Види та конструкції теплиць. Особливості мікроклімату в теплицях.
Тема: Вирощування садивного матеріалу в закритому ґрунті.
(за програмою)
| Н | А | У | - |
План:
1. Види та конструкції теплиць. Особливості мікроклімату в теплицях.
2. Вимоги до субстрату та особливості його приготування.
3. Технологія вирощування сіянців: терміни та схеми посіву, догляд за сіянцями.
Література:
1. Гордієнко М.Г, Корецький Г.С., Маурер В.М. Лісові культури. - К.; Сільгоспосвіта,
1995.-328 с.
2. Гладкий Н.П. Питомник декоративних растений и кустарников. - Я.: Стройиздат,
1971.-229 с.
3. Кальной П.Г. Чернега А.Н. Питомники декоративних растений. - К.: КолосЮ 1969.
129 с.
Ключові слова:теплиця, мікроклімат, субстрат, закритий ґрунт.
Зміст лекції
Вступ.
Завдяки більш тривалому вегетаційному періоду і сприятливим мікрокліматичним умовам для зростання деревних рослин під поліетиленовими укриттями різко скорочуються терміни вирощування стандартних сіянців і у декілька разів підвищується вихід з одиниці площі.
Собівартість сіянців деревних порід, вирощених в теплиці, на 40-60% нижче, ніж у відкритому грунті.
Вперше досліди по вирощуванню сіянців деревних рослин в теплицях були проведені в Швеції в 1956 р., а потім у Фінляндії (Бергман і Леськіїєї, 1963). В СРСР роботи по вирощуванню посадочного матеріалу під плівкою проведені в різних географічних зонах: Латвії (1966), Литві (1968), в Московській (1966; 1975; 1971) , Новгородської (1967), Ленінградської (1966- 1969), і в інших обл. Автори одностайно виказують думку, що застосування поліетиленових покриттів перспективно.
*Існуючі споруди закритого ґрунту поділяють в залежності від:
· призначення (для живцювання, вирощування сіянців, овочівництва);
· періоду експлуатації (круглорічні або зимові, сезонні або весняно-літні);
· покривного матеріалу (скляні, поліетиленові, склопластикові);
· способу обігріву (з опаленням, без опалення);
· характеру мікроклімату (природній, штучний, комбінований);
· мобільності (стаціонарні, переносні).
Основними вимогами до конструкцій теплиць є:
· вітростійкість;
· простота та зручність експлуатації;
· можливість комплексної механізації.
Таким вимогам у найбільшій мірі відповідають стаціонарні теплиці блочного або арочного типу, площею 500-1500 м2 (висота 2-4 м, ширина 4-8 м і довжина 10-40 м), які дозволяють механізувати більшість робіт і автоматизувати контроль систем збереження оптимального гідротермічного режиму вирощування сіянців на спеціальному субстраті.
Раніше широкого застосування набули тунельні укриття заввишки 0,7-0,8 м, шириною 2,5 м і завдовжки 25-30 м., де плівку натягували на аркообразні каркаси із залізних лозин. Кінці залізних лозин заглиблювали в землю на 25-35 см.
Крупногабаритні пересувні теплиці складаються з окремих ланок, які можна швидко розібрати і зібрати.
Розрахунок площі теплиці (закритого ґрунту) проводять в залежності від потреби сіянців. Спочатку визначають продукуючу площу, враховуючи плановий вихід сіянців з 1 га закритого ґрунту (сосни 6-7 млн. шт., ялини 7-9 млн. шт.). Загальну площу теплиці отримують шляхом збільшення продукуючої на 20-30%.
Важливими факторами прискорення росту і збільшення виходу стандартних сіянців є температура, вологість ґрунту та повітря. Регулювання їх у напрямку створення оптимального режиму для життєдіяльності та розвитку рослин можливе лише в ґрунті, який захищений (закритий) від несприятливих умов навколишнього середовища. *В теплицях, порівняно з відкритим ґрунтом, підвищуються температура, вологість повітря та ґрунту, дещо зменшується освітленість, збільшується вміст вуглекислого газу в повітрі.
Теплиці значною мірою захищають рослини від несприятливих метеорологічних факторів (весняних заморозків, посухи і та ін.), створюють кращі умови для ефективнішого регулювання водного та поживного режимів субстрату.
У закритому ґрунті більш ранні строки висіву насіння, підвищується схожість насіння, збільшується вихід стандартного садивного матеріалу і скорочується строк його вирощування.
Ефективність вирощування сіянців у закритому ґрунті значною мірою залежить від *правильності вибору місця під теплицю і якості субстрату. Теплиці будують поблизу джерела водопостачання на ділянках з рівним рельєфом і добре дренованими ґрунтами легкого механічного складу. У разі потреби обладнують штучний дренаж на глибину не менше 0,7 м.