Питання 2. Джерела науково-технічної інформації.
При описі прототипу авторові наукової праці необхідно звертатися до джерел і давати їм характеристику, але не по кожному джерелу інформації окремо (статті, монографії), а по групі однорідних джерел.
Джерела інформації, використовувані в економічних дослідженнях, підрозділяються на наступні групи:
Нормативні джерела – містять закони і постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету міністрів України, а також міністерств і відомств.
Літературні джерела – підрозділяються на офіційну і спеціальну літературу. До першого належать джерела, що містять достовірні показники економічного й соціального розвитку країни (статистичні збірники, які видані Державним комітетом статистики України); до другого – монографії, підручники, навчальні та практичні посібники, реферативні збірники і проспекти, матеріали науково-виробничих семінарів, наукових конференцій і симпозіумів, а також серійні видання (періодичні серійні видання – журнали, газети), у яких висвітлюються питання планування, обліку, контролю й економічного аналізу, а також галузевих економік.
Планово-облікові джерела – це план економічного і соціального розвитку підприємства, розрахунки за його обґрунтуванням (потреба сировини, фонду заробітної плати), бухгалтерські облікові регістри, баланс, первинні документи з обліку господарської діяльності, бухгалтерська і статистична звітність про роботу підприємств і галузі в цілому.
Крім того, у наукових дослідженнях джерела інформації групуються за хронологічними і тематичними ознаками.
Ø Хронологічна система класифікації застосовується для угрупування джерел інформації з тимчасових періодів (років),
Ø Тематична система – для угрупування джерел інформації за однорідною тематикою (керування народним господарством, планування, облік, контроль, економічний аналіз).
У практиці економічних досліджень виникає потреба в угрупуванні джерел інформації і за іншими класифікаційними ознаками:
Мовною – систематизація джерел за мовною однорідністю:
Географічною – вітчизняні і закордонні джерела:
Авторської приналежності – за прізвищами авторів. Застосовується у тих випадках, коли повнота висвітлення теми дослідження вичерпується роботами невеликої кількості авторів.
Будь-яка сфера людської діяльності потребує інформаційного забезпечення. Жодне виважене рішення в науці, політиці, економіці чи в комерційній діяльності – не можна приймати без належного інформаційного забезпечення. Тому кожна людина, в якій би сфері вона не працювала, послуговуючись документованою інформацією, має володіти основами її пошуку, аналізу і використання.
Для сучасної науки характерно:
- бурхливий потік нових наукових даних;
- щорічно видається близько >500 тис. книг;
- ще > журналів.
Інформація має властивість „старіти”.
Наприклад, падіння цінності інформації:
- 10% в день для газет;
- 10% в місяць для журналів;
- 10% в рік для книг.
Таким чином, пошук нової, передової інформації – складне завдання не тільки для одного наукового співробітника, але й для великого колективу.
Недостатнє використання світової інформації призводить до дублювання досліджень. Кількість повторно одержаних даних в різних областях науково-технічної творчості, 60 і навіть 80%.
На різних етапах розвитку науки і техніки процеси створення, збирання, аналітико - синтетичної обробки, зберігання, пошуку, поширення і використання інформації люди розумової праці здійснювали самостійно. Зростання обсягів документних потоків, розвиток наукової діяльності і необхідність обліку результатів цієї діяльності, науково-технічний прогрес та зростання потреби в інформаційному забезпеченні стали чинниками виділення інформаційної діяльності з-поміж інших видів людської діяльності. Виникла потреба, в інформаційних працівниках, які професійно здійснюють процеси створення, пошуку, збирання, аналітико – синтетичної обробки, зберігання, поширення й організації використання документальної інформації в суспільстві.
Так появилися інформаційні посередники – бібліотекарі, бібліографи, перекладачі, архіваріуси, редакційно-видавничі працівники, референти-аналітики і багато інших фахівців, здатних професійно проводити інформаційну діяльність.
Інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави.
Основними видами інформаційної діяльності є:
- створення;
- пошук;
- аналітико-синтетична обробка;
- використання;
- поширення та зберігання інформації.
Також можна дати інше визначення: Інформаційна діяльність – це сукупність процесів збирання, аналізу, перетворення, зберігання, пошуку і поширення документної інформації.
Вона спрямована на якісне оперативне забезпечення споживачів інформацією відповідно до їхніх потреб.
В Україні створена Загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ).
Вона створена для прискорення добору необхідної документації з загального об’єму і підвищення ефективності праці в Україні.
Загальнодержавна службаНТІ включає в себе:
- галузеві інформаційні центри;
- Республіканський інститут НТІ;
- інформаційні центри;
- відділи НТІ (ВНТІ) в НДІ;
- конструкторські бюро на виробництвах.
Джерелами носіями науково-технічної інформації є:
- книги (підручники, навчальні посібники, монографії);
- періодичні видавництва (журнали, бюлетені, праці інститутів, наукові збірки);
- нормативні документи (стандарти, інструкції, нормативні таблиці, СНІПи, ТУ, тимчасові вказівки);
- каталоги й прейскуранти;
- патентна документація (патенти, винаходи);
- звіти про науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи;
- інформаційні видання (збірки НТІ, аналітичні огляди, інформаційні листки, експрес інформація);
- переклади іноземної науково-технічної літератури;
- матеріали науково-технічних та виробничих нарад;
- дисертації, автореферати;
- виробничо-технічна документація організацій ( звіти, акти приймальня робіт);
- вторинні документи (реферативні огляди, бібліографічні каталоги, реферативні журнали).
Ці документи створюють величезні інформаційні потоки, темпи яких з кожним роком зростають.
Розрізнять два потоки інформації:
Висхідний – потік інформації від використувачів у реєстраційні органи. Уся НТІ реєструється в Республіканському інституті НТІ.
Низхідний (спадний) – потік інформації у вигляді бібліографічного огляду реферативних і інших даних, що направляється в низові організації по їхніх запитах.