Використання результатів державного фінансового контролю і аудиту в економіко-правовому аналізі

Економіко-правовий аналіз матеріалів державного фінансового контролю і державного фінансового аудиту використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності в органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і суб’єктів господарювання державного сектору економіки дає змогу виявити типові помилки і зловживання, які можна об’єднати у наступні групи:

перша – навмисні перекручення даних обліку і звітності;

друга – ненавмисні помилки у облікових записах, звітності.

Як свідчить аналіз, основними причинами перекручень та правопорушень є свідомі та несвідомі дії посадових осіб, які готують вихідні дані про використання бюджетних коштів та результати діяльності.

Навмисні перекручування облікових даних і даних звітності полягають в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, реєстрів обліку і звітності, навмисних змінах записів в обліку, які перекручують, викривляють суть фінансових і господарських операцій.

Навмисна неправильна оцінка активів і методів їх списання, пропуск або приховування результатів записів чи документів, навмисне невисвітлення змісту відображених операцій дає змогу незаконно отримати в особисту власність грошові чи матеріальні цінності (іноді у великих розмірах), які не відповідають відображеним записам в обліку і звітності. Такі дії посадових осіб розглядаються як правопорушення українського законодавства або прийнятої на підприємстві облікової політики і вимагають втручання правоохоронних органів.

Помилки – це ненавмисне перекручення фінансової інформації, яке виникає в результаті арифметичних дій або помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, невідповідне відображення в обліку окремих господарських операцій, наявності і складу майна, вимог і зобов’язань.

Під час проведення економіко-правового аналізу матеріалів контролю і перевірок, важливе значення має кількісна та якісна оцінка викривлення даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Для цього необхідно проаналізувати дані, які характеризують об’єкт контролю, у тому числі такі, як специфіка його діяльності, вартість активів, розмір власного капіталу тощо, розмір сум допущених помилок і перекручень.

Значна увага приділяється аналізу показників:

- абсолютна величина помилки;

- відносна величина помилки;

- зміст статті звітності та її зміни під впливом помилок.

Як свідчить аналіз, багато порушень, які виявлено під час проведення перевірок, пов’язані з неправильними арифметичними діями під час здійснення різних нарахувань. Ці факти як свідомі, так і несвідомі призводять до перекручення даних, наприклад, про рівень витрат на виробництво і фінансових результатів, а також до перекручення обсягу окремих статей звітності. Виявленні недоліки обґрунтовуються відповідними розрахунками і аналізом у тому числі такими, як перевірка правильності підсумкових даних у первинних документах та звітах, регістрах аналітичного і синтетичного обліку, звітних калькуляцій та відомостях за різними видами розрахунків.

Поряд з цим, як свідчить аналіз матеріалів державного контролю і перевірок бухгалтерського обліку і звітності зловживання і порушення мають свої особливості в залежності від виду діяльності і типу активів.

Так, аналізуючи матеріали контролю і перевірок обліку надходження, вибуття та ліквідації основних засобів, до типових правопорушень можна віднести наступні:

- випадки приховування нестачі основних засобів у наслідок незадовільного стану аналітичного обліку і неякісного проведення щорічної інвентаризації;

- заміну нових частин основних засобів застарілими, які були списані, але не знищені;

- списання основних засобів, які не підлягають ліквідації;

- неправильне визначення ліквідаційної вартості основних засобів та вартості, яка підлягає амортизації;

- списання основних засобів без оформлення відповідних нормативних документів тощо.

При перевірці грошових коштів до основних типових зловживань відносять:

- відсутність платіжних документів, що підтверджують факт здійснення операції;

- перерахування авансів за безтоварними чеками без попереднього оформлення угоди та за іншими сумнівними операціями;

- невідповідність даних у платіжних документах даним виписки банку;

- виплати підзвітним особам без оформлення звітів за раніше отримані аванси;

- допускаються випадки передачі підзвітних сум від однієї особи до іншої;

- нецільове використання бюджетних коштів;

- та інші.

Відповідні типові порушення можуть бути виявленні під час аналізу матеріалів контролю і перевірок обліку і звітності за іншими активами підприємств, установ, організацій.