СЛАЙД № 27

Демократична практика проявляється у двох сферах: політичній (як спосіб організації та здійснення публічної влади і управління) та соціальній (як залучення громадян до вирішення суспільних справ, їхнє самоврядування та вплив на публічну політику).

СЛАЙД № 26

СЛАЙД № 24

Великий мислитель античності Аристотель розумів демократію як “такий устрій, коли вільно народжені і неімущі, становлячи більшість, мають владу у своїх руках”[30]. Її засадою він вважав свободу, так само як “засадою аристократії – доброчесність, а засадою олігархії – багатство”[31].

СЛАЙД № 23

ДЕМОКРАТІЯ У СУЧАСНОМУ СВІТІ

Серед ключових суспільних цінностей нашого століття провідне місце займає демократія[29].

Сутність і зміст демократії. Існує засадничий набір певних ознак, які визначають наскільки розвинена демократія в країні.

Насамперед – це вільні громадяни, які є головними особами суспільного самоврядування. Це економічно незалежні громадяни, соціально та юридично захищені від впливу та тиску з боку політичних опонентів, мають інтерес до суспільного життя, обізнані в ньому і власним силами та участю впливають на нього.

Другою складовою, що формує основи демократичного ладу, є визнання усіх громадян рівними та рівноправними.

Третьою складовою демократичного устрою є повага до спільно прийнятих рішень, готовність сумлінно їх виконувати і особиста відповідальність за результати їх виконання. Спільне рішення прийняте внаслідок публічного обговорення і зіставлення різноманітних альтернатив і пропозицій як правило найбільш прийнятне, виважене і відповідає інтересам більшості. При цьому повага до прав меншості та надання їй функцій певного контролю – надбання сучасної демократії.

СЛАЙД № 25

Отже, демократія – це суспільне самоврядування, яке здійснюють рівноправні громадяни через безпосередню участь в обговоренні й вирішення громадських справ шляхом вільного вибору.

Головними аспектами демократії є: демократична практика (в її інституційному та процедурному вимірах); ідея та ідеал демократії; демократичні цінності; демократична ідеологія.

Інституційний[32] вимір демократичної практики полягає в оцінці сталої нормативно визначеної діяльності владних структур і громадських організацій. Ця оцінки здійснюється за сталістю та сукупністю норм, правил і процедур їх діяльності. Інститути демократії можуть бути формальними[33] (офіційно визнаними або схваленими, зареєстрованими, узаконеними) або неформальними (такими, що функціонують на основі моральних, соціальних норм і звичаїв).