Державне регулювання заробітної плати.
Механізм регулювання заробітної плати складається з таких, елементів:
а) ринкового регулювання;
б) державного регулювання;
в) колективно-договірного регулювання через укладання генеральної, галузевих, регіональних угод; колективних договорів на рівні підприємств; трудових договорів з найманими працівниками;
г) механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо на підприємстві (у структурному підрозділі) з використанням таких елементів, як тарифна система або безтарифна модель, нормування праці, форми і системи оплати праці та преміювання.
Згідно з Законом України "Про оплату праці" держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, установлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Умови розміру оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
У механізмі регулювання заробітної плати вихідною базою є встановлення її мінімального розміру.
Мінімальна заробітна плата – є законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може оплачуватися виконана працівником місячна, годинна норма праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не входять доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Які функції виконує заробітна плата в ринковій економіці?
2. В чому полягає сутність заробітної плати, як соціально-економічної категорії?
3. Номінальна і реальна заробітна плата, їх взаємозв’язок та фактори, що обумовлюють їх зміни.
4. Взаємозв’язок рівня заробітної плати з рівнем цін, продуктивністю, структурою виробництва, доходами і прибутками.
5. Вплив інфляційних процесів на динаміку заробітної плати.
6. Застосування доплат, надбавок та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
7. Зміст та призначення тарифної системи оплати праці працівників.
8. Основні елементи тарифної системи оплати праці.
9. Призначення та побудова довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
10. Використання тарифних сіток як засобу диференціації оплати праці залежно від складності праці та виконуваних робіт.
11. Побудова схем посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.
12. Розробка та застосування єдиної тарифної сітки. Застосування “гнучкого тарифу” та “плаваючих окладів”.
13. Зарубіжний досвід тарифного нормування оплати праці та можливість використання його елементів в національній економіці України.
14. Сутність форм заробітної плати і умови їх застосування.
15. Системи відрядної і почасової форм заробітної плати.
16. Методи визначення відрядних розцінок та розподіл заробітку між членами бригади.
17. Організація преміювання працівників.
18. Сутність безтарифної системи оплати праці.
19. Сутність контрактної системи оплати праці.
20. Зарубіжний досвід розробки та використання систем винагороди за працю, можливість використання його елементів в національній економіці України.