З рукавом покрою реглан м'якої форми

Побудова креслення сукні

Конструювання виробів із рукавом покрою реглан

Лекція 9. Особливості конструювання виробів із рукавом покрою реглан та з суцільновикроєними рукавами

Особливістю рукава покрою реглан є те, що лінія його вшивання починається від горловини спинки й переду. Рукав суцільнокроєний з плечовою частиною виробу.

Є різновиди рукавів крою реглан. Конструкція рукава змінюється залежно від розміщення лінії пройми.

Типовий реглан. Лінію пройми розміщують на 2...4 см по лінії горловини спинки і переду, оформлюючи плавною кривою.

Нульовий реглан. Лінію пройми спинки і переду розміщують від вершини горловини спинки (точка А₁) і вершини горловини переду (точка А₄).

Реглан-погон. Лінію пройми намічають паралельно з плечовим зрізом на відстані 4...6 см від нього, оформлюють їх плавною кривою.

Напівреглан. Лінію пройми розміщують на середині плечового зрізу.

Рукави реглан можуть бути одношовними, двошовними і тришовними; вузькими й широкими; м'якої і прямовисної, наближеної до вшивного рукава форми.

М'яку форму рукава створюють за рахунок продовження плечового зрізу. Особливістю цієї форми є велика ширина рукава у проймі.

Рукав прямовисної форми конструюють за допомогою збільшення кута між продовженням лінії плечового зрізу і верхнім зрізом виробу.

Лінія пройми рукава крою реглан часто виконує декоративну функцію — її підкреслюють оздоблювальними строчками, тасьмою, мереживом, кантом, вишивкою. Верхня лінія рукава впливає на його ширину під проймою і на висоту оката.

Щоб людині було вільніше рухатись, при конструюванні виробу з рукавом покрою реглан збільшують прибавку по лінії грудей Пг на 1...2 см порівняно з припусками на вільне облягання у виробах з ушивними рукавами. Прибавки на вільність пройми і до обхвату плеча також збільшують на 1...2 см. Пройму розширюють і поглиблюють (залежно від моделі). Боковий зріз поділяє ширину пройми пополам.

Креслення виробу покрою реглан м'якої форми будують на основі креслення сукні з ушивним рукавом. Зміни стосуються оформлення верхньої частини пройми.

Розхил нагрудної виточки у цьому покрої зменшують.

Величина прибавки на грудях Пг дорівнює 6...7 см (Пг визначають у такому процентному співвідношенні: до спинки 30 %, до пілочки 20%, до пройми 50%). Ширина пройми приблизно повинна дорівнювати Оп:3 + 2 см.

Крім того, припуски дають на таких ділянках: до ширини горловини спинки і переду: Пш.гор = 1 см; до довжини спинки до лінії талії: Пдтс = 1 см; до глибини пройми для вільного руху: Пвпр = 2,5...3,5 см.

Побудова креслення спинки

Побудову (рис. 9.1) починають з переміщення верхніх контурних ліній спинки (побудову сітки креслення, що передує побудові креслень спинки і переду, роблять аналогічно побудові сітки для сукні з ушивним рукавом (рис. 7.1).

Рис. 9.1. Креслення сукні з рукавом покрою реглан м’якої форми

Від точок А вгору відкладають по вертикалі 0,5...1,5 см і позначають точку А'. Це потрібно для збереження рівня лінії вшивання коміра при розширенні горловини спинки за рахунок рукава, а також для збереження балансу виробу в готовому вигляді.

А₂А'₂ = 1 см, П₁П'₁ = 1,5 см, угору по перпендикулярах до А₂П₁.

Лінію горловини спинки оформляють плавною кривою, з'єднуючи точки А' і А'₂.

Від точки А'₂ по горловині спинки відкладають 0...4 см — вершину пройми, позначають точку Р.

Із точки А'₂ проводять дотичну до пройми і позначають точку П'₃.

Допоміжну точку Р₁ знаходять так: РР₁ = РП₃':2.

