Візерункові поперечнов'язані переплетення

Платувальні (покривні) переплетення (рис. 6) отримують при одночасному прокладанні на голки машини двох ниток, різних за кольором або волокнистим складом, одна з яких виходить на лицьову поверхню (покривна), а інша - на зворотну (ґрунтова). Платувальні переплетення можуть бути одинарними (на базі гладі) або подвійними (на базі ластику), гладкими або візерунковими.

У гладкому платувальному трикотажі покривна нитка утворює всі лицьові петлі, а базова - зворотні. Найчастіше використовується при переплетенні бавовняних ниток з нитками із штучного шовку, бавовняних і вовняних ниток. Бавовняні нитки виходять на зворотний бік, надаючи трикотажу підвищеної міцності, формостійкості, гігієніч­ності, а нитки зі штучного шовку і вовни - блиску, гарної лицьової по­верхні, високої теплозахисності.

У візерунковому платувальному трикотажі рисунок отриму­ють завдяки тому, що ґрунтова і покривна нитки відповідно до візе­рунка міняються місцями і виходять на лицьовий або зворотний бік. На лицьовій поверхні утворюються різноманітні кольорові, рельєфні, ажурні і відтінкові ефекти.

Залежно від способу утворення, візерунковий платувальний трикотаж поділяється на перемінний, перекидний, накладний і ви­шивний.

Рисунки на трикотажі перемінних платувальних переплетень утворюються при зміні місць покривної і ґрунтової ниток при про­кладенні їх на голки. У такий спосіб отримують полотна із різно­кольорових ниток із рисунками у вигляді смуг, ромбів, клітинок.

У трикотажі перекидних платувальних переплетень рисунок отримують за рахунок того, що на певних ділянках покривна нитка на голки не прокладається, а ґрунтова нитка утворює на лицьовому боці полотна рисунок. Покривна нитка утворює на зворотному боці про­тяжки, чим зменшує розтяжність і еластичність полотна.

Трикотаж візерункових платувальних переплетень використову­ють при виготовленні верхніх і панчішно-шкарпеткових виробів. Три­котаж накладних і вишивних переплетень використовується рідше.

Плюшеве переплетення (рис. 31), як і покривні, отримують також із двох ниток, причому лицьові петлі нормального розміру утворюються із ґрунтової нитки, а інша утворює петлі, дуги яких збільшеного розміру. Вони виходять на зворотний бік і мають вигляд плюшевих петель. Нитки мають різну величину кулірування. Одна нитка кулірується в короткі петлі, які утворюють ґрунт, а друга - в петлі збільшеного розміру, що утворюють ворс на зворотному боці. Виготовляються полотна гладкі й візерункові, одинарні й подвійні. Крім того, плюш буває з петельним і розрізним ворсом. У петельного плюшу зворотний бік утворюється дугами, що вільно лежать, і протяжками зворотних петель; у розрізного плюшевого полотна ці протяжки розрізані й виступають на поверхні у вигляді ворсу.

Рис. 7. Плюшеве переплетення

Гладкий плюш має на зворотному боці ворсові петлі від кож­ної петлі трикотажу і суцільний застил ворсом. Візерунковий плюш має ворсову поверхню у вигляді певних рисунків, між якими розта­шовується безворсова поверхня.

Залежно від волокнистого складу і довжини ворсу трикотаж­ний плюш має різне застосування. Бавовняний і віскозний плюш з довжиною ворсу 3-4 мм використовується для теплої білизни (ворс із зворотного боку), верхніх трикотажних виробів (довжина ворсу до 8 мм).

Ворсові (футерні) переплетення виготовляють шляхом до­даткового прокладання в структуру будь-якого головного перепле­тення підкладкової (футерної) нитки, що використовується для утво­рення ворсу. Футерна нитка петель не утворює, а прокладається у ви­гляді протяжок на зворотному боці трикотажу для зв'язку з полотном тільки на деякі голки гольниці.

Для утворення ворсу полотна з ворсовими нитками розчісують на звичайних ворсувальних машинах. Ворсовий трикотаж може бути одинарним і подвійним; простим або платованим.

