Лекція 9: Концептуальні основи управління безпекою соціальних систем.

План:

· Механізми реалізації політики у сфері безпеки.

· Оцінка ефективності взаємовпливу структурних елементів системи безпеки.

· Основні механізми реалізації політики в сфері забезпечення безпеки.

· Основоположні принципи управління безпекою.

· Наука в управлінні безпекою.

· Програмно-цільовий метод вирішення проблем безпеки.

· Державна інноваційна політика.

Ключові слова: національна безпека, безпека соціальної системи...

· Механізми реалізації політики у сфері безпеки.

Задля ефективної реалізації політики національної безпеки необхідно забезпечити дієздатність системи державної влади. Для цього необхідно збалансування функцій і повноважень між її гілками та органами, чітке розмежування на законодавчому рівні політичних та адміністративних повноважень, функцій і відповідальності, регламентації діяльності органів державної влади.

Ефективна реалізація стратегічних пріоритетів, основних принципів і завдань потребує вдосконалення правових та організаційних механізмів управління національною безпекою, його відповідного інтелектуально-кадрового і ресурсного забезпечення.

Реалізація державної політики національної безпеки забезпечується відповідними інтелектуально-кадровими, фінансовими, матеріально-технічними, інформаційними та іншими необхідними ресурсами.

Принципи і механізми державного та громадського контролю реалізації Стратегії

Однією з ключових умов для досягнення цілей і завдань політики національної безпеки, визначених Стратегією, є запровадження дієвого державного та громадського контролю за її реалізацією. Основними гарантами реалізації стратегії національної безпеки є:

верховенство права;

ефективності системи державного управління;

укорінення демократичних цінностей;

безпристрасність та незалежність судової влади;

боєздатність збройних сил України;

ефективна діяльність органів безпеки та правозахисних органів;

забезпечення соціальної справедливості.

Контроль за реалізацією Стратегії національної безпеки України здійснюють Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України в межах їхніх повноважень, визначених Конституцією і законами України.

Президент Україниу разі потреби вносить до Верховної Ради України для першочергового розгляду законопроекти, необхідні для її імплементації.

Верховна Рада Україниформує законодавчу базу, здійснює відповідний парламентський контроль.

Кабінет Міністрів України затверджує плани заходів на її виконання.

Рада національної безпеки і оборони Україникоординує та контролює діяльність органів виконавчої влади, вносить Президентові України пропозиції щодо її уточнення та ресурсного забезпечення для врахування при підготовці проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Центральні органи виконавчої влади України, Збройні Сили України та інші військові формування, правоохоронні і розвідувальні органи, утворені відповідно до законів України, в межах своїх повноважень забезпечують виконання передбачених Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями Ради національної безпеки і оборони України завдань.

Інші органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують вирішення питань, віднесених законодавством до їхньої компетенції.

Суттєву роль у реалізації політики національної безпеки мають відігравати інститути громадянського суспільства, у тому числі шляхом здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади у цій сфері. Активна діяльність інститутів громадянського суспільства сприятиме зміцненню гарантій додержання законності, прав і свобод людини та громадянина, забезпеченню адекватності системи національної безпеки загрозам національним інтересам та економічним можливостям держави. Для підвищення ефективності їх діяльності необхідне широке залучення громадськості до обговорення проблем національної безпеки, створення експертних рад, оприлюднення звітів про діяльність у цій сфері органів державної влади тощо.

· Основоположні принципи управління безпекою.

Звичайно, що побудова такої важливої підсистеми має відбуватись на науковій основі згідно з основоположними началами її функціонування, таким чином можна впевнено казати про необхідність окреслення принципів побудови СЗНБ. Зокрема до основних з них можна віднести:

• пріоритет забезпечення українських національних інтересів;

• пріоритет превентивних заходів забезпечення національної безпеки;

• невідворотність відплати за створення умов або реальне заподіяння шкоди українським національним інтересам;

• законність;

• непорушність конституційних прав і свобод людини і громадянина;

• безумовне надання пріоритету раціональній та превентивній безпеці;

• централізованого управління;

• координації і взаємодії державної і недержавної підсистем забезпечення національної безпеки;

• відповідальність суб'єкта управління СНБ за прийняті рішення;

• взаємна відповідальність особи, суспільства і держави;

• оперативне взаємне інформування і узгодженість дій сил забезпечення національної безпеки;

• розумна і цільова достатність;

