Ґрунтозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організацією території.
Суть її полягає в диференційованому використанні земельних ресурсів і біологічних особливостей сільськогосподарських культур шляхом оптимізації структури посівних площ і проведення ефективних сівозмін, у виділенні еколого-технологічних груп ґрунтів по основному напрямку горизонталей і широкого застосування протиерозійних та меліоративних заходів.
Відсутність в минулому комплексного підходу до вирішення проблеми ерозії ґрунтів, застосування прямолінійної організації території, яка дуже часто не погоджувалась з ландшафтними її чинниками, призводило до небажаних результатів.
Конструкції машин і знарядь також були зорієнтовані на рівнинні технології вирощування сільськогосподарських культур.
Відчувалася також нестача теоретичних розробок і методичних положень, необхідних для прийняття обґрунтованих рішень. Тому проектування і винесення в натуру контурно-меліоративної організації території, диференційоване застосування сівозмін і ґрунтозахисних технологій вирощування польових культур стало якісно новим напрямком в розробці і застосуванні концепції допустимого антропогенного навантаження на агроландшафт.
(Слайд 30)
Ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства на всіх водозборах вирішує цілий ряд проблем:
Ø раціональне співвідношення ріллі, природних сінокосів і пасовищ, лісів тощо;
Ø раціональну структуру посівних площ на орних землях та розміщення сівозмін в еколого-технологічних групах грунтів та робочих ділянок в полях сівозмін;
Ø диференціацію ґрунтозахисних та меліоративних прийомів залежно від грунтово-кліматичних умов та рельєфу;
Ø раціональне розміщення лінійних рубежів та ефективне застосування луко-, лісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів.
Ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства на всіх водозборах вирішує цілий ряд проблем:
Ø раціональне співвідношення ріллі, природних сінокосів і пасовищ, лісів тощо;
Ø раціональну структуру посівних площ на орних землях та розміщення сівозмін в еколого-технологічних групах ґрунтів та робочих ділянок в полях сівозмін;
Ø диференціацію ґрунтозахисних та меліоративних прийомів залежно від грунтово-кліматичних умов та рельєфу;
Ø раціональне розміщення лінійних рубежів та ефективне застосування луко-, лісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів.
Детальне формування еколого-технологічних груп (ЕТГ) орних земель, багаторічних плодових насаджень та природних кормових угідь запропонував Інститут землеустрою УААН
РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ таблиця 1
(О.Я. Панчук, 1992, табл.. 1):
Таблиця 1 Формування груп угідь за інтенсивністю і характером їх використання
Групи угідь | розподіл земель по еколого-технологічних групах | ||||
Назва еколого- технолопчних груп (ЕТГ) земель | Фактор рельєфу (крутизна схилів) | Фактор змитості грунтів | Величина розрахункового потенціального змиву грунтів, т/га | Інтенсивність і характер використання угідь, що рекомендуються | |
1. Орні землі | І ЕТГ | ДоЗ° | Незмиті і слабозмиті | До 5 | Польові сівозміни з допустимихм насиченням просапними культурами, що вирощуються за інтенсивними технологіями |
І а — рівнинні землі | До1° | Незмиті | До1 | Основний обробіток ґрунту і посів сільськогосподарських культур проводяться у всіх напрямках без обмежень | |
І б — схилові землі | 1-3° | Незмиті та слабозмиті | 1—5 | Основний обробіток грунту і посів сільськогосподарських культур проводяться впродовж горизонталей або в близькому до них напрямку | |
II ЕТГ | 3-7° | незмиті (незначні площі), слабозмиті і середньо- змиті, сильнозмиті (незначні площі) з переважанням середньозмитих | 5—20 | Ґрунтозахисні зерно-трав'яні сівозміни, не допускається вирощування просапних культур | |
ІІ а — переважан- ня спокійного рельєфу | 3—5° | Переважання слабозмитих і середньозмитих | 5—10 | Впровадження зерно-трав'яних сівозмін, агротехнічні протиерозійні заходи базуються на безполичковому обробітку грунту | |
ІІ б — переважан- ня улоговини | 5-7° | Переважання середньозмитих | 10—20, МІСЦЯМИ 20—50 | Переважання посівів багаторічних трав, підвищення щільності ґрунтозахисних заходів |
III — ЕТГ | Більше 7° | Змиті грунти, переважання сильно-змитих | 20—50 і більше | Суцільне залуження, введення ґрунтозахисних травопільних сівозмін. Покращання проводиться тільки по смугах | |
2.Багаторічні плодові насадження | І ЕТГ | До 5° | Незмиті і слабозмиті | До 10 | Розміщення насаджень проводиться прямолінійно або відрізками установленої довжини |
ІІ ЕТГ | 5—10° | Слабозмиті і середньозмиті | 10—20, місцями 20—30 | Розміщення насаджень проводиться по контуру, паралельно горизонталям або в близькому до горизонталей напрямку | |
III ЕТГ | Більше 10° | Середньозмиті, сильнозмиті, місцями розмиті землі | 20—50 і більше | Як правило, створення багаторічних насаджень на терасах | |
3.Природн кормові угіддя | І ЕТГ | До 7° | Нзмиті і слабозмиті | До 10 | Створення пасовищеоборотів, інтенсивне використання, випас тварин |
ІІ ЕТГ | 7—18° | Слабозмиті і середньозмиті, місцями сильнозмиті | 10—15 | Переважання поверхневого покращання травостою, забороняється випас худоби | |
ІІІЕТГ | Більше 18° | Середньозмиті і сильнозмиті, місцями розмиті | 20—50 і більше | Вкрай обмежене використання, переважно заліснення | |
4. Несільсь-когосподарські угіддя | І ЕТГ | Різної крутизни | Сильнозмиті, розмиті, загроза обвалів і зсувів | Більше 50 | Переважання в протиерозійному комплексі гідротехнічних споруд, рекультивація земель |
ІІ ЕТГ | - | Незмиті і змиті | Менше 5 | Створення лісових насаджень, регулювання природокористування цими територіями | |
ІІІ ЕТГ | Грунти акумулятивного походження | Як правило, відсутній | Створення або реконструкція протиерозійних гідротехнічних споруд, проектування заходів для попередження замулювання і забруднення водних джерел |
(Слайд 31)