Отже беззаперечним є твердження що людське суспільство, в наш час, вносить глибокі зміни в структуру природних ландшафтів. Як тільки людина вийшла з печери та збудувала собі власними руками житло, спалила ділянку лісу чи степу та посіяла (чи посадила) ті рослини, які їй були найпотрібніші, людство стає рівноправною силою з іншими компонентами природи, які впливають на стан та структуру геосистем (ландшафтної оболонки)

. Але відмінність цієї сили в тому, що суспільство – це чинник «думаючий».

(Слайд 7)

(суспільство – це чинник «думаючий»)

Змінюючи той чи інший природний компонент, людина заздалегідь знає для чого вона це робить.

Масштаби антропогенних змін зростали разом із чисельністю та поширенням населення на планеті.

На глибину змін, очевидно, впливала необхідність забезпечення умов виживання.

І чим складніші кліматичні, орографічні та інші чинники природи, тим швидше і глибше антропогенний чинник проникав у хід природних процесів, змінюючи та використовуючи їх собі на користь, створюючи умови, не просто для виживання, а для комфортного проживання.

Цей факт не будемо розглядати як позитив чи негатив для довкілля.

Це реальність, яка сьогодні є і яку необхідно сприймати виходячи з того, що всі живі організми перебувають у постійній боротьбі за місце під сонцем.

(!!!!!!!!)

(Слайд 8)

(час не тільки руйнувати і споживати але й створювати)

Позитивним в цій ситуації є те, що “думаючий” чинник природи дійшов до розуміння що настав час не тільки брати у природи все і споживати, але й створювати, зберігати та прогнозувати наслідки своєї діяльності.

(Слайд 9)

(час передбачати наслідки своїх втручань в природні процеси)

Тобто - передбачати наслідки своїх втручань в природні процеси.

(Слайд 10)

Нині необхідно оцінювати середовище

- не тільки з позицій корисності природної геостсеми

- але й з позиції доцільності використання її в господарській діяльності

Фактично, мова вже йде не тільки про оцінку середовища з позицій корисності того чи іншого компоненту чи геосистеми загалом для задоволення певної суспільної потреби, але й з позиції доцільності використання, враховуючи його наслідки.

(Слайд 11)

Доцільність використання геосистеми повинна визначатися через прогноз наслідків втручання в них

Розвиток суспільства та нестримний наступ цивілізації на природне середовище висуває перед наукою нові проблеми, які потребують детального дослідження, узагальнення та рекомендацій щодо майбутніх взаємовідносин суспільства та природи.

ЗГАДАЄМО : на попередніх лекціях ми розглядали поняття про антропогенні ландшафти (інтегральні геосистеми)

(Слайд 12)

(антропогенні ландшафти (за Мільковим) поділяються на дві великі групи:

1.прямі антропогенні ландшафти

2. супутні антропогенні ландшафти

Усе різноманіття антропогенних ландшафтів Мільков Ф.М., в свій час, поділив на дві великі групи залежно від цілеспрямованості виникнення:

- на прямі та

- супутні антропогенні ландшафти. [10]

(Слайд 13)

Прямими антропогенними ландшафтами є запрограмовані комплекси, які виникають в результаті цілеспрямованої діяльності людини.

ПРЯМІ : оброблювані поля, садово-паркові ландшафти, водосховища, ставки, полезахисні лісові смуги, тощо

Прямими антропогенними ландшафтами (АЛ) він вважає запрограмовані комплекси, які виникають в результаті цілеспрямованої діяльності людини. Вони постійно підтримуються в оптимальному стані (режимі) для виконання покладених на них функцій.

Наприклад: оброблювані поля, садово-паркові ландшафти, водосховища, ставки, полезахисні лісові смуги, тощо