За чим можна судити про людину, її характер, вдачу, інтелект тощо в цілому як про особистість?
Чим менше у людини розвинуте її аналітичне мислення, чим в меншій мірі у неї виражена схильність до аналізу і синтезу, - а це одна з найважливіших характеристик інтелекту, - тим в більшій ступені людина буде звертатися до свого «нутра», «інтуїції», тобто до своєї підсвідомості.
Ми готові сприйняти будь-яку чутку за реальність, якщо вона співпадає з нашою установкою.
Формуючи свій імідж, треба в більшій мірі впливати на підсвідомість людей, ніж на їх свідомість (до 80%).
Зверніть увагу: позитивно значимий сигнал – це той, що підвищує життєву стійкість людини (благо приємний його вплив на фізіологію людини, чи на її психіку), а негативно значимий створює дискомфорт чи щось пошкоджує, руйнує. Отже, будь-який сигнал, як позитивний так і негативний, дуже значимий для людини.
Звернути увагу» - це означає зробити так, щоб інформація дійшла до свідомості, була усвідомлена.
Як створюється думка про людину?
Імідж може бути професійним і особистісним. Імідж ніколи не буде об’єктивним!
Як створюється імідж чи психологічна установка?
ІІІ.
Якщо ви хочете, щоб у людей у ставленні до вас була готовність діяти певним чином (скажемо, розмовляти з вами ввічливо), а не іншим чином (може зовсім не розмовляти, ігнорувати), то треба і відповідну установку на себе у них сформувати. А для цього потрібно, щоб про вас у них була відповідна думка.
Імідж(англ.) – «образ», «думка», «подоба», «відображення», «обличчя» про себе, форму (це називається психологічною установкою).
Імідж може бути позитивним і негативним. Причому реальною є ситуація, коли думка про одну і ту ж людину у однієї групи людей позитивна, а у іншої – прямо протилежна. Звідси є те, що імідж характеризується не тільки знаком «+» чи «-», але й своєю суб’єктивністю.
Коли людина каже: «Я знаю» (а це відповідає дійсності) – це значить, що така інформація, яка прийшла до неї, нею усвідомлена. А це у свою чергу, означає, що ця інформація знаходиться у неї в свідомості. При чому в дану мить! Кожен раз ми можемо казати «Я знаю» тільки про те, що в цей момент знаходиться у нашій свідомості.
Принципи формування іміджу:
1.Впливаючи на людей з метою створення у них «потрібної думки», треба впливати не тільки на їх свідомість, але й на підсвідомість, щоб у них поза їх волею виникало б почуття приємного, пов’язаного з вами, вашим ім’ям.
Чому?Тому, що думка, яка виникла у людини під впливом підсвідомої інформації, вона як би є власною тому, що є неочевидним джерело цього почуття. А оскільки люди зазвичай собі довіряють більше, ніж іншим, то й підсвідомій думці вони будуть довіряти більше, ніж думці «свідомій».
Лідер думки –це така людина, чиї позиції, погляди, точка зору, думки приймаються більшістю даної групи, і не в силу її службового становища, а в силу її особистісних особливостей. Приймають, тобто внутрішнє погоджуються з нею, а це значить, слідують вказівкам.
Взагалі, якщо люди поводяться з вами якимсь певним чином, причому люди різні і при цьому поводяться практично однаково – це ви їх провокуєте на таку поведінку своїми підсвідомими діями, які уловлюються цими людьми також часто підсвідомо.
Процес прийняття людини чи об’єкта та вироблення ставлення до них і стратегії поведінки:
1. спогляданнялюдини чи об’єкта;
2. сприйняття об’єкта як цілісного образу;
3. виникнення враження;
4. «домальовування»образу на основі власного досвіду (на підсвідомому рівні);
5. побудова гіпотези (формування думки про об’єкт чи людину на свідомому рівні);
6. вироблення ставлення(установки) і стратегії поведінки.
Імідж існує на мікро- і макрорівнях, має зовнішню форму і внутрішні зміст.
1. за створеним нею штучним середовищем мешкання: житло, кабінет, авто…;
2. за її зовнішнім виглядом – одяг, макіяж, зачіска, а також за перснями-браслетами, мундштуками-цигарками, іншими словами, за габітусом (лат. – зовнішність, зовнішній вигляд);
3.за її речовою продукцією – предметами, речами, які вона зробила, створила;
4.за її вербальною продукцією – що говорить, як говорить, що і як пише;
5.за її кінетичною продукцією. Створене людьми середовище життєдіяльності залежить від чисельності факторів, які не завжди підвласні нашим бажанням.
Компоненти іміджу організації (вони взаємопов’язані за формою та змістом):
1. зовнішній вигляд організації і стиль роботи керівництва;
2. облаштування робочих місць і режим роботи організації;
3. товарний вигляд продукції і реклама як носій іміджу організації;
4.зовнішній вигляд, стиль поведінки і діяльності персоналу (власне, зовнішній вигляд – екстер’єр і інтер’єр – приміщення, де відбувається діяльність організації).