При виробництві подвійного ворсового трикотажу футерна нитка може прокладатися на голки тільки однієї або двох гольниць; відповідно отримують полотна з одно- або двостороннім ворсом. Так виготовляють трикотажні драп, сукно, що використовують для верх­нього трикотажу. Такі полотна характеризуються високими теплоза­хисними властивостями, значною товщиною, зниженою здатністю до розпускання.

Пресові переплетення утворюються із замкнених і незамкнених петель різної величини і форми.

У процесі в'язання нитки прокладаються на всі голки, але утворені нові петлі скидаються не з усіх, а тільки із запресованих го­лок. На запресованих голках утворюються петлі збільшених розмірів (витягнуті) з накидами у вигляді незамкнених петель. Висота пре­сових петель може дорівнювати двом - п'яти горизонтальним петель­ним рядкам. Пресові переплетення утворюються на базі кулірної гладі або ластика і бувають гладкі (фанг або напівфанг), відтінкові, ажурні та рельєфні.

Пресові переплетення на основі кулірної гладі (рис. 8) іміту­ють ажур за рахунок петель високих індексів (подвійних, потрійних) з кількома накидами. На полотні гладі утворюються отвори, які іміту­ють різноманітні ажурні рисунки, що нагадують мереживо. Перепле­тення називаються пресовими на базі гладі. Різноманітність рисунків забезпечується співвідношенням отворів з різними ділянками, зміною величини пресових петель і кількості накидів.

Ажурні переплетення - поперечнов'язані переплетення з пе­рерваними петельними стовпчиками, утворені шляхом переносу пе­тель з одних петельних стовпчиків на інші. Для них характерна наяв­ність отворів різної величини, сот, які розміщуються в певному по­рядку й утворюють на полотнах або виробах різні рисунки, які нага­дують вишивки, гіпюр, мереживо. Використовуються для виготовлен­ня верхніх і білизняних трикотажних виробів.

Рис. 8. Пресове переплетення на основі кулірної гладі з ажурними ефектами

Переплетення, в яких петлі гладі чергуються з пресовими пет­лями у вигляді смужок, багатогранників тощо, називаються відтінковими. Аналогічний ефект досягається чергуванням пресових петель із зворотними петлями гладі.

Пресові переплетення, в яких група петель гладі залучається в пресові петлі з великою кількістю накидів, називаються рельєфними. У пресових рельєфних переплетеннях деякі місця гладі стягуються пресовими петлями (стають опуклими), утворюючи рельєфну поверх­ню трикотажу.

У панчішно-шкарпеткових виробах використовують пресові переплетення на базі гладі „мікро меш" і „нон-ран". У цих перепле­теннях пресові петлі розкидані по полотну у вигляді стільників, що різко знижує здатність до розпускання, не зменшуючи розтяжність полотна.

Із подвійних пресових переплетень на базі ластика найрозповсюдженішими є фанг і напівфанг. За зовнішнім виглядом вони схожі на ластик, але мають петлі видовженої форми з накидами.

Фангом називають подвійне пресове переплетення, в якого всі лицьові і виворотні петлі мають по одному накиду у вигляді незамкненої петлі (рис. 9). Подібно до ластика фанг є дволицьовим пере­плетенням, в якого лицьові петельні стовпчики чергуються з виворіт­ними через один, або кількома стовпчиками. Характерною зовніш­ньою ознакою, що відрізняє фанг від ластика, є те, що в полотні з обох боків добре видно як лицьові, так і виворітні стовпчики. Причиною цього є накиди, які намагаються випрямитися і розтягують сусідні петлі горизонтального ряду, не даючи їм наблизитися одна до одної.

Напівфангом називають подвійне пресове переплетення, в яко­го всі петлі однієї сторони є звичайними петлями ластика (без наки­дів), а протилежної - видовжені пресові петлі з накидами (рис. 10). Лицьовий бік має сплюснуті петлі (квадратної форми), а зі звороту - видовжені (пресові) петлі.

Фанг і напівфанг є найбільш товстими і важкими полотнами, порівняно з ластиком, мають меншу розтяжність і здатність до розпус­кання; використовують їх у виробництві верхніх трикотажних і спор­тивних виробів, светрів, рейтуз, шарфів, шапок з високими тепло­захисними властивостями.

