Інші види класифікації умислу
Умисел у злочинах з формальним складом
Відмінність прямого умислу від непрямого
| Інтелектуальний момент (перша ознака) | Інтелектуальний момент (друга ознака) | Вольовий момент | |
| Прямий умисел | Усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння | Особа передбачає, як правило, неминучість настання наслідків, і тільки в деяких випадках може передбачати реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків | Особа бажає настання суспільно небезпечних наслідків |
| Непрямий умисел | Особа передбачає тільки реальної можливості, але не передбачає неминучість | Особа не бажає настання суспільно небезпечних наслідків, але свідомо допускає їх настання |
B злочинах з формальним складом зміст умислу звужується до психічного ставлення особи тільки до суспільно небезпечного діяння. Психічне ставлення особи до суспільно небезпечних наслідків не враховується.
B злочинах з формальним складом можливий тільки прямий умисел і при цьому він має наступну конструкцію: особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння і бажає його вчинити.
Залежно від моменту виникнення прийнято виділяти:
Заздалегідь обдуманий умисел – такий умисел, який виник у особи за певний час до початку вчинення злочину.
Раптово виниклий – це такий умисел, який формується безпосередньо при вчиненні злочину.
Але умисел виникає з моменту, коли особа спричиняє суспільно небезпечне діяння.
Залежно від ступеня конкретизації характеру і розміру суспільно небезпечних наслідків, які передбачаються особою:
Визначений (більш конкретизований) – умисел, при якому особа чітко передбачає характер та розмір суспільно небезпечних наслідків свого діяння.
Не визначений (не конкретизований) – цей вид умислу має місце тоді, коли особа чітко передбачаючи характер суспільно небезпечних наслідків не точно передбачає їх розмір і бажає, або свідомо допускає настання суспільно небезпечних наслідків у будь-якому розмірі. Якщо злочин вчиняється з невизначеним умислом він кваліфікується залежно від тих наслідків, які фактично настали.
Альтернативний умисел – має місце там, де особа передбачає можливість настання одного з двох чи більше суспільно небезпечних наслідків, що є різними за своїм характером і бажає, або свідомо допускає настання будь-якого з цих наслідків.
Необережність, як форма вини
Необережність, як форма вини, визначається ст. 25 ККУ. Дана форма вини має два види:
Злочинна самовпевненість (ч. 2 ст. 25 ККУ) – необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.