Система пожежного захисту

Вимоги до системи пожежного захисту

До системи вибухопожежзахисту належить:

Ø використання негорючих і важкогорючих речовин і матеріалів;

Ø обмеження кількості горючих і вибухонебезпечних речовин та відповідне їх зберігання;

Ø ізоляція горючого і вибухонебезпечного середовищ;

Ø запобігання розповсюдженню вогню за межі осередку пожежі;

Ø використання засобів пожежегасіння, будівельних конструкцій з регламентованими межами вогнестійкості і горючості.

Система пожежного захисту включає облаштування шляхів евакуації людей; використання засобів колективного та індивідуального захисту працюючих; систему протидимного захисту; використання засобів пожежної сигналізації і засобів повідомлення про пожежу, організацію пожежної охорони об’єкта.

Локалізацію пожеж здійснюють шляхом облаштування протипожежних перешкод (стін,зон,захисних смуг); гідрозатворів, водяних заслонів, інертних газових або парових завіс; гранично допустимих площ протипожежних і вибухонебезпечних відсіків і секцій; аварійного відключення апаратів і комунікації і т.ін.

Вогнестійкість будівель і споруд розраховується таким чином, щоб вони зберігали несучі і огороджуючи функції протягом усього періоду евакуації працюючих або перебування їх у місцях колективного захисту.

Будівлі і споруди повинні мати таке планування, щоб евакуація працюючих з них була закінчена ще до настання небезпечними чинниками пожежі або вибуху гранично допустимих рівнів.

До системи пожежного захисту належать засоби колективного і індивідуального захисту, які забезпечують безпеку працюючих протягом усього часу дії небезпечних чинників.

Система протидимного захисту розраховується на забезпечення не задимлених шляхів евакуації протягом часу, достатнього для евакуації працюючих.

Виробничі об’єкти на випадок пожежі мають забезпечуватися засобами сигналізації та повідомлення про пожежу на її початковій стадії.

Окрім цього, для гасіння пожежі передбачаються механічні засоби, які мають зберігати свою функціональність протягом розрахункового часу для гасіння пожежі (драбини, зовнішні пожежні драбини, аварійні виходи, захищені ліфти та ін.).

Головною умовою для успішної ліквідації пожежі є швидке повідомлення пожежно-рятувальної служби про виникнення загоряння.

Для виклику пожежної команди на кожному об’єкті має бути телефонний або радіозв’язок.

Для швидкого повідомлення про пожежу облаштовують електричну пожежну сигналізацію, яка виявляє займання на початковій стадії, що забезпечує успішну боротьбу з вогнем.

До автоматичних систем пожежної сигналізації належать: теплові, димові, світлові й комбіновані сповіщувачі;

Теплові автоматичні сповіщувачі реагують на підвищення температури навколишнього середовища.

Димові сповіщувачі реагують на появу диму.

Комбіновані сповіщувачі здатні одночасно реагувати на підвищення температури у навколишньому середовищі і появу диму.

Світлові сповіщувачі мають фотоелемент, що реагує на ультрафіолетову або інфрачервