Рятування та повернення космічних об'єктів

Договір про космос 1967 року встановлює, що права власності на космічні об'єкти залишаються недоторканими під час їхнього перебування в космічному просторі або після повернення на Землю. Такі об'єкти або їхні складові частини, виявлені за межами держави, у реєстр якої вони занесені, повинні бути повернуті цій державі. При цьому така держава повинна за вимогою представити до (для) повернення розпізнавальні дані (ст. VIII) [7].

В Угоді про рятування 1968 року міститься детальний виклад прав і обов'язків сторін на випадок виявлення космічного об'єкта або його складових частин іноземною державою на своїй території або за її межами (ст. 5) [8].

Насамперед, держава, що знайшла космічний об'єкт, зобов'язана проінформувати про це владу, що здійснила запуск, і Генерального секретаря ООН (п. 1 ст. 5). Проведення операцій з рятування космічного об'єкта державою, що його знайшла, обумовлено проханням влади, що здійснила запуск, і потребою надання їй допомоги з боку першої.

Стосовно держави, що знайшла космічний об’єкт, то вона приймає лише такі міри, які вважає “практично здійсненними”. Прохання з боку зацікавленої держави покликані свідчити, що космічний об'єкт або його складові частини, які впали на Землю, становлять науковий інтерес або цінність для сторони, що їх запустила. На відміну від зобов'язання безумовного повернення членів екіпажу космічного об'єкту, процедура повернення самого космічного об'єкта або його складових частин, виявлених за межами держав, що здійснили запуск, обумовлена: а) проханням влади, що здійснила запуск, і б) наданням розпізнавальних даних, що доводять приналежність об'єкта.

Обов'язок повернути космічний об'єкт буде виконаний не тільки тоді, коли об'єкт практично буде переданий зацікавленій стороні, але й у випадку надання цього об'єкта в розпорядження представників відповідної влади. Деякі юристи пов'язують питання повернення космічних об'єктів, які аварійно приземлилися, з проханням зняти з орбіти космічний об’єкт з вичерпаним терміном функціонування або космічний об'єкт, що вийшов з ладу, і повернути його за призначенням.

В Угоді 1968 року встановлено особливу процедуру стосовно небезпечних або шкідливих за своїм характером об'єктів чи їх складових частин, виявлених на території іншої держави або врятованих нею в будь-якому іншому місці. У подібній ситуації влада держави або міжнародна організація, що здійснили запуск, мають бути сповіщені про факт знахідки. Після цього запускаюча держава (або міжнародна організація) негайно вживає ефективних заходів під керівництвом і контролем держави, яка виявила космічний об'єкт, для усунення можливої небезпеки заподіяння шкоди. У 1978 році влада Канади після виявлення на своїй території часток ядерного реактора радянського супутника, що розпався, зволіли звернутися по допомогу до США. Але це вже окрема розмова про стосунки між державами в роки “холодної” війни.

Угода 1968 року передбачає відшкодування витрат, понесених державою при виконанні зобов'язань з виявлення і повернення космічного об'єкта або його складових частин. Витрати покриваються владою, яка здійснила запуск, за умови, що заходи з рятування і повернення об'єкта були розпочаті на її прохання (п. 5 ст. 5) [8].