Особливості земельно-реєстраційних і кадастрових систем у провідних країнах: Німеччині, Швеції, Великій Британії, Франції, США

Сучасний німецький кадастр спирається на суцільну систему унікально визначних земельних ділянок - парцел, що повністю охоплюють територію країни і містить по кожній із них усю необхідну сукупність даних.

У Німеччині система реєстрації прав і кадастру нерухомості складається з 2 частин: поземельної книги (призначення гарантія власності на землю) і кадастру нерухомості (основа земельного оподаткування), що мають тісний зв’язок та свої окремі інформаційні системи. Поземельна книга містить опис правових умов законного володіння земельними ділянками. Кадастр нерухомості містить повну інформацію про нерухомість на всій території, геометричну і семантичну інформацію про земельні ділянки та будови й перебуває у веденні федеральних земель.

Головною особливістю моделі земельного кадастру Великобританії є розділення функцій між службами, котрі ведуть зйомку і проводять картографічні роботи, та службами, що здійснюють реєстрацію речових прав на землю і ведуть облік спеціалізованої інформації про землю, чим займається Королівська земельно-реєстраційна палата.

Кадастр у Франції заснований у першій половині XIX ст.. та вирішує питання, пов’язані із оподаткуванням, обліком земель, ідентифікацією та описом земельних ділянок (парцел), встановленням землевласників і землекористувачів, складанням кадастрових планів, опису меж, видів культур, що вирощуються, характеристики будов. Проводить земельно-кадастрові роботи Генеральна дирекція податкових служб та її регіональні підрозділи.

Основною одиницею земельної власності у США є індивідуальна земельна ділянка, яка має певні ознаки: адресу, геодезичні дані та ціновий індекс. Спеціалістами Бюро землеустрою виконуються кадастрові зйомки, ведення земельних (реєстраційних) архівів штатів, а також різних земельно-інформаційних систем. Штати ведуть земельно-кадастрові та реєстраційні роботи по різному. У країні розроблено декілька основних кадастрових багатоцільових інформаційних систем.

Кадастрова система Швеції складається з таких служб, як: реєстр нерухомостей, земельний реєстр, реєстр планів, реєстр будівель та інші. Серед них найголовнішим є реєстр Нерухомостей, який забезпечує базовою інформацією як інші реєстри, так і практичну діяльність суспільства у сфері оподаткування, трансакцій земельної власності, кредитування під закладні на нерухомість, статистики і багатьох інших галузях.

Цей реєстр веде Національна Земельна Служба, яка має монопольне право на формування і реєстрацію одиниць нерухомості, а також виконує усі топографо-геодезичні роботи, включаючи складання за єдиною системою координат для всієї території країни крупномасштабних карт.

Шведський реєстр Нерухомостей відбиває факт існуючого впродовж сторіч розподілу всієї території країни на окремі нерухомості, кожна з яких має чітко визначені межі і відомого власника. До реєстру Нерухомостей входять кадастрові карти з офіційним розподілом на нерухомості, їх межами, розмірами, площею, а також даними про виникнення нерухомості, сервітутні відносини, по рішенню відносно використання земель (подібне до цільового призначення земельних ділянок в Україні) та іншими.

У Земельному реєстрі наводиться інформація про власника нерухомості, його ім'я (титул), адресу, як була придбана нерухомість та інше. Головне завдання Земельного реєстру полягає у захисті прав власника та в сприянні легітимному процесу передачі прав на нерухомість.

Незважаючи на відмінності кадастрових інформаційних систем провідних країн світу, у тому числі даних, які містяться, вони використовуються з метою оподаткування, а також для інформаційного забезпечення органів управління необхідною інформацією. Кадастр цих країн вирішує завдання, пов’язані з обліком земель, ідентифікацією земельних ділянок, встановленням землевласників або землекористувачів, реєстрацією земельних ділянок та нерухомого майна, створенням кадастрових карт.