Планування заходів з ОП.

Функція планування, в основі якої лежить прогнозтичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці. Планування ро-боти з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне Перспективне планування охоплює найбільш важливі, трудомісткі й довго-строкові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємств. Всі плани по охороні праці (перспективні) повинні бути обґрунтовані розрахунком не-обхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат із зазна-ченими джерелами фінансування. Основною формою перспективного плану-вання роботи з охорони праці є розробка комплексного плану підприємства на 3-5 років для покращення стану охорони праці.
Поточне планування здійснюється протягом року.
Оперативне планування роботою з охорони праці здійснюється за під-сумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на під-приємстві в цілому або перевірок органів державного нагляду. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються у наказі роботодав-ця.
Фінансування заходів з охорони праці здійснюється відповідно до ви-мог, зазначених у п. 1.1.5. Функція СУОП щодо організації та координації робіт передбачає форму¬вання органів управління охороною праці на всіх рі-внях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов'язків, прав, відповідальності та порядку взаємо¬дії осіб, що приймають участь у процесі управління, а також прийняття та виконання відповідних рішень.
Контроль за станом охорони праці. Дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки у разі наявності повної, своєчасної і точної інформації про стан охорони праці на об'єкті. Одержати таку інформацію, ви-явити можливі відхилення від норм та правил з охорони праці, перевірити додержання вимог законодавства з охорони праці та виконання відповідних планів, програм, приписів, прийнятих рішень можна тільки на підставі регу-лярного та об'єктивного контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальна та трудомістка функція процесу управління.
Контроль за охороною праці може бути (рис. 1.):
— відомчим, що здійснюється посадовими особами, повноважними представни¬ками та службами міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, а також асоціації, корпорації, концерну або іншого об'єд-нання підприємств;
— регіональним, що здійснюється посадовими особами, повноважними представ¬никами та службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самовряду¬вання;
— громадським, що здійснюється виборними органами та представни-ками про¬фесійних спілок, інших громадських організацій;
— страховим, що здійснюється страховими експертами з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
— внутрішнім, що здійснюється в межах підприємства (установи, ор-ганізації) від¬повідними службами, посадовими особами та громадськими ін-спекторами (уповнова¬женими трудових колективів) цього підприємства.
Виключно важливе значення має внутрішній контроль, який на відміну від інших видів контролю проводиться значно частіше та від дієвості якого вагомо залежить стан охорони праці на підприємстві. Внутрішній контроль підрозділяється на: оперативний (повсякденний); такий, що здійснюється службою охорони праці підпри¬ємства; громадський; адміністративно-громадський трьохступеневий.
Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів, а також інших посадових осіб підприємства проводиться згідно із затвердженими по-садовими обов'язками.
Служба охорони праці контролює виконання вимог з охорони праці у всіх струк¬турних підрозділах та службах підприємства.
У справі створення здорових та безпечних умов праці значна роль від-водиться громадському контролю, який здійснюється громадськими інспек-торами з охорони праці або представниками трудових колективів.
Адміністративно-громадський трьохступеневий контроль проводиться на трьох рівнях. На першому рівні контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіря-ють стан охорони праці на виробничій ділянці. На другому рівні — началь-ник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два рази в місяць згідно із затвер-дженим графіком) перевіряють стан охорони праці в цеху. На третьому рівні контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під керуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці в цілому на підприємстві.
До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова ко-місії з рони праці (або представник профкому), керівник медичної служби, працівник пожежної еони та головні спеціалісти підприємства (технолог, ме-ханік, енергетик). Результати комісії фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді, за результатами наради видається наказ по підприємству.
Слід зазначити, що крім контролю за станом охорони праці на підпри-ємстві здійснюється й державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці з боку уповноважених ор-ганів і посадових осіб (інспекторів).
Облік, аналіз і оцінка показників охорони праці та функціонування СУОП спрямовані (відповідно до одержаної інформації) на розробку та при-йняття відповідних