахунок нових суб’єктів світового космічного ринку невпинно зростає, а кількість держав, що визнали обов’язковість норм і принципів цієї діяльності, практично стабілізувалася на рівні 80-х років минулого століття [12].