Із точки Р₁ проводять перпендикуляр до прямої РП₃' на якому відкладають відрізок Р₁Р₂Р₁Р₂= 1...4см.

Допоміжну точку 1 визначають так: Г₁1= 0,2 • Ш + (0,7... 1 см); Г₂Г'₂ = ГГ '.

Пройму спинки оформлюють плавною лінією, з'єднуючи точки Р, Р₂, П₃', (П₃), 1, Г₂.

У виробах з рукавом покрою реглан боковий зріз поділяє пройму пополам, оскільки він повинен збігатися з нижнім зрізом рукава (особливо у виробах з поглибленою проймою).

Розхил виточок бокового зрізу залишається таким самим, як і в виробах з ушивним рукавом: Т₃Т₅ = ¼Σв.

Допоміжну точку Т₃' знаходять так: Т₃Т₃' = 1 см.

Боковий зріз спинки будують, проводячи через точки Г '₂і Т'₃ пряму лінію.

Лінію талії спинки дістають, з'єднуючи плавною лінією точки Т₁, і Т₃'

Розміщення виточок або виточок-защипів визначається формою спинки. Побудова виточок залишається такою самою, як і в виробі з ушивним рукавом. Виточки можна замінити зборкою.

Побудова креслення рукава спинки

Виточку плечового зрізу спинки у виробі з рукавом покрою реглан заміняють невеликою посадкою, переводять у горловину або в середній шов спинки.

При побудові креслення рукава для кращої посадки виробу на фігурі кінець плечового зрізу зміщують угору. П₁П'₁ = 1,5 см.

При м'якій формі рукава верхній зріз збігається з продовженням лінії плечового зрізу А'₂П'₁.

Точки А'₂ і П'₁ з'єднують прямою лінією і продовжують вправо, на ній відкладають довжину плеча і довжину рукава, ця величина може збільшуватись або зменшуватись залежно від моделі.

А'₂М = Шп + 0,5 + Др ± мода.

З точки М до лінії А'₂М проводять перпендикуляр, на якому підкладають половину ширини рукава внизу:

ММ₁ = ½(Озап + Позап) + 1 см.

Через точку Г₁ проводять перпендикуляр до лінії верхнього зрізу рукава (А'₂М) і позначають точку О. Відрізок П'₁О визначає висоту оката рукава.

Із точки П₃' уліво проводять перпендикуляр до відрізка РП₃', На якому відкладають припуск, що дорівнює 0,5...2 см, для утворення пройми, потрібний для об'єму рукава, і позначають точку П₃". При м'якій формі рукава П₃'П₃" наближається до нуля.

Із точки П₃" на продовженні лінії ОГ₁ радіусом П₃'Г₂ + 0,7 см роблять засічку, позначають точку Р₃. Точки П₃' і Р₃ з'єднують прямою, а потім оформляють як дзеркальне відбиття ділянки пройми П₃'Г₂.

Допоміжну точку Р₄ визначають так: Р₂Р₄ = 0,5 см.

Лінію пройми рукава проводять через точки Р, Р₄, П₃', Р₃.

Положення лінії ліктя ОЛ = ОМ:2 – 2 см.

Точку Р₃ з'єднують з точкою М₁ прямою лінією, на перетині з лінією ліктя позначають точку Л₁.

Допоміжну точку Л'₁ знаходять так: Л₁Л'₁ = 0,5... 1 см.

Нижній зріз рукава оформлюють опуклою лінією, з'єднуючи точки Р₃, Л'₁, М₁. При м'якій формі рукава лінію нижнього зрізу можна провести з точки Р₃ паралельно лінії верхнього зрізу П'₁М до перетину з лінією низу. Точку перетину позначають М₁.

Низ рукава оформлюють опуклою лінією. Величина випуклості посередині відрізка ММ₁ дорівнює 0,5...0,7 см.

