Історичні приклади колористичних рішень

Античність. Ордерна система. Колір як кольороматеріал, кольорове фарбування, орнаментальний розпис. Горизонтальна кольорова ритміка ордеру.

Помпейські фрескові розписи – тричастне членування стіни багатоколірним розписом у вигляді широких полів. Пізній період – антагонізм художньої форми і конструкції стіни, ілюзорне руйнування площини, подолання відчуття замкненості простору.

Інтер’єри Відродження. Простір замкнений у правильних симетричних формах, чіткі контури стін, сильний профільований карниз, падуги, фризи і тяги підкреслені кольором. Вирішення всієї поверхні стіни одним щільним поверхневим кольором.

Готичні собори. Хрестове склепіння – нервюри виділялись кольором. Вітражі трансформують колір у світлоколір. Готична просторова концепція з домінуючою висотою і майже повною відсутністю стіни сформувала нове поліхромне насичення інтер’єру. Подолання враження цільності і замкненості простору.

Бароко. Насиченість кольоровими елементами. Складна система кольоросполучень. Колір активно співпрацює з тектонікою інтер’єру. Пізнє бароко – ілюзорний прорив площини стіни живописними перспективними зображеннями. Парадність, театральність, надмірна пишність. Не існує чіткого розмежування стіни і стелі, стіна розбита на кольорові фрагменти. Плафонний розпис руйнує тектонічного розуміння стелі. Яскрава, насичена колористика.

Рококо. Культ свята, насолоди, краси і галантності. Подрібненість архітектурної форми, надмірна деталізація. Повна втрата тектонічності стіни, стелі. Насичення інтер’єру картинами, дзеркалами, орнаментом. Ілюзійне розширення простору, криволінійні форми. Скульптурний горельєфний орнамент вкритий позолотою, розписи синіх і срібних відтінків.

Ампір. Спрощення форм, перехід до регулярності і лінійності. Орнамент більш чіткий, зрозумілий. Запозичення античних мотивів орнаменту. Суворий і спокійний характер інтер’єру, чітке відділення стелі від стіни. Колорит більш вишуканий – пастельні відтінки, переважає блідо-зелений, розбілений блакитний, білий с золотим.

Класика. Анфіладна система інтер’єру, пропорційність, врівноваженість елементів, вагомість деталей. Ордерні деталі виділено кольором, колони і пілястри з натурального каменю. Контрастні зіставлення світлостей, колірних тонів, гармонізація кольоросполучень. Геометричне колірне моделювання всіх поверхонь.

Модерн. Співмасштабність людині, відчуття пластичності і природності. Аристократизм. Криволінійність форм співпадає з нейтральною вишуканою колористикою. Кольорові рослинні орнаменти, декоративні елементи. Створення гармонії настрою. Стильова відповідність меблів.