Відмежування непрямого умислу від злочинної самовпевненості

Інтелектуальний момент злочинної самовпевненості

Визначається двома ознаками:

Характеризує психічне ставлення особи до діяння. Полягає в тому, що особа може як усвідомлювати, так і не усвідомлювати суспільну небезпечність свого діяння.

Характеризує психічне ставлення особи до наслідків. Особа передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків. Передбачення при злочинній самовпевненості відрізняється при обох видах умислу. При злочинній самовпевненості особа передбачає тільки абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків. Особа при злочинній самовпевненості ніколи не передбачає не те, що неминучості, а навіть і реальної можливості настання наслідків.

Абстрактна можливість настання наслідків означає, що особа передбачає, що певні наслідки могли б настати в подібній ситуації, але в інший час, в іншому місці, за інших умов, у іншої особи.

Вольовий момент злочинної самовпевненості полягає в тому, що особа легковажно розраховує на відвернення тих суспільно небезпечних наслідків, абстрактну можливість настання яких вона передбачає. При цьому особа розраховує на певні об’єктивні чи суб’єктивні фактор, які на її переконання відвернуть настання суспільно небезпечних наслідків її діяння. До об’єктивних факторів належать дія сил природи, обачність самого потерпілого, дія фізичних, хімічних, фізичних, біологічних чи інших процесів тощо. До суб’єктивних факторів належать ті фактори, які залежать від цієї особи – фізичні якості, спритність, реакція, знання і уміння цієї особи.

Злочинна недбалість –

При необережності має місце легковажний розрахунок.

Фактори, на які розраховує людина, при злочинній необережності.

Об’єктивні фактори:

Властивості машин, механізмів, приладів.

Явища природи.

Розрахунок на благоразумну поведінку потерпілого.

Суб’єктивні фактори:

Свої фізичні сили

Вміння, навички, досвід.

Легковажний розрахунок має місце там, де особа недооцінює небезпечність свого діяння, а з іншого боку переоцінює або неправильно оцінює ті чинники, які на її думку здатні відвернути шкоду.

За інтелектуальним моментом

а) При непрямому умислу особа передбачає реальну, конкретну можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння в даній обстановці.

б) При злочинній самовпевненості особа передбачає абстракту можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, тобто не розповсюджує цю можливість на даний конкретний випадок, в даній конкретній обстановці.

За вольовим моментом

а) При непрямому умислі особа свідомо допускає настання суспільно небезпечних наслідків в даній обстановці, сподіваючись на «може бути» (авось) або випадкові обставини.

б) При злочинній самовпевненості особа розраховує на певні чинники або фактори, які на її думку здатні відвернути настання наслідків, але цей розрахунок виявляється легковажним.

Злочинна недбалість (ч.3 ст. 21 ККУ) має місце там, де особа не усвідомлює суспільної небезпечності свого діяння (дії чи бездіяльності), не передбачає реальної чи абстрактної можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але повинна була і могла їх передбачити.

Інтелектуальний момент злочинної недбалості полягає в тому, що особа не передбачає ні потенційної, ні актуальної суспільної небезпечності свого діяння.

Вольовий момент злочинної недбалості полягає в тому, що особа повинна була і могла передбачити настання суспільно небезпечних наслідків.

Казус (випадок)

Казус – невинувате заподіяння шкоди. Казус має місце там, де особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і не могла їх передбачити.

Складна форма вини

Коли в диспозиції статті передбачена подвійна форма виразу суспільно небезпечного діяння. Склад злочину становиться кваліфікованим. Може бути поєднання вчинення умисного та неумисного діяння, різного ставлення до наслідків, яких також може бути декілька. Вина може торкатися як кримінальних, так і інших негативних наслідків (порушення правил дорожнього руху з настанням тяжких суспільно небезпечних наслідків).

Мотив і мета злочину

Це факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, вони передбачені не в кожному складі злочину.

Мотив – це внутрішні спонукання, якими керувався винний, вчинюючи злочин.

Мотив підлягає доведенню і допомагає вірно встановити кваліфікацію злочину.

Мета – це той мислений результат, до кого прагнув винний, вчинюючи злочин.

Є три значення мотиву і мети:

1. Мотив і мета можуть виступати обов’язковими ознаками основного складу злочину.

2. Мотив і мета можуть вступати ознаками кваліфікованих складів злочину.

3. Мотив і мета мають значення для правильної кваліфікації злочину і призначення кримінального покарання.

Помилка

Юридична помилка –полягає в неправильному розумінні суб’єкта юридичних ознак вчинюваного діяння.

Розрізняють кілька юридичних помилок:

Суб’єкт помилково вважає, що вчинюване ним діяння передбачено ККУ як злочин, а в дійсності, таке діяння не є злочином.

Суб’єкт помилково вважає, що вчинюване ним діяння не передбачене ККУ як злочин, а в дійсності – передбачене.

Помилка в кваліфікації вчинюваного діяння.

Помилка у виді покарання, якому підлягає винна особа.

Помилка у розмірі покарання, якому підлягає винна особа.

Фактична помилка:

Помилка в об’єкті –має місце там, де суб’єкт вважає, що посягає на певний об’єкт, а фактично шкода спричиняється іншому об’єкту.

Помилка в особистостіпотерпілого – має місце там, де суб’єкт помилково вважає, що спричиняє шкоду певному потерпілому, а фактично завдає шкоди іншій особі.

Помилка в предметі– має місце там, де суб’єкт заподіює шкоду належному об’єкту, але безпосередньому впливу піддає інший предмет, у порівнянні з тим, який намічав винний.