Жаккардові переплетення. Отримують їх на машинах із жаккардовим механізмом, який керує роботою кожної окремої голки або групи голок і ниткоподавачами (рис. 10). Характеризуються наявністю кольорових і рельєфних рисунків різної форми і складності. Виготов­ляють полотна переважно з кольорових ниток. На відміну від пре­сових переплетень у жаккардових переплетеннях нитки проклада­ються тільки на голки, вільні від старих петель. Кожна кольорова нитка утворює в горизонтальному рядку трикотажу

нові петлі з певними інтервалами відповідно до рисунка. Голки включаються в роботу вибірково, горизонтальний ряд трикотажу утворюється в кілька прийомів, що залежить від кількості кольорових ниток. Нитки, які не утворюють петель, розміщуються зі зворотного

боку полотна у вигляді протяжок. Роботою кожної голки і прокладанням ниток на відповідні голки автоматично керує спеціальний жаккардовий ме­ханізм.

Жаккардові поперечнов'язані переплетення утворюються на базі всіх головних і похідних переплетень як одинарних, так і по­двійних.

Жаккардові поперечнов'язані переплетення поділяються на регулярні й нерегулярні. У регулярному трикотажному переплетенні всі петлі кожного ряду мають однакову форму і розміри, у нере­гулярному - петлі в ряду мають різну величину.

Рис. 9. Переплетення напівфанг

Рис.11. Жаккардовий поперечнов'язаний трикотаж:а — подвійний повний; б — подвійний неповний

Більш широке розповсюдження отримав подвійний поперечно-в'язаний трикотаж. Він може бути повним і неповним, одно- і багато­колірним, рельєфним (рис. 12). Крім того, багатоколірні рисунки мо­жуть бути одно- і двосторонніми.

У повного жаккардового переплетення (див. рис. 11, а) кожний петельний ряд на лицьовому боці складається із ниток двох або трьох кольорів, а на зворотному - із ниток одного кольору.

У неповного жаккардового переплетення (див.рис. 11, б) пе­тельні рядки на лицьовому боці складаються із ниток двох або трьох кольорів, а на зворотному - із петель тих самих кольорів, розміщених одна за одною через петлю.

При виробництві одностороннього багатоколірного трикотажу голки однієї гольниці утворюють лицьову поверхню полотна з багато­колірним рисунком, а голки другої гольниці - зворотну поверхню без рисунка.

У двосторонньому жаккардовому переплетенні багатоколірний рисунок утворюється голками обох гольниць, у результаті чого рису­нок видно як на лицьовій, так і на зворотній поверхні полотна.

Рельєфний подвійний трикотаж отримують на круглих фанго­вих машинах. На зворотному боці з допомогою жаккардового механіз­му утворюють пресові петлі з накидами і жаккардові петлі, що чергу­ються в певному порядку. Лицьовий бік утворюється із простих пе­тель гладі, частина яких стягується пресовими петлями, що знахо­дяться на зворотному боці гладі, утворюючи опуклості на лицьовій поверхні у формі штрихів, ромбів, прямокутників, еліпсів тощо (пев­ний рельєфний рисунок).

Накладний поперечний жаккардовий трикотаж утворюється прокладанням одних ниток на голки передньої гольниці (накладних), а других - на голки задньої гольниці (ґрунтових) і, крім того, на голки передньої гольниці відповідно до рисунка. У тих місцях, де ґрунтові нитки не утворюють петель на лицьовій поверхні, петлі лицьової і зво­ротної поверхонь (полотен гладі) не з'єднуються. їх з'єднання відбу­вається тільки в тих місцях, де ґрунтові нитки утворюють петлі на ли­цьовій поверхні. У результаті отримують подвійне полотно з харак­терними опуклостями, що складається із двох самостійних полотен гладі, скріплених одне з іншим за контуром рисунка. Такий трикотаж використовується для виготовлення верхніх трикотажних виробів.

Комбіноване переплетення виготовляють поєднанням в одно­му полотні різних видів переплетень (головних, похідних, візерун­кових) з метою отримання різноманітних візерункових ефектів (смуж­ки, клітинки), а також зміни властивостей трикотажного полотна в бажаному напрямі. Це досягається за рахунок зміни довжини нитки в петлі, зміни їх форми і посиленні зв'язку між петлями в полотні. Зменшується загальна розтяжність полотен, збільшується формостій­кість, стабільність розмірів.

