ЗАСОБИ, ЯКІ ДІЮТЬ ПЕРЕВАЖНО У ДІЛЯНЦІ ЧУТЛИВИХ (АФЕРЕНТНИХ) НЕРВОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ
ПЛАН.
1. Місцевоанестезуючі засоби.
2. В’яжучі засоби.
3. Обволікаючі засоби.
4. Адсорбувальні засоби.
5. Подразнювальні засоби.
Місцевоанестезуючі засоби (місцеві анестетики) –це лікарські речовини, що викликають місцеву втрату больової чутливості. Тому їх застосовують головним чином для місцевого знеболювання (анестезії) при проведенні операцій. Впливаючи на закінчення чутливих нервів (рецептори) і чутливі нервові волокна, анестетики блокують утворення і проведення нервових імпульсів у тій області, де нанесений препарат.
Види місцевої анестезії:
1. ПОВЕРХНЕВА (ТЕРМІНАЛЬНА) АНЕСТЕЗІЯ: анестетик наносять шляхом змазування або зрошення на поверхню слизових оболонок носа, ока, глотки, на рану або виразкову поверхню, де він блокує чутливі нервові закінчення. Застосовується під час операцій в офтальмології, стоматології, ларингології. Для поверхневої анестезії застосовують дикаїн, анестезин, лідокаїн (ксикаїн), тримекаїн, піромекаїн. Дуже рідко новокаїн, тому що він погано проникає через слизові оболонки.
ПРЕПАРАТИ.
Дикаїн (Dicainum)
Форма випуску: плівки очні з дикаїном 0,00075 г
Механізм дії: високоактивний і високотоксичний анестетик. Ефект через 1-2 хвилини.
Застосування: для анестезії ока. Препарат не можна закапувати в ніс, тому що швидко розвивається передозування.
Rp.: Membranulas ophthalmicas cum Dicaino 0, 00075 № 10
D.S. Закладати по 1 плівці за край повіки для анестезії ока.
Анестезин (Anaesthesinum)
Форма випуску: порошок, таблетки 0,3 г; мазь 5%-30,0; свічки 0,1 г.
Механізм дії: погано розчинний у воді, легко в жирах, спирті, тому використовується тільки для термінальної анестезії. Викликає повну і тривалу анестезію шкіри і слизових оболонок, знімає свербіж. Малотоксичний.
Застосування: Мазі, пасти, присипки – при болючих ранах, виразках, дерматитах зі свербежем; у таблетках всередину по 1 таблетці 3 рази на день після їди – при спазмах і болях у шлунку, морської і повітряної хворобі, блювоті вагітних; у свічках ректально при геморої і тріщинах прямої кишки.
Піромекаїн (Pyromecainum)
Форма випуску:розчин в ампулах0,5 – 1 – 2 % - 10 мл, мазь 5 % - 30 г.
Механізм дії: місцевоанестезуюча і протиаритмічна дія.
Застосування: в офтальмології – 1–2 краплі 0,5 % розчину, у ЛОР -практиці – 1–5 мл 1 – 2 % розчину, у стоматології – 1–5 мл 1 – 2 % розчину або мазь; при шлуночкових аритміях внутрішньовенно повільно 1 % розчин на 5 % глюкозі.
Лідокаїн (Ксикаїн) (Lidocainum (Xycainum)
Форма випуску: розчин в ампулах 2 % - 2 – 10 мл, 1 % - 10 мл, 10 % - 2 мл, очні краплі – флакони 5 мл 2 – 4 % розчину.
Механізм дії: високоактивний, малотоксичний анестетик, використовується для проведення усіх видів місцевої анестезії, але в різних концентраціях. Ефект триває 1,5-2 г, з адреналіном - 4 години. Виявляє виражену протиаритмічну дію (нормалізує ритм серця).
Застосування: для термінальної анестезії ока, ЛОР 1-2-5% розчини 20 мл; для провідникової анестезії 0,5-1-2% розчин до 50 мл, для інфільтраційної анестезії 0,25-0,5% розчин – 1000-500 мл, для спинномозкової анестезії –1 % розчин 1-2 мл. Застосовують як замінник новокаїну при підвищеній чутливості до препарату. Як протиаритмічний засіб застосовують внутрішньовенно повільно або крапельно 0,2% розчин при шлуночкових аритміях.