• оптимальна вартість;

• наукова обґрунтованість;

• адекватність внутрішнім і зовнішнім загрозам;

• єдність, взаємозв'язок і збалансованість усіх складових національної безпеки;

• професіоналізм, компетентність, ініціативність, об'єктивність, чесність, відданість справі;

• пріоритетність політичних, інформаційних та економічних заходів;

• комплексного і системного використання сил і засобів;

• постійна готовність до здійснення заходів будь-якої інтенсивності, виходячи з принципу достатності, з метою реалізації національних інтересів;

• постійне підтримання високого рівня професіоналізму суб'єктів системи забезпечення національної безпеки, відповідності вимог до якості їх підготовки міжнародним стандартам у цій сфері, а також необхідності забезпечення національної безпеки;

• раціональна дислокація сил забезпечення національної безпеки з урахуванням потенційної небезпечності об'єктів і територій;

• виправданий ризик та відповідальність суб'єктів забезпечення національної безпеки за забезпечення національної безпеки;

• пріоритетне здійснення заходів щодо запобігання виникнення та ескалації безпекогенннх чинників;

• соціальна захищеність суб'єктів ЗНБ;

• забезпечення населення достовірною інформацією, відповідно до вимог законодавства щодо надання інформації з обмеженим доступом про стан національної безпеки, можливу загрозу для життя та здоров'я людей і про виконання заходів, спрямованих на нормалізацію рівня національної безпеки;

• використання позитивного світового досвіду організації діяльності СЗНБ при реалізації державної політики національної безпеки.

Зазначимо, що функціонування даної системи в межах заданих параметрів суб'єктом управління СНБ є завданням складним, а отже потребує наявності певної системи перевірки функціонування даної системи. У даному випадку можна говорити про необхідність або можливість висунення певних критеріїв, за якими можна було досліджувати стан функціонування СЗНБ, а також своєчасно вносити корективи у її діяльність. До таких критеріїв вбачається доцільним віднести наступні:

• відсутність або несвоєчасне виявлення загроз та небезпек системі національної безпеки, а також спроб їх реалізації (наприклад, спроба організації демпінгових розслідувань з метою дискредитації українських виробників металопрокату);

• забезпечення системної цілісності національної безпеки: недопущення зниження сумарного потенціалу підсистем національної безпеки до граничних значень (повна дестабілізації, наприклад системи соціальної безпеки є менш серйозною за дестабілізацію на 25 % одночасно підсистем забезпечення інформаційної, геополітич-ної, геоекономічної, воєнної, екологічної безпеки);

• попередження діяльності терористських та інших екстремістських організацій зсередини країни (так, наприклад, діяльність на території України руху Талібан може призвести до потрапляння України до списку держав, що підтримують тероризм з усіма наслідками, у той же час участь України в операції в Іраку стає джерелом жевріння ісламського тероризму);

• збереження матеріальних і духовних цінностей, інтелектуального потенціалу України (так, за умови незбереження інтелектуального потенціалу країни створюються підстави для серйозної стурбованості з приводу можливості адекватного розвитку в інформаційну цивілізацію, коли саме високий інтелект забезпечуватиме подальший поступ нації у лоно еволюції);

• припинення посягань на життя, права та свободи громадян України у будь-якій точці планети;

• стабільність фінансового та економічного розвитку української держави відповідно до намічених планів і завдань поза залежністю від зміни параметрів обстановки.

Якісними ознаками функціонування СЗНБ: бойова здатність, ефективність, стійкість, мобільність, інформованість, керованість, живучість, адекватність, готовність збереження гомеостазису при перевищенні граничних параметрів функціонування системи.

У межах окреслених завдань, мети, функцій та принципів діяльності СЗНБ, постає необхідність в окресленні сил та засобів функціонування даної системи.

· Наука в управлінні безпекою.

· Програмно-цільовий метод вирішення проблем безпеки.

Програмно-цільові методи – це методи планування, програмування та ефективної організації процесу розв’язання проблем і досягнення цілей. Вони передбачають послідовний перехід від виявлення проблем, потреб і цілей до визначення процесу їх реалізації, його технологічної насиченості та, відповідно, ресурсних запитів. Найбільший ефект вони забезпечують у рамках стратегічного планування – за наявності комплексних, взаємопов’язаних цілей і процесів, жорстких ресурсних обмежень, коли традиційні планово-координаційні методи не спрацьовують.