Усі комбіновані переплетення поділяються на дві основні гру­пи: переплетення на базі ластика у сполученні з петлями кулірної гла­ді (репс, одинарне, подвійне піке) та переплетення на базі інтерлока у сполученні з пресовими петлями.

Трикотажний репс (рис. 13) - комбіноване подвійне перепле­тення на базі сполучення по черзі одного, двох рядів ластика 1+1 і кулірної гладі. Виготовляють його на двофонтурній машині. Він має характерні поперечні рубчики, незначну розтяжність по горизонталі, використовується для виготовлення костюмів, жакетів, штанів, суконь тощо.

Рис. 12. Схема подвійного рельєфного трикотажу

Рис.13. Трикотажний репс

Одинарне піке (рис.14) отримують на базі сполучення петель­них рядів інтерлока з рядами пресового переплетення. У них значно зменшується розтяжність у ширину.

Подвійне піке (рис. 15) отримують на базі сполучення неповно­го ластика 2+1 з рядами неповної гладі (французьке піке). На одній стороні остови петель неповного ластика стягуються пряжками гладі, внаслідок чого полотно отримує структуру у формі стільників. При зміні порядку сполучення (чергування) петельних рядів цього пере­плетення отримують інші види піке (швейцарське, московське). Для них також притаманна сітчаста структура.

Рис.15. Подвійне піке

Полотна комбінованих переплетень як найменш розтяжні й розпускні мають велику формостійкість (особливо в разі застосування синтетичних ниток) і використовуються у виробництві верхнього три­котажного одягу (пальт, костюмів, спідниць, штанів). За їх специфічні властивості полотна отримали назву тканиноподібних.

Основов'язані трикотажні полотна

До базисних трикотажних основов'язаних переплетень відно­сять: ланцюжок, трико й атлас. До похідних від трико - сукно і шарме (одинарні), інтерлочне трико й інтерлочний атлас (подвійні). До візе­рункових полотен відносять шіатувальні, ворсові, малорозтяжні, фі­лейні, жаккардові та комбіновані. Для виготовлення трикотажних ви­робів переважно використовуються лише візерункові основов'язані трикотажні полотна, яким притаманна стійка структура, гарний зов­нішній вигляд, мала розтяжність і розпускність, високі - еластичність і теплозахисність.

Горизонтальний ряд основов'язаного трикотажу, на відміну від поперечнов'язаного, утворюється не з однієї нитки, а з цілої систе­ми ниток основи, причому кожна нитка основи прокладається на пев­ну голку гольниці з допомогою нитководів.

Базисні основов'язані переплетення

Ланцюжок - одинарне основов'язане переплетення, що являє собою відокремлений петельний стовпчик, зв'язаний із од­нієї нитки основи. Кожний ланцюжок може складатися із закритих або відкритих петель (див. рис. 40, а, б). Якщо при петлеутворенні нитка обвиває голку навколо, то утворюється ланцюжок із закритими пет­лями, а якщо нитка обходить голку з трьох боків, - з відкритими. Оди­нарний ланцюжок використовують у вигляді бахроми для скатертин, хусток і кашне, а також при утворенні мережива і тюлю (на спе­ціальних машинах).

Трико (рис. 14) - одинарне основов'язане переплетення, що складається із петель з однобічними протяжками. При утворенні гори­зонтального ряду кожна нитка основи прокладається по черзі на дві сусідні голки, внаслідок чого кожний петельний стовпчик утворю­ється із петель двох сусідніх ниток основи, стовпчики зв'язуються між собою. Досягається це за рахунок того, що гребінка з нитководами після утворення горизонтального ряду петель зсувається на один крок (вправо або вліво) і прокладає нитку в черговому горизонтальному ряду на сусідню голку. Трико може мати як відкриті, так і закриті петлі (див. рис. 14, а, б). Через нахил петель і розміщення протяжок в кожному петельному стовпчику то справа, то зліва, петельні стовп­чики трико мають зиґзаґоподібну будову, а саме: полотно має нестій­ку структуру, велику розтяжність, негарний зовнішній вигляд. Вико­ристовується трико як ґрунт при утворенні більш складних перепле­тень. Самостійно практично не використовується.

