Головний мозок

Головний мозок міститься у порожнині черепа, важить 1300-1500г, ззовні має випуклий вигляд, основа – сплющена. Складається головний мозок з 2 півкуль, з’єднаних між собою мозолистим тілом.

У головному мозку розрізняють 3 основні відділи: стовбур мозку, мозочок і великий мозок.

Мозковий стовбур поділяється на довгастий мозок, міст і середній і проміжний мозок. В довгастому мозку розміщені життєво важливі серцево-судинний та дихальний центри. Проміжний мозок складається з таламуса (зорового горба) й гіпоталамуса. Гіпоталамус – це підкірковий вегетативний центр. Він забезпечує постійність внутрішнього середовища організму (гомеостаз), регулюючи всі види обміну речовин, діяльність дихальної, серцево-судинної і травної систем, залоз внутрішньої секреції тощо.

Мозочок лежить позаду довгастого мозку і моста. Складається мозочок із двох півкуль та розміщеного між ними черв’яка. Функції мозочка: рівновага, координація рухів та регуляція м’язового тонусу.

Великий мозок складається з 2 півкуль – правої і лівої. Поверхня півкуль покрита корою (це клітини). Під корою знаходиться біла речовина – головна маса мозку, яка складається з відростків клітин. Кора мозку поділена на борозни, між якими розміщені звивини. Кожна півкуля поділяється на частки: лобні, тім’яні, скроневі і потиличні. Кора півкуль головного мозку є вищим відділом ЦНС.

Функцією кори в ділянці лобних часток є організація довільних рухів, рухових механізмів мови, складних форм поведінки, мислення і пам’яті. Передня центральна звивина – центр довільних рухів. В ній від гігантських пірамідних клітин Беца розпочинається пірамідний шлях, по якому рухові імпульси надходять до м’язів протилежної частини тіла. В задніх відділах верхньої лобної звивини розташовується центр статики і моторики, який узгоджує роботу екстрапірамідної системи, мозочка. В задніх відділах середньої лобної звивини знаходиться центр співдружнього повороту голови і очей в протилежну сторону. В задньонижньому відділі середньої лобної звивини домінантної півкулі знаходиться центр письма. Задній відділ нижньої лобної звивини домінантної півкулі є руховим центром мови (центр Брока).

Потилична частка є кірковим центром зору.

Скронева частка здійснює сприйняття і переробку слухових, смакових, нюхових відчуттів, аналіз і синтез мовних звуків, механізми пам’яті. Слуховий центр мови (центр Верніке) розташований в середніх відділах, мнестичний центр мови – в задніх відділах.

Функція тім’яної частки пов’язана з орієнтацією в просторі й часі та з аналізом подразнень чутливих рецепторів. В задній центральній звивині знаходиться ядро аналізатора загальної чутливості. В ній закінчуються провідні шляхи больової, температурної, дотикової, м’язово-суглобової й вібраційної чутливості. Такий складний вид чутливості, як здатність визначати предмети навпомацки (стереогноз), є функцією верхньої тім’яної частки. В кутовій звивині лівої тім’яної частки знаходяться центри читання (лексії) і рахування (акалькулії).

Аналізатор – це складний нервовий механізм, який сприймає та аналізує інформацію про явища, що відбуваються як у зовнішньому середовищі, так і всередині самого організму. Розрізняють зоровий, слуховий, смаковий, нюховий, чутливий і руховий аналізатори. Кожний аналізатор складається з периферійного (рецепторного) відділу, провідникової частини і кіркового відділу, в якому відбувається аналіз і синтез подразнень, що сприймаються. Процес сприйняття починається з периферії і закінчується в корі великого мозку. Отримана корою головного мозку інформація аналізується, синтезується, розпізнається – це гнозис, який є базою для прийняття адекватної програми дій та її здійснення. Ця практична реалізація поставленого завдання називається праксисом. Гнозис і праксис – продукти вищої нервової діяльності людини. Це наша мова, письмо, математичні вправи, витвори мистецтва тощо.

Провідні шляхи, які зв’язують спинний мозок з головним і мозковий стовбур з корою великого мозку, поділяють на висхідні й низхідні. Висхідні нервові шляхи проводять чутливі імпульси із спинного мозку у головний. Низхідні проводять рухові імпульси з кори великого мозку до рефлекторно-рухових структур спинного мозку.

Руховий аналізатор складається з центрального та периферійного нейронів.

Центральний, кірково-спинномозковий, пірамідний шлях починається від клітин великого мозку в ділянці передньої центральної звивини. Аксони цих клітин проходять крізь внутрішню капсулу, через ніжки мозку, міст, довгастий мозок, переходять на протилежну сторону у спинний мозок і закінчуються у передніх рогах спинного мозку посегментарно.

Периферійний нейрон цього шляху починається від клітин передніх рухових рогів спинного мозку і йде у складі передніх корінців, сплетень і периферійних нервів до м’язів, які вони іннервують. Він не перехрещується.