Біотичні туристичні ресурси
Рельєф, як туристичний ресурс
Біотичні ресурси
Тема. Природно-рекреаційні ресурси
Лекція № 6-7
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВИСНОВОК
Основні функції визначають призначення ЕОМ: обробка та зберігання інформації, обмін інформацією з зовнішніми об'єктами. Додаткові функції підвищують ефективність виконання основних функцій: забезпечують ефективні режими її роботи, діалог з користувачем, високу надійність і ін Названі функції ЕОМ реалізуються за допомогою її компонентів: апаратних і програмних засобів.
Структура комп'ютера - це деяка модель, що встановлює склад, порядок і принципи взаємодії вхідних у неї компонентів.
Персональний комп'ютер - це настільна або переносна ЕОМ, що задовольняє вимогам загальнодоступності і універсальності застосування. Достоїнствами ПК є:
мала вартість, що знаходиться в межах доступності для індивідуального покупця;
автономність експлуатації без спеціальних вимог до умов навколишнього середовища;
гнучкість архітектури, що забезпечує її адаптивність до різноманітних застосувань у сфері управління, науки, освіти, в побуті;
"Дружність" операційної системи та іншого програмного забезпечення, що зумовлює можливість роботи з нею користувача без спеціальної професійної підготовки;
висока надійність роботи.
1. Богумірскій В.С. Керівництво користувача ПК. У 2-х ч. - СПб: Асоціація OILCO, 1992. - 88 c.
2. Макарова Н.В., Николайчук Г.С., Титова Ю.Ф. Комп'ютерне діловодство. - СПб.: Видавничий дім «Пітер», 2002.
3. Назаров П.М. Комп'ютерні технології обробки інформації. - М.: Фінанси і статистика, 1995.
4. Пасько В. П. Word 6.0 для Windows (русифікована версія). - Київ: BHV, 1995.
5. Під ред. Косарєва В.П., Корольова Ю.М. Економічна інформатика і обчислювальна техніка. - М.: Перспектива, 2000. - 99с.
6. Під ред. проф. Шуремова Є.Л., доц. Тімакової Н.А., доц. Мамонтової Є.А. Практикум з економічної інформатики. - М.: Перспектива, 2000.
7. Рассел Борланд. Running Word 6.0 для Windows (Російська редакція). -М.: ТОО Channel Trading Ltd., 1995. - 213 c.
План
Туристичні біотичні ресурси - це ресурси живої природи, сприятливі як для лікування та оздоровлення, так і задоволення духовних потреб людини та організації окремих видів туризму (мисливські тури, фіш-тури тощо). Такими ресурсами є:
• рекреаційні ліси;
• складові природно-заповідного фонду (ботанічні, лісові, ентомологічні, іхтіологічні, орнітологічні, загальнозоологічні заказники; ботанічні та зоологічні пам'ятки природи; ботанічні сади та зоопарки);
• фауна мисливських господарств.
Лісовкрита площа в Україні за різними даними становить від 14,2 до 17,9 %. Варто зазначити, що природна рослинність в Україні займає лише 27 % [4]. Виходячи з фізико-географічних умов та часто хижацької діяльності людини, ліси в Україні розміщені нерівномірно: Українські Карпати - 40,5 %, Крим - 32 %, Полісся - 26,1 %, лісостеп - 12,2 %, степ - 3,8 %. Найбільш залісненими областями є Закарпатська та Івано-Франківська (відповідно 56 % та близько 40 %, а найменш – Запорізька – 1,2 % [див. карта 2.4]. Лісистість території має важливе значення при виборі режиму природокористування.
В Україні заходи по створенню зелених зон вперше розробив Український інститут проектування міст у 1951-53 роках [2, с 43]. Згідно з містобудівними нормами зелена зона в межах населеного пункту має становити 45-50 %. В цілому по Україні загальна площа зелених зон становить близько 10 млн. га.
Лісовий кодекс вважає зеленою зоною лише територію навколо міст. Саме цим можна пояснити, що площа рекреаційних лісів у більшості джерел оцінюється в 1,1 млн га. [2, 9]. На території України передбачено створення 256 зелених зон [1], з них на Поліссі - 30 (11,4 % від площі рекреаційних лісів зеленої зони), у лісостепу - 145 (54,2 %), степу - 62 (7,7 %), Карпатах - 28 (26,7 %). У розрізі областей трійка лідерів наступна: Харківська - 157,3 тис. га; АР Крим - 165,2 тис. га, Луганська -155,8 тис. га. [9].
В Україні нараховується понад 25 тисяч видів рослин, в т.ч. у складі природної рослинності 76 листяних і хвойних видів дерев та 278 - чагарників, які в різних поєднаннях розосереджені по території. Найпоширенішими є хвойні породи - 54 % від площі всіх лісів, в т.ч. сосна становить 35,9 %, ялина - 9,9 %. Серед листяних переважають дуб (27 %), бук (9 %), береза (4,8 %), вільха (3,8 %), граб (2,6 %) [2]. По природних зонах переважають:
• Полісся - сосна, дуб, береза, вільха, осика, граб;
• лісостеп - дуб, граб, бук, ясен, клен, в'яз, акація;
• степ - дуб, сосна, біла акація, гледичія; у байрачних лісах - дуб, клен, ясен, берест;
• Українські Карпати - ялина, бук, ялиця;
• Кримські гори - дуб пухнастий та скельний, бук, граб, сосна.
Щодо пейзажного різноманіття то найвищий вплив на емоційний стан мають лісові ландшафти Українських Карпат та Кримських гір (включно з Південним берегом Криму), окремі ділянки Волино-Подільської височини (Товтри, Медобори, Кременецькі гори), окремі регіони Донецького кряжу (так звана українська Швейцарія в районі Святогірська), Словечансько-Овруцький_кряж на Житомирщині тощо.
Болота можуть виступати вагомим об'єктом для любительських промислів та пізнавальної рекреації. Вони мають багатий "рослинний (журавлина, чорниціГбрусниці, буяхи) та тваринний (глухарі, тетеруки, водоплавні та болотні птахи, бобри, ондатри, козулі, лосі тощо) світ.
Об'єктом «тихого полювання» виступають гриби. В Україні відомо декілька сот видів їстівних грибів, але найбільш популярними є білий гриб (найбільше на Поліссі та у Карпатах), маслюк звичайний та зелениця (хвойні ліси), підберезовик, лисичка справжня, сироїжка, печериця звичайна, опеньок. Якщо поталанить, можна знайти реліктові їстівні види грибів з Червоної книги України: трюфель літній (навколо Умані, в Закарпатті), катателазма царська (Львівська область), боровики темно-каштановий та королівський (Закарпаття, Полтавщина), діктофо-ра подвоєна (лише ПБК) та інші. Найбільше грибів росте у зоні мішаних лісів, карпатських та гірсько-кримських лісах, зустрічаються у байрачних лісах та лісонасадженнях лісостепу та степу, міських парках. Полісся та Карпати є також і найбільш ягідними місцями України (малина, ожина, чорна горобина, калина, чорниця, брусниця, журавлина, суниці та ін.).