Геодезична основа, як базова основа земельного кадастру

Роль забезпечувальних робіт

Структура землевпорядних робіт.

Поняття землевпорядного процесу.

Види та стадії землевпорядних робіт.

Земельно-кадастрова інвентаризація земель

Геодезична основа, як базова основа земельного кадастру

Роль забезпечувальних робіт

Структура землевпорядних робіт

Лекція № 3

План:

Землеустрій і земельний кадастр охоплюють систему заходів з організації раціонального і ефективного використання та охорони земельних ресурсів країни. Для впровадження цих заходів повинна бути документальна база забезпечувальних робіт. Забезпечувальні роботи є першим етапом земельно-кадастрового процесу.

Забезпечувальні роботи – комплекс робіт щодо повного вивчення стану певної території. До них відносяться топографо-геодезичні, картографічні вишукування, гідрологічні, метеорологічні вишукування, ґрунтові, ботанічні, радіологічні, геодезичні, містобудівні, агрохімічні , лісотипологічні обстеження. В результаті їх здійснення одержують повну інформацію про природний стан території, що утворює єдину кадастрову інформаційно-документальну базу.

Для проведення землевпорядних заходів перш за все необхідні топографічні плани і карти, профілі, що складаються в результаті топографо-геодезичних і картографічних робіт, та є основою для ін. вишукувань та розробки проектів землеустрою.

На стадії перенесення землевпорядного проекту в натуру використовуються геодезичні методи, які застосовуються також при інвентаризації земель, відведенні земель для різного цільового використання.

Топокарта – чітко визначена за допомогою координат просторова основа земельної території у графічному вигляді, має форму, межі і площу. На карті зображається гідрографія, рослинність, рельєф, інфраструктура, населені пункти, дорожня мережа та ін. характеристики місцевості.

Матеріали ґрунтових обстежень використовуються в оцінювальних роботах при виділенні ґрунтових відмінностей. Дані геоботанічних і лісотипологічних обстежень застосовують при оцінці кормових угідь і лісів. Метеорологічні і радіологічні обстеження дають необхідні дані про клімат, режим вод, промислові викиди та ін. Містобудівні обстеження надають дані для обґрунтування зонування території населених пунктів.

Для виконання земельно-кадастрових та землевпорядних робіт на досліджуваній території перш за все повинна бути створена геодезична основа (державні геодезичні мережі згущення, знімальні), що забезпечує єдину систему координат і висот на всій території країни. Топокарти забезпечують чітке просторове визначення землекористувань. Саме просторове визначення земельної ділянки, несучи інформацію про її розташування, дозволяє юридично захистити права землевласників.

У 1997 році розроблені ”Основні положення створення планово-картографічної основи’’, в яких викладені вимоги, обов’язкові для усіх установ і організацій. Планово-картографічною основою є планово-картографічні матеріали у графічному або електронному вигляді, що одержані в результаті здійснення комплексу топографо-геодезичних, картографічних вишукувань, які включають в себе:

1) побудову геодезичної основи, знімальні роботи (знімання ситуації і рельєфу), а також адміністративних меж;

2) знімання меж землеволодінь;

3) землевпорядні, ґрунтові, геоботанічні та ін. обстеження;

4) складання спеціальних планів та карт.

Планово-картографічні матеріали:

  • кадастрові плани і карти;
  • плани виконавчих знімань;
  • матеріали інвентаризації земель;
  • матеріали межування території населених пунктів;
  • спец карти і плани.

На планово-картографічних матеріалах відображається рельєф, ситуація, пункти геодезичних мереж, межі території, землеволодінь, позначаються ідентифікаційні кадастрові номери земельних ділянок, категорії земель, земельні угіддя та ін. дані.