Розповсюдження вулканів.

На сьогоднішній день на планеті виявлено близько 2500 наземних вулканів; приблизно 600 з них відносяться до діючих. Діючими вважаються вулкани, виверження яких люди спостерігали на протязі історичного часу. Слід зазначити, що оцінка кількості всіх вулканів на Землі і особливо - кількості діючих вулканів, є суб’єктивною і різні дослідники наводять дещо різні дані. Що стосується підводних вулканів, то фактичної інформації про ці вулкани ще дуже мало і дані про їх кількість можуть бути лише початковими (деякі дослідники оцінюють кількість підводних вулканів у декілька тисяч).

Переважна кількість вулканів на Землі має закономірне розташування – вони знаходяться або скупчуються на контактах літосферних плит. У зв’язку з тим, що великі скупчення вулканів мають в цілому витягнуту форму, ці скупчення отримали назву вулканічних поясів.

Тихоокеанський пояс – розташований на периферії Тихого океану, утворюючі так зване “вогняне кільце”. В межах поясу знаходиться близько 370 діючих вулканів, тобто більше половини всіх діючих вулканів планети. До цього поясу відносяться вулкани Японії, Камчатки, Курильських і Командорських островів, Аляски, західних узбережній Північної і Південної Америки., Соломонових, Філіппінських та інших островів південної і західної периферійних частин Тихого океану. Вулкани даного поясу дуже активні і постійно проявляють себе у сучасну історичну епоху. В межах даного поясу знаходяться такі знамениті вулкани, як Катмай (Аляска), Парікутин, Фудзіяма, Ключевська сопка та ін.

Середземноморсько-Індонезійський пояс – простягається в субширотному напрямку, охоплюючи територію Середземномор’я, Кавказ, гірські системи Ірану, Афганістану, Гімалаї, Індонезію. Нині пояс перебуває на завершальній стадії свого розвитку і характеризується відносно невеликою до попередніх геологічних епох активністю – близько 15 діючих вулканів. В межах цього поясу знаходяться такі історично знамениті вулкани як Везувій, Етна, Вулькано, Стромболі, Кракатау. Багато вулканів даного поясу вже втратили свою активність і відносяться до погаслих. Це вулкани Карпат, Кавказу (Казбек, Ельбрус), Ірану, Гімалаїв.

Атлантичний пояс – простягається у субмеридіональному напрямку в центральній частині Атлантичного океану. Наземний і підводний вулканізм пов’язаний тут із серединно-океанічним хребтом (зоною спредингу), вздовж якого відбувається вихід магми на дно океану і нарощування океанічної земної кори за рахунок базальтової магми. Наземні вулкани даного поясу відомі в Ісландії, на островах Мадейра, Святої Єлени, Тристан-да-Кунья, на Азорських островах. Всього налічується близько 20 наземних вулканів.

Східно-Африканський пояс – простягається вздовж Червоного моря і далі на південь у східній частині Африки. Відносно попередніх поясів за розмірами є невеликим. В межах поясу знаходиться близько 20 діючих вулканів. Типові вулкани: Кіліманджаро, Кенія, Меру, Нгоронгоро.

Вулкани океанічних плит – це вулкани які не входять до складу вищезгаданих вулканічних поясів, а розташовані окремими ізольованими групами на деяких островах Тихого та Атлантичного океанів. До таких островів відносяться: Гавайські, Туамоту, Канарські, острови Зеленого Мису, Кука.