2. ПРОВІДНИКОВА АНЕСТЕЗІЯ: розчин анестетика за допомогою голки і шприца вводять по ходу нерва (периневрально, епіневрально), в результаті вся область, що іннервується даним нервом, втрачає чутливість. Подібними до провідникової анестезії є епідуральна (перидуральна) анестезія – анестетик вводять у простір над твердою мозковою оболонкою і спинномозкова анестезія.
Для проведення провідникової анестезії застосовують препарати:
Лідокаїн (Ксикаїн) Lidocainum (Xycainum)
Новокаїн Novocainum1-2% розчин 20-50 мл
Тримекаїн Trimecainumв ампулах або стерильний
Новокаїн (Novocainum)
Форма випуску: 0,25-0,5-1-2% розчин 1-2-5-10 мл, порошок, мазь 5-10%, свічки 0,1.
Механізм дії. Високоактивний, малотоксичний анестетик. Ефект триває 30-60 хвилин. У різних концентраціях застосовується для проведення провідникової, інфільтраційної, спинномозкової анестезії. У деяких осіб відзначається підвищена чутливість до препарату (алергійні реакції).
Застосування. Для провідникової анестезії 1-2% розчин 10-20 мл; для перидуральної анестезії 1 – 3 % розчин, для інфільтраційної анестезії – 0,25- 0,5% розчин 500-1000 мл; для спинномозкової анестезії – 2-3 мл 5% розчину. 0,25-0,5% розчин використовується для проведення лікувальних блокад.
До новокаїну подібні лакрокаїн і мінокаїн, знеболювальний ефект яких сильніший. Тримекаїн подібний за дією з новокаїном і лідокаїном.
3. ІНФІЛЬТРАЦІЙНА АНЕСТЕЗІЯ: розчином анестетика поступово проводять пошарове просякнення шкіри і більш глибоких тканин, через які пройде операційний розтин; при цьому анестетик блокує нервові рецептори і волокна – виникає анестезія. Застосовується під час невеликих нетравматичних операцій і коли наркоз є небезпечним для пацієнта.
Для проведення інфільтраційної анестезії застосовують препарати:
Лідокаїн (Ксикаїн) Lidocainum (Xycainum)
Новокаїн Novocainum0,25-0,5% стерильний розчин
Тримекаїн Trimecainum500-1000 мл
4. СПИННОМОЗКОВА АНЕСТЕЗІЯ: анестетик вводять субарахноїдально в спинномозкову рідину на рівні поперекового відділу спинного мозку. У результаті втрачається чутливість в області нижніх кінцівок і органів таза. Застосовується під час операцій на нижніх кінцівках, органах малого таза, на шлунку, печінці. Для проведення спинномозкової анестезії застосовують препарати:
Лидокаин (Ксикаин) Lidocainum (Xycainum) -0,5 -1% розчин
Новокаїн Novocainum - 5% розчин 1-3 мл
Також для проведення місцевої анестезії застосовують препарати:
- етилокаїн – для провідникової анестезії (0,25-0,5 % розчин);
- цегновокаїн - дляпровідникової (1–2 % розчин), перидуральної (1–3 % розчин) і інфільтраційної (0,25–0,5 % розчин) анестезії ;
- бупівакаїн (маркаїн)– для провідникової (0,25 – 0,5 % розчин), перидуральної (0,75 % розчин), інфільтраційної (0,25 % розчин) анестезії;
- карбокаїн, хостакаїн– для провідникової та інфільтраційної анестезії;
- карти каїн – для інфільтраційної анестезії (1-2 % розчин);
- в стоматології – ультракаїн (артикаїн) (1-2 % розчин), бенкаїн (0,5–1–2 % розчин), дентол (гель для ясен).
-
Всі анестетики можуть всмоктуватися в кров і виявляти загальну токсичну дію на організм. Тому для зменшення всмоктування і подовження дії анестетиків до їх розчинів додають розчин судинозвужувального засобу – адреналіну гідрохлориду 0,1% - 1 мл.