Побудова креслення переду

При м'якій формі рукава нагрудну виточку зменшують на 0,5...2 см. Для побудови горловини і лінії пройми нагрудну виточку переводять у середину переду одним з графічних способів. З точки Г₇ (кінець виточки) вправо проводять горизонтальну лінію до перетину із серединою переду, позначають точку Г₈. Із точки Г₇ до лівого боку нагрудної виточки Г₇П₇ вправо проводять перпендикуляр, на якому відкладають відрізок Г₇Г₈' = Г₇Г₈. З точки Г₈' угору до прямої Г₇Г₈' проводять перпендикуляр, на якому відкладають відрізок Г₈'А₃' = = Г₈А₃.

Точки А₃' і А₉ з'єднують прямою лінією.

Ширина горловини переду А₃'А₉ = А₃А₄.

Глибина горловини переду А₃'А₅' = А₃А₅.

А₂Р₅ = 0...4 см. З точки А₉ радіусом, що дорівнює А₄Р₅', униз проводять першу дугу, з точки Г₇ радіусом, що дорівнює Г₄Р₅', вліво - другу дугу; точка перетину цих дуг — Р₅.

Із точки Р₅ проводять дотичну до пройми і позначають точку П₆'.

Допоміжну точку Р₆ визначають так: Р₅Р₆ = Р₅П₆':2.

Із точки Р₆ проводять перпендикуляр до прямої Р₅П₆', на якому відкладають відрізок Р₆Р₇Р₆Р₇ = Р₁Р₂ = 1...4 см. Величину відрізка можна збільшити відповідно до моделі, що сприяє зоровому розширенню плечового пояса.

Глибину пройми можна залишити такою самою, як і у виробі з ушивним рукавом, можна і збільшити.

Допоміжну точку 2 знаходять так: Г₄2 = 0,2Шпр + 0,2 см.

Пройму переду оформлюють плавною лінією, з'єднуючи точки Р₅, Р₇, П₆', 2, Г₂.

Допоміжну точку Т₅' визначають так: Т₅Т₅' = 1 см.

Боковий зріз переду оформлюють, проводячи через точки Г₂ і Т₅ пряму лінію, з’єднавши плавною лінією точки Т₅ і Т₈, дістають лінію талії верхньої частини переду.

Оформлення нагрудної виточки: А₁₀Р₈' = П₇'Р₈; Г₇Р₈' = Г₇Р₈.

Побудова креслення рукава переду

У виробах м'якої форми лінію верхнього зрізу передньої половинки рукава проводять на продовженні плечового зрізу А₉П₅, на якому відкладають довжину рукава. А₉М₂ = Шп + Др ± мода.

Верхня точка оката: О₁: П₅О₁—П'₁О (зі спинки).

Із точки О₁ до лінії М₂А₉ проводять перпендикуляр, на якому відкладають ширину рукава під проймою. З точки П₆' вправо до відрізка Р₅П₆' проводять перпендикуляр, що дорівнює 0,5...2 см, позначають точку П₆". Із точки П₆" на лінії ширини рукава радіусом П₆'Г₂ проводять дугу й позначають точку Р₉. Точки П₆" і Р₉ з'єднують прямою, а потім оформлюють як дзеркальне відбиття ділянки пройми П₆'Г₂.

Допоміжну точку Р₇'знаходять так: Р₇Р₇' = 0,3...0,5 см.

Лінію пройми рукава проводять через точки Р₅, Р₇', П₆", Р₉.

З точки М₂ до лінії верхнього зрізу рукава проводять перпендикулярну лінію, на якій відкладають половину ширини низу рукава

М₂М₃ = ½ (Озап + Позап) - 1см.

Положення лінії ліктя М₂Л₂ = МЛ.

Точку М₃ з'єднують з точкою Р₉ увігнутою лінією і її перетин з лінією ліктя позначають точкою Л₃.

Допоміжну точку Л₃' знаходять так: Л₃Л₃' = 0,5...0,7 см.

Лінію низу оформлюють увігнутою лінією з виїмкою посередині відрізка М₂М₃. Величина виїмки 0,5...0,7 см.