Класифікація вибухових речовин

Лекція 7

Сентименталізм

Екранізації

Найвидатніші твори

Конотопська відьма (1833)

Маруся (1834)

Салдацкий патрет (1833)

Сватання на Гончарівці (1835)

Сердешна Оксана (1841)

Козир-дівка (1838)

За його творами знято фільми: «Сватання на Гончарівці» (1958), «Шельменко-денщик» (1910, 1911 і 1957), а за мотивами повісті «Конотопська відьма» — кінокартину «Відьма» (1990). Йому присвячено документальні фільми «Григорій Квітка-Основ'яненко» (1979), «Квітка-Основ'яненко» (1988)

Напрям у європейській літературі, другої половини XVIII — початку ХІХ ст., що характеризується прагненням, відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття читача до героїв твору. Сентименталізм дістав свою назву від роману англійського письменника Л. Стерна «Сентиментальна подорож по Франції та Італії» (1768). Письменники-сентименталісти відкрили здатність простої людини, не зіпсованої цивілізацією, передовсім ідеалізованого селянина, до тонких чуттєвих переживань.
Визначальні риси сентименталізму:
- відтворення почуттів і пристрастей людини як основний предмет зображення;
- позитивні герої — представники середніх і нижчих верств суспільства;
- вільна побудова твору;
- підвищена емоційність зображення подій та характерів, їх нетиповість;
- мальовничі сільські пейзажі;
- розробка переважно епічних форм, виникнення ліро-епосу;
- інтенсивне використання пестливої форми та слів, що означають почуття й настрої.
Видатними представниками цього напряму є Ж.-Ж. Руссо (Франція), С. Річардсон (Англія), Й.-В, Гете (Німеччина.)
В Україні сентименталізм найяскравіше проявився у творчості І. Котляревського («Наталка-Полтавка») та Г. Квітки-Основ'яненка («Маруся», «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Щира любов» тощо.

Вибухові речовини класифікуються за кількома ознаками:

І. За ступенем безпеки при зберіганні та перевезенні ВР поділяються на 5 груп:

1. – ВР з вмістом нітроефірів більшим за 15%, нефлегматизований тетрил, гексоген.

2. - аміачно-селітрові ВР, тротил, нітрогліцеринові ВР з вмістом нітроефірів, меншим за 15%, Детонуючий шнур, флегматизований гексоген.

3. – порох димний та бездимний.

4. – детонатори КД, ЕД, ЕДКС, КСДШ

5. – перфораторні заряди та снаряди із підривачем.

ІІ. За умовами застосування ВР поділяються на 2 групи та 6 класів:

А – незапобіжні вибухові речовини

1 клас – для підривання на земній поверхні (патрони та мішки з непорфірованого паперу).

2 клас – для відкритих та підземних робіт, окрім шахт, небезпечних за газом та пилом (патрони з червоного паперу, мішки з червоною смугою).

Б – друга група – запобіжні ВР.

3 клас – ВР підвищеної потужності та марки запобіжності. Призначені для породних вибоїв вугільних шахт, небезпечних за газом та пилом (патрони із синього паперу). Спеціальні ВР цього класу – сірчаний та нафтовий амоніти (патрони зеленого кольору), призначені відповідно для сірчаних, нафтових та озекеритових шахт.

4 клас – ВР середньої потужності та запобіжності для вугілля в шахтах небезпечних за газом та пилом (патрони жовтого паперу).

5 клас – ВР підвищеної запобіжності призначені для вугілля та порід в особливо небезпечних умовах.

6 клас – високозапобіжні ВР.

В спеціальну групу виділено ініціювати ВР.

ІІІ За складом промислові ВР поділяються на:

ВР на основі рідких нітроефірів (динаміт, детоніти).

нітросполуки (тротил, гексоген)

оксилівіти

хлоратні та перхлоратні ВР

димний та бездимний порох.

IV За характером дії :

високобризантні

бризантні

метальні (фугасні)

V За фізичним станом: поршкоподібні, гранульовані, пресовані, литі, пластичні, текучі та рідкі.