Переваги трубної оклюзії

Види

Механізм дії

Методи

• міні-лапаротомія;

• лапароскопія.

У разі блокування маткових труб (після зав'язування та пере­різання їх або використання скобки, кільця або електрокоагуля­ції) запліднення яйцеклітини стає неможливим.

Міні-лапаротомія

1. Післяпологова.

2. Інтервальна.

Післяпологова лапаротомія повинна стати невід'ємною части­ною медичних послуг пологових стаціонарів. Операцію в полого­вому блоці або операційній може проводити досвідчений хірург у перші дві доби після пологів. Міні-лапаротомію виконують через невеличкий поперечний розріз (1,5—3 см) нижче пупка, оскільки в післяпологовий період матка і маткові труби розташовані висо­ко в черевній порожнині. Операцію можна виконувати під місце­вим знеболюванням з використанням седативних препаратів або анальгетиків.

Метод Притчарда (Паркленда) у порівнянні з наведеним ви­ще методом дозволяє зберегти більшу частину маткової труби й уникнути її реканалізації. Під час виконання даної операції час­тину кожної маткової труби відтинають у безсудинній ділянці, трубу перев'язують у двох місцях хромованим кетгутом, а сег­мент, який міститься між ними, не відтинають.

Після пологів можна використати затискачі (кліпи) Фільші, які накладають на маткові труби на відстані близько 1—2 см від матки.

Використання кілець та пружинних затискачів, а також елект­рокоагуляції під час проведення стерилізації не рекомендується.

Ускладнення післяпологової стерилізації можуть бути пов'я­зані з анестезією і розвитком післяпологових запальних захворю­вань органів малого таза. Ці ускладнення можна звести до міні­муму за допомогою ретельного обстеження пацієнтки з метою ви­явлення протипоказань до стерилізації (післяпологові кровотечі, інфекційні захворювання та запальні процеси).

Операцію слід виконувати обережно для уникнення травму­вання кишки. Лікування труб повинно бути надійним для запобі­гання кровотечі. Операцію не рекомендується проводити пізніше ніж через 48 год після пологів у зв'язку з ризиком розвитку вис­хідної інфекції у разі більш пізнього її виконання.

Якщо міні-лапаротомію немає можливості здійснити після по­логів, операцію можна виконати через 6 тиж.

Інтервальну (надлобкову) міні-лапаротомію проводять після повної інволюції матки через 6 тиж після пологів або в будь-який день менструального циклу, якщо є впевненість, що пацієнтка не вагітна.

Техніка операції дещо відрізняється: розріз проводять над ло­бком; використовують металевий підіймач матки, щоб наблизити матку і труби до розрізу. Стерилізацію виконують методом Помероя або Паркленда, а також використовують затискачі, кільця.

Лапароскопія

Під час лапароскопічної стерилізації частіше застосовують фаллопієві кільця, затискачі або електрокоагуляцію. Лапароскопію про­водять у спеціально обладнаній операційній. Техніка виконання залежить від кваліфікації хірурга. Вона може бути черезчеревинною або черезпіхвовою. Частота ускладнень залежить від лікаря.

Контрацептивні:

• висока ефективність (0,2—4 вагітності на 100 жінок протя­гом першого року використання);

• негайна ефективність;

• постійний метод;

• не впливає на вигодовування груддю;

• не пов'язане зі статевим актом;

• підходить пацієнткам, для здоров'я яких вагітність є серйоз­ною небезпекою;

• нескладна хірургічна процедура, яку звичайно виконують під місцевою анестезією;

• відсутність довготривалих побічних ефектів;

• не змінює статевої функції (не впливає на продукцію гор­монів яєчників).

Неконтрацептивні:

• знижує ризик розвитку раку яєчників.