Інтоксикація місцевими анестетиками виникає при перевищені максимальної дози або при їх швидкому введенні.
Симптоми: зниження артеріального тиску, аритмії, зупинка серця, пригнічення ЦНС, запаморочення, судоми, пригнічення дихання.
Допомога: судинозвужувальні препарати (адреналіну гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат), протисудомні препарати (діазепам), кардіотонічні препарати (строфантин, корглікон).
В’яжучі засоби– це лікарські речовини, які взаємодіють з білками й утворюють щільну білкову плівку на шкірі і слизових оболонках, котра охороняє чутливі нервові закінчення від подразнення, зменшує запалення, біль, набряк, викликає місцеве звуження судин. Вони виявляють в’яжучу, місцеву протизапальну, протимікробну дію. В’яжучі засоби поділяються на органічні і неорганічні сполуки.
В’ЯЖУЧІ ЗАСОБИ ОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ: до них відносяться танін, відвар кори дуба, плодів чорниці, черемшини, настій трави звіробою, листків шавлії, квітів ромашки і календули. В’яжуча дія пов'язана з наявністю в рослинах дубильних речовин.
Танін (Tanninum)
Форма випуску: порошок
Механізм дії: міститься у свіжозавареному чаї, одержують з чорнильних горішків (нарости на листах дуба). Виявляє в’яжучу і протизапальну дію.
Застосування: зовнішньо 1-2% розчини 200 мл для полоскання порожнини рота при стоматитах, ларингітах, при запальних процесах носа, гортані, рота. 3 -10% розчин або мазь застосовують для змазування опіків, виразок, тріщин, пролежнів. 0,5% розчин до 3 літрів застосовують для промивання шлунка при отруєнні солями важких металів і деякими алкалоїдами.
Побічні ефекти: при прийомі всередину викликає розлад травлення і порушення апетиту; при застосуванні ректально може утворювати судинні тромби.
Сальвін (Salvinum)
Форма випуску:флакони 10 мл 1 % спиртового розчину.
Дія: в’яжуча, місцева протизапальна дія, помірна протимікробна активність у відношенні до грампозитивної флори.
Застосування: хронічні запальні захворювання порожнини рота, гінгівіти, стоматити, пародонтоз – у вигляді 0,1 – 0,25 % розчину (розчинити 1% розчин дистильованою водою).
В’ЯЖУЧІ ЗАСОБИ НЕОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ: до них відносяться препарати вісмуту, галуни, дерматол, свинцева вода, ксероформ, оксид і сульфат цинку тощо. У малих концентраціях – в’яжуча дія, у великих – припікаюча.
Вісмуту нітрат основний (Bismuthi subnitras)
Форма випуску: таблетки 0,25-0,5 г; мазь 10%-50,0. Входить до складу таблеток «Вікаїр», «Вікалін», “Бісмофальк”.
Механізм дії: в’яжуча, гастропротекторна дія
Застосування: зовнішньо мазь або в присипці при запальних захворюваннях шкіри і слизових оболонок - дерматитах, виразках, ерозіях, екземах; всередину в таблетках при виразковій хворобі шлунка, колітах, ентеритах по 1 таблетці 4 рази на день до їди.
Також з препаратов вісмуту застосовують: вісмуту субсаліцилат (десмол), вісмуту гідрокарбонат (дигноденум), вісмуту субцитрат (біснол, де-нол, біскал-цитрат, трибімол).
Галуни (Alumen)
Форма випуску:порошок
Механізм дії: в’яжуча дія
Застосування: 0,5 – 1 % розчини для полоскань, промивань, примочок, спринцювань при запальних захворюваннях слизових оболонок і шкіри.
Rp.: Aluminis 2,0
Aq. destill. 20 ml
M. D. S. Для полоскання ротової порожнини при стоматиті.
Дерматол (Dermatolum)
Форма випуску:порошок, мазь 10 % - 30 – 50 г.
Механізм дії:препарат вісмуту, в'яжуча і підсушуюча дія
Застосування:запальні захворювання шкіри і слизових оболонок – виразки, екземи, дерматити.