Профорієнтаційна робота зі старшокласниками

Великий вплив на школярів молодших класів справляють екскурсії. Вони значно розширюють кругозір учнів, їх знання про оточуючий світ, глибше знайомлять дітей з різними професіями. Ефективність профорієнтаційної роботи при проведенні екскурсій значно підвищується при безпосередньому знайомстві учнів із відповідними спеціалістами.

Найбільш поширеним методом профорієнтації у молодших класах є бесіда. Важливо, щоб вона була логічно пов’язана із навчальним матеріалом і проходила при активній участі дітей. Для цього учням можна попередньо дати нескладні завдання, що відповідають темі бесіди. Профорієнтаційна бесіда не є якимось відокремленим методом, вона використовується в поєднанні з іншими методами профорієнтації. Наприклад, при проведенні бесіди по конкретній професії бажано використовувати й технічні засоби (телебачення, діафільми, кінофільми).

Важлива роль в профорієнтаційній роботі належить позашкільним і позакласним заходам. В процесі позакласної профорієнтаційної роботи відбувається розширення, поглиблення за закріплення основних профорієнтаційних понять та ідей; відбір змісту профорієнтаційної позакласної роботи спрямований на створення можливостей для прояву самостійності та творчості учнів в різних сферах діяльності (пізнавальній, трудовій, художній, суспільній та ін.); всі види позакласної роботи сприяють активному застосуванню наявних знань і стимулюють учнів до засвоєння нових знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Зміст профорієнтації в середніх класах школи

На цьому віковому етапі основними завданнями профорієнтації є виховання працелюбності, стимулювання до свідомого вибору праці, розвитку творчих здібностей учнів, ознайомлення їх із різними видами професійної діяльності. Відбувається поступове ускладнення профорієнтаційного матеріалу: наприклад, якщо в молодших класах учні отримують загальне поняття про професії (назва професії, інформація про те, чим займаються спеціалісти даної професії, умови праці тощо), то в середніх класах ці відомості розширюють (можна розповісти про значення професії у суспільстві, історію її розвитку, про зміст праці з даної професії, продукцію та ін.). В середніх класах учнів знайомлять з умовами праці, об’ємом спеціальних і загальних знань, умінь і навичок, якими повинен оволодіти спеціаліст з даної професії, гігієнічною характеристикою професії, психофізіологічними вимогами професії до людини, системою підготовки та підвищення кваліфікації кадрів із даної професії. У підлітків часто змінюється інтерес до професії. Іноді це може відбуватись в результаті впливу якихось зовнішніх факторів, наприклад, коли учні отримують неправильне уявлення про зміст праці або про перспективи професії, або ж недостатньо об’єктивно оцінюють свої можливості, ігноруючи свої психофізіологічні особливості і переоцінюють свої сили. Чимало учнів узагалі не цікавляться майбутньою професією. Ці аспекти необхідно враховувати при організації профорієнтаційної роботи в середніх класах.

На даному віковому етапі відбувається поступове знайомство учнів із професіограмами. При цьому треба враховувати, що відношення підлітків до певного виду професійної діяльності часто залежить від того, як вони ставляться до конкретної людини – представника даної професії. Тому з особливою уважністю слід поставитись до того, яких спеціалістів залучати до роботи з учнями в рамках профорієнтаційної роботи.

На цьому віковому етапі продовжується робота із проведення профорієнтаційної просвіти. Дієвою формою просвіти є тематичні вечори. При цьому значимими є не лише самі вечори, але й підготовка до них, яка справляє великий виховний вплив на учнів, формує в них відповідальність, навички самостійної роботи.

Основними формами позакласної та позашкільної роботи, які можуть бути ефективно використані для реалізації профорієнтаційних цілей, є масові форми – вечори, зустрічі, конференції, зустрічі, конкурси, клуби, виставки, олімпіади; групові форми – бесіди, екскурсії, гуртки, секції, факультативи; індивідуальні форми – підготовка рефератів, позакласне читання, колекціонування, підготовка та виступи з доповідями, самостійні заняття. Позакласна робота з учнями середніх класів носить спонукальний характер. При проведенні профорієнтаційної роботи на даному етапі важливо викликати пізнавальний інтерес до різних видів діяльності. В учнів продовжуються формування соціальних установок, і разом з тим, власне, і починається профорієнтація

Учні старших класів потребують розширення, поглиблення та систематизації знань про професії, отриманих в процесі навчальної діяльності. У зв’язку з цим основними напрямами профорієнтаційної роботи з учнями є: професійна просвіта, професійне виховання, професійна діагностика та професійна консультація учнів. У зміст професійного виховання входить формування та розвиток в учнів стійких професійних інтересів до тієї чи іншої професії. При цьому особливого значення набувають індивідуальні форми роботи зі старшокласниками. Дієвою формою профпросвіти в старших класах школи є диспути. Їх можна організовувати з учнями одного, кількох паралельних класів чи в загальношкільному масштабі. Наставник повинен здійснювати уміле й тактичне керівництво ходом диспуту, направляти думки учнів так, щоб вони самі прийшли до правильного висновку. Однією із складових частин професійної орієнтації старшокласників є професійна консультація, яка доповнюється індивідуально-психологічною та медичною консультаціями, оскільки у старшокласників часто спостерігаються коливання у виборі професії, пов’язані з недооцінкою себе, невпевненістю в правильності вибору.

Важливе значення для визначення змісту профорієнтаційної роботи має рівень професійної спрямованості учнів. Для його визначення проводять анкетування. Розрізняють високий, середній та низький рівень професійної спрямованості школярів:

– високий рівень професійної спрямованості – загальні та професійні інтереси носять широкий, змістовний та стійкий характер; вироблена система значимих ціннісних орієнтацій, для яких характерне глибоке розуміння значення професії і для окремої особистості, і для всього суспільства;

– – середній рівень – загальні та професійні інтереси мають стійкий характер, але не завжди поєднуються з інтересами до майбутньої професійної діяльності; інші інтереси обмежені; ціннісні орієнтації виражаються позитивним відношенням до виконання професійного обов’язку, добросовісного виконання обов’язків;

– – низький рівень – загальні та професійні інтереси чітко не виражені; відсутнє поєднання з інтересом до майбутньої професійної діяльності.

На даному віковому етапі основними завданнями профорієнтації є перевірка учнями власних сил в конкретному виді професійної діяльності, подальше формування професійних інтересів та нахилів учнів. Характерним для даного етапу є заняття школярів у різних клубах, гуртках і факультативах.

Основними формами та методами проведення занять профорієнтаційного характеру є шкільна лекція, урок-бесіда, екскурсія, семінари, практичні роботи. Лекційний спосіб занять використовується в основному при вивчення психологічного матеріалу та загальних питань підготовки кадрів. Для активізації занять і залучення старшокласників до обговорення питань, можна використовувати розгорнуту бесіду. Семінарські заняття та диспути присвячені вирішенню основних питань професійного самовизначення молоді.

Позакласна робота з професійної орієнтації старшокласників здійснюється в наступних напрямах:

- прищеплення любові до праці, формування позитивної професійної установки;

- формування та розвиток стійких професійних інтересів і нахилів;

- вибір спеціальності, професії та шляхів її засвоєння.