Групі моторних масел за призначенням й експлуатаційними властивостям
Класифікація моторних масел за в’язкістю відповідно до ГОСТ 17479.1–85
Клас в’язкості | Кінематічна в’язкість, мм2/с, при температурі | ||
100 оС | Мінус 18 оС, не більше | ||
Зімові | |||
3з | ³ 3,8 | ||
43 | ³ 4,1 | ||
53 | ³ 5,6 | ||
6з | ³ 5,6 | ||
Літні | |||
5,6 до 7,0 | - | ||
7,0 до 9,3 | - | ||
9,3 до 11,5 | - | ||
11,5 до 12,5 | - | ||
12,5 до 14,5 | - | ||
14,5 до 16,6 | - | ||
16,3 до 21,9 | - | ||
21,9 до 26,3 | - | ||
Всесезонні | |||
3з/8 | 7,0 до 9,3 | ||
43/6 | 5,6 до 7,0 | ||
43/8 | 7,0 до 9,3 | ||
43/10 | 9,3 до 11,5 | ||
53/10 | 9,3 до 11,5 | ||
53/12 | 11,5 до 12,5 | ||
53/14 | 12,5 до 14,5 | ||
63/10 | 9,3 до 11,5 | ||
63/14 | 12,5 до 14,5 | ||
63/16 | 14,5 до 16,3 | ||
Прімітка. Дрібні класи вказують, що за в’язкістю при температурі мінус 18 °З масло відповідає класу, зазначеному у чисельнику, а по в’язкості при 100оС – класу, зазначеному у знаменнику.
Класифікація моторних масел за експлуатаційними властивостями
У залежності від області застосування, моторні масла за експлуатаційними властивостями, згідно ГОСТ 17479. 1–85, поділяють на групи А, Б, В, Г, Д і Е (табл. 6.2).
Таблиця 6.2.
Група масла за експлуатаційними властивостями | Рекомендована область застосування | |
А | Нефорсовані бензинові двигуни і дизелі | |
Б | Б1 | Малофорсовані бензинові двигуни, що працюють в умовах, які здатні утворювати високотемпературні відкладення і корозію підшипників |
Б2 | Малофорсовані дизелі | |
В | В1 | Середньофорсовані бензинові двигуни, що працюють в умовах, які здатні окислювати масло і утворювати відкладення усіх видів |
В2 | Середньофорсовані дизелі, що пред’являють вимоги до антикорозійних, протизносних властивостей масел і здібності передувати утворенню високотемпературних відкладень | |
Г | Г1 | Вісокофорсовані бензинові двигуни, що працюють у важких умовах експлуатації, здатні окислювати масло і утворювати відкладення усіх видів і корозії |
Г2 | Вісокофорсовані двигуни без наддуву або із помірним наддувом, що працюють в умовах, які здатні до утворення високотемпературних відкладень | |
Д | Д1 | Вісокофорсовані бензинові двигуни, що працюють у важких умовах експлуатації і є більш важкими, ніж масла групи Г1 |
Д2 | Вісокофорсовані дизелі із наддувом, що працюють у важких умовах експлуатації, або коли застосоване паливо потребує використання масел з високою нейтралізуючою здатністю, протикорозійними, протизносними властивостями, малій здатності до утворення високотемпературних відкладень | |
Е | Е1 Е2 | Вісокофорсовані бензинові двигуни і дизелі, що працюють у більш важких умовах експлуатації, ніж для масел групи Д1 і Д2 Відрізняються підвищеною диспергируючою здібністю, кращими протизносними властивостями |
Групу моторних масел встановлюють за результатами оцінки їх властивостей при розробці нових масел і постановки на виробництво, а також при періодичних випробуваннях товарних масел.
Марки моторних масел, що застосовуються в автомобілях, тракторах, тепловозах, сільськогосподарській, дорожній, судовій та інший техніці, встановлює ГОСТ 17479.1–85. Позначення марок складається з груп знаків:
- перша позначається буквою М (моторне) і не залежить від складу і властивостей масла;
- друга позначається цифрами, що характеризують клас кінематичної в’язкості;
- третя – однієї чи двома прописними буквами (з індексами або без) і позначає приналежність до групи масел за експлуатаційними властивостях. Індекс 1 присвоюється маслам для бензинових двигунів індекс 2 – дизельним маслам. Універсальні масла позначають буквою без індексу або двома різними буквами з відповідними індексами.
Припускається після основного позначення вказувати в дужках малими літерами і/або цифрами додаткові знаки, що характеризують відмінні риси моторного масла. Наприклад, (з) – для масел, що містять згущені присадки, (к) – для «камазовських» масел, (рк) – для робочо-консерваційних масел.
Приклади позначення моторних масел: