Питання 2. Джерела науково-технічної інформації.

 

При описі прототипу авторові наукової праці необхідно звертатися до джерел і давати їм характеристику, але не по кожному джерелу інформації окремо (статті, монографії), а по групі однорідних джерел.

Джерела інформації, використовувані в економічних дослідженнях, підрозділяються на наступні групи:

Нормативні джерела – містять закони і постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету міністрів України, а також міністерств і відомств.

Літературні джерела – підрозділяються на офіційну і спеціальну літературу. До першого належать джерела, що містять достовірні показники економічного й соціального розвитку країни (статистичні збірники, які видані Державним комітетом статистики України); до другого – монографії, підручники, навчальні та практичні посібники, реферативні збірники і проспекти, матеріали науково-виробничих семінарів, наукових конференцій і симпозіумів, а також серійні видання (періодичні серійні видання – журнали, газети), у яких висвітлюються питання планування, обліку, контролю й економічного аналізу, а також галузевих економік.

Планово-облікові джерела – це план економічного і соціального розвитку підприємства, розрахунки за його обґрунтуванням (потреба сировини, фонду заробітної плати), бухгалтерські облікові регістри, баланс, первинні документи з обліку господарської діяльності, бухгалтерська і статистична звітність про роботу підприємств і галузі в цілому.

Крім того, у наукових дослідженнях джерела інформації групуються за хронологічними і тематичними ознаками.

Ø Хронологічна система класифікації застосовується для угрупування джерел інформації з тимчасових періодів (років),

Ø Тематична система – для угрупування джерел інформації за однорідною тематикою (керування народним господарством, планування, облік, контроль, економічний аналіз).

 

У практиці економічних досліджень виникає потреба в угрупуванні джерел інформації і за іншими класифікаційними ознаками:

Мовною – систематизація джерел за мовною однорідністю:

Географічною – вітчизняні і закордонні джерела:

Авторської приналежності – за прізвищами авторів. Застосовується у тих випадках, коли повнота висвітлення теми дослідження вичерпується роботами невеликої кількості авторів.

Будь-яка сфера людської діяльності потребує інформаційного забезпечення. Жодне виважене рішення в науці, політиці, економіці чи в комерційній діяльності – не можна приймати без належного інформаційного забезпечення. Тому кожна людина, в якій би сфері вона не працювала, послуговуючись документованою інформацією, має володіти основами її пошуку, аналізу і використання.

Для сучасної науки характерно:

- бурхливий потік нових наукових даних;

- щорічно видається близько >500 тис. книг;

- ще > журналів.

Інформація має властивість „старіти”.

Наприклад, падіння цінності інформації:

- 10% в день для газет;

- 10% в місяць для журналів;

- 10% в рік для книг.

Таким чином, пошук нової, передової інформації – складне завдання не тільки для одного наукового співробітника, але й для великого колективу.

Недостатнє використання світової інформації призводить до дублювання досліджень. Кількість повторно одержаних даних в різних областях науково-технічної творчості, 60 і навіть 80%.

На різних етапах розвитку науки і техніки процеси створення, збирання, аналітико - синтетичної обробки, зберігання, пошуку, поширення і використання інформації люди розумової праці здійснювали самостійно. Зростання обсягів документних потоків, розвиток наукової діяльності і необхідність обліку результатів цієї діяльності, науково-технічний прогрес та зростання потреби в інформаційному забезпеченні стали чинниками виділення інформаційної діяльності з-поміж інших видів людської діяльності. Виникла потреба, в інформаційних працівниках, які професійно здійснюють процеси створення, пошуку, збирання, аналітико – синтетичної обробки, зберігання, поширення й організації використання документальної інформації в суспільстві.

Так появилися інформаційні посередники – бібліотекарі, бібліографи, перекладачі, архіваріуси, редакційно-видавничі працівники, референти-аналітики і багато інших фахівців, здатних професійно проводити інформаційну діяльність.

Інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави.

Основними видами інформаційної діяльності є:

- створення;

- пошук;

- аналітико-синтетична обробка;

- використання;

- поширення та зберігання інформації.

Також можна дати інше визначення: Інформаційна діяльність – це сукупність процесів збирання, аналізу, перетворення, зберігання, пошуку і поширення документної інформації.

Вона спрямована на якісне оперативне забезпечення споживачів інформацією відповідно до їхніх потреб.

В Україні створена Загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ).

Вона створена для прискорення добору необхідної документації з загального об’єму і підвищення ефективності праці в Україні.

Загальнодержавна службаНТІ включає в себе:

- галузеві інформаційні центри;

- Республіканський інститут НТІ;

- інформаційні центри;

- відділи НТІ (ВНТІ) в НДІ;

- конструкторські бюро на виробництвах.

Джерелами носіями науково-технічної інформації є:

- книги (підручники, навчальні посібники, монографії);

- періодичні видавництва (журнали, бюлетені, праці інститутів, наукові збірки);

- нормативні документи (стандарти, інструкції, нормативні таблиці, СНІПи, ТУ, тимчасові вказівки);

- каталоги й прейскуранти;

- патентна документація (патенти, винаходи);

- звіти про науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи;

- інформаційні видання (збірки НТІ, аналітичні огляди, інформаційні листки, експрес інформація);

- переклади іноземної науково-технічної літератури;

- матеріали науково-технічних та виробничих нарад;

- дисертації, автореферати;

- виробничо-технічна документація організацій ( звіти, акти приймальня робіт);

- вторинні документи (реферативні огляди, бібліографічні каталоги, реферативні журнали).

Ці документи створюють величезні інформаційні потоки, темпи яких з кожним роком зростають.

Розрізнять два потоки інформації:

Висхідний – потік інформації від використувачів у реєстраційні органи. Уся НТІ реєструється в Республіканському інституті НТІ.

Низхідний (спадний) – потік інформації у вигляді бібліографічного огляду реферативних і інших даних, що направляється в низові організації по їхніх запитах.