Атлас - одинарне основов'язане базове переплетення, при виробництві якого кожна нитка основи послідовно утворює петлі в багатьох петельних стовпчиках з однобічними і двобічними протяж­ками. При утворенні атласу гребінка з нитководами зсувається то впра­во, то вліво на певну кількість кроків і прокладає послідовно нитки на сусідні голки. Атлас має як відкриті, так і закриті петлі, може бути простим і складним. Має нестійку структуру, погану розпускність і використовується для виготовлення більш складних переплетень.

Рис.14.Одинарне осоновов'язане трико: а- із закритими петлями; б – з відкрити петлями

Ластичні трикой атлас - подвійні основов'язані перепле­тення, що виготовляють на машинах вертілках, рашель-машинах з двома гольницями (фонтурами). Голки на гольницях розміщуються у шаховому порядку, кожна нитка основи по черзі утворює петлі на сусідніх голках то з лицьового, то зі зворотного боку. Переплетення схожі на поперечнов'язаний ластик, мають більшу міцність і еластич­ність, меншу розтяжність, використовуються при виготовленні верх­ніх трикотажних і рукавичних виробів.

Похідні основов'язані переплетення

До цієї групи відносять похідні переплетення від трико й атла­су. Похідними переплетеннями від трико є сукно (триголкове трико) і шарме (чотириголкове сукно); а похідним від ластичного трико -інтерлочне трико.

Сукном (рис.15) називається переплетення, в якого нитки ос­нови прокладаються на дві голки, але не сусідні, а через одну. У про­цесі в'язання гребінка з нитководами зсувається на дві голки (два кроки), у результаті чого протяжки петель виходять більш довгими й утворюють на зворотному боці рисунок у вигляді ялинки. Розпуск­ність і розтяжність сукна менші, ніж у трико.

Шарме (рис. 16) відрізняється від трико більшою довжиною протяжок, які виходять на зворотний бік. У процесі в'язання гребінка нитководів зсувається на три голки, у результаті чого протяжки з'єд­нують перший і четвертий петельні стовпчики. Шарме більш товсте і важке, а зовнішній вигляд - кращий. Зворотний бік має більш гладку, блискучу поверхню і використовується при виготовленні виробів як лицьовий. Нерідко шарме виготовляється з ворсом.

Рис. 16. Переплетення шарме

У похідних від атласу (рис. 17) переплетеннях кожна нитка ос­нови утворює петлі не в сусідньому петельному стовпчику, а через один (атлас-сукно) або через два стовпчики (атлас-шарме). У них та­кож збільшені протяжки, що перетинаються одна з одною на зворот­ному боці, завдяки чому вони мають меншу розтяжність і розпускність, більшу товщину, ніж одинарний атлас. Використовують їх для пошиття білизняних виробів, суконь, блузок, чоловічих сорочок.

Похідними подвійними основов'язаними переплетеннями є інтерлочне трико (рис. 18) й інтерлочнии атлас, в яких між верти­кальними петельними стовпчиками одного трико (атласу) розміщу­ються стовпчики іншого. Отримують їх на машинах з двома гольницями з

таким розміщенням голок, як і на інтерлочних машинах, при­чому кожна нитка основи по черзі прокладається на три голки і пе­тельний стовпчик на лицьовому боці формується з однієї нитки, а два зворотних - із двох ниток. За зовнішнім виглядом схожі на поперечно-в'язаний інтерлок. Використовується для пошиття верхніх трикотаж­них виробів.

Похідними подвійними основов'язаними переплетеннями є інтерлочне трико (рис. 18) й інтерлочнии атлас, в яких між верти­кальними петельними стовпчиками одного трико (атласу) розміщу­ються стовпчики іншого. Отримують їх на машинах з двома гольницями з таким розміщенням голок, як і на інтерлочних машинах, при­чому кожна нитка основи по черзі прокладається на три голки і пе­тельний стовпчик на лицьовому боці формується з однієї нитки, а два зворотних - із двох ниток. За зовнішнім виглядом схожі на поперечно-в'язаний інтерлок. Використовується для пошиття верхніх трикотаж­них виробів.