Судовий захист прав споживачів
Самозахист споживача.
Позасудовий захист прав споживачів
Судовий захист прав споживачів.
Тема 6. Механізм захисту прав споживачів
Питання з теми
для самостійного вивчення та осмислення
1. Що таке гіпотеза? Дайте визначення і наведіть приклади.
2. У яких випадках при висуненні гіпотези користуються аналогією, індукцією і дедукцією.
3. Які елементи включає розробка гіпотези?
4. У чому полягає сутність загальної гіпотези?
5. Часткова гіпотеза та її специфіка.
6. Висування і доведення гіпотези.
7. Наукова гіпотеза і її роль у пізнанні процесів і явищ об’єктивної дійсності.
8. Роль гіпотези у теоретичній і практичній діяльності працівників правоохоронних органів.
9. Дайте визначення версії.
10. Роль версії у теоретичні і практичній діяльності правоохоронних органів України.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача;
3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;
споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;
6) ціну продукції визначено неналежним чином;
7) документи, які підтверджують виконання договору, мисником якого є споживач, своєчасно не передано споживачу.
Згідно з ч. З ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії, що надає право для звертання в суд для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції.
Так, згідно з ч. 4 ст. 42 Конституції України споживач, права якого порушені, має право звернутися безпосередньо до суду за їхнім захистом, минаючи всі інші інстанції. У даному випадку в споживача є право вибору, за винятком випадків стосовно вимог споживача про відшкодування моральної шкоди. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», Постанов Пленумів Верховного Суду України «Про судову практику з питань відшкодування моральної шкоди» і «Про практику розгляду справ за позовами про захист прав споживачів», а також Цивільному кодексу України (далі ЦК України), розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом, отже дана вимога може бути заявлена і задоволена тільки в судовому порядку.
Ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» також передбачає судовий захист прав споживачів. Крім того, ст. 16 ЦК України передбачає захист цивільних прав у встановленому порядку судом. Таким чином, фраза «права споживачів захищаються судом» означає, що будь-яка зацікавлена особа має право в порядку, установленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного права, або охоронюваного законом інтересу (ст. З Цивільного Процесуального Кодексу Україна (далі ЦПК України)). Право на звертання до суду - один із засобів захисту цивільних прав, передбачених Цивільним Кодексом України.
Таким чином, з позовом про захист прав споживачів можуть звернутися не тільки споживач, але й органи й організації, зазначені в ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».Дані органи можуть звернутися з позовом про захист не тільки конкретного, але і необмеженого числа споживачів, у випадку, коли виявлені порушення, а коло споживачів не встановлено, наприклад продаж контрафактної продукції.
При розгляді позову в інтересах невизначеного кола споживачів, суд повинний зобов'язати продавця довести до відома споживачів рішення суду через засоби масової інформації, у встановлений судом термін, з дня вступу рішення суду в законну силу, після чого споживач може заявити позов у своїх інтересах. Особливість даного позову в тому, що споживачу не треба буде доводити факт порушення його права конкретною особою, а досить довести лише факт придбання товару в продавця, відносно якого відбулося рішення. У даному випадку факти, які вже не треба доводити, передбачені ст. 32 ЦПК України як факти, установлені рішенням суду, що вступили в законну силу, по одній цивільній справі (у справі відносно невизначеного кола споживачів), за участю такого ж продавця (виробника, виконавця).
При цьому слід пам'ятати, що Закон передбачає спеціальний порядок судового захисту прав споживачів.
Так, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», ЦК і ЦПК України до органів, що здійснюють судовий захист прав споживачів відносяться суди загальної юрисдикції, зокрема районні суди. У зв'язку з цим, ст. 107 ЦПК України визначає, що всі справи в порядку цивільного судочинства, крім віднесених до компетенції інших судів, розглядаються районними (міськими) судами.
По справах із захисту прав споживачів порядок судового захисту загальний, як і для всіх категорій справ, що розглядаються районними судами.
Спірні питання щодо захисту прав споживачів у рамках діючого законодавства розглядає суд. Звернутися з позовною заявою до суду споживач може протягом терміну позовної давності. Термін позовної давності - це термін протягом якого особа може звернутися за захистом своїх порушених прав. У цей термін суд не має права відмовити споживачу в прийнятті його позовної заяви. У випадку пропуску терміну позовної давності з поважної причини, суд має право продовжити даний термін.
Згідно з Законом України «Про захист прав споживачів», у справах про захист прав споживачів термін позовної давності є гарантійним терміном, який встановлює виробник. Якщо гарантійний термін виробником не встановлено, то діє загальне правило: 2 роки з моменту придбання товару. Згідно зі ст. 681 ЦК України, термін позовної давності щодо недоліків проданого товару складає один рік з моменту виявлення недоліків у межах гарантійного терміну. Перед звертанням до суду необхідно зібрати копії документів (актів обстежень, документів, що підтверджують факт покупки, договорів, заяв, претензій, відповідей і т.д.). Особливістю для даної категорії справ є те, що згідно зі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», останній звільняється від сплати держмита.
Основний документ з яким споживач звертається до суду – це позовна заява, під якою розуміється письмове звертання до суду за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу.
Можливі наступні варіанти позовних заяв при порушенні прав споживачів:
1) про усунення недоліків товару;
2) про заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості;
3) про розірвання договору і відшкодування понесених збитків;
4) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної товаром неналежної якості.
Зміст позовної заяви повинний відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України і повинен містити:
1) найменування суду в який подається позовна заява;
2) прізвище, ім'я, по батькові споживача — позивача, його місце проживання;
3) найменування продавця, виконавця, виробника - відповідача, його місце перебування (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи - приватного підприємця);
4) обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази що їх підтверджують;
5) вимоги споживача;
6) ціну позову, якщо позов підлягає оцінці;
7) підпис позивача або його представника з вказівкою часу подачі заяви і доручення або інший документ, що підтверджує повноваження останнього;
8) перелік доданих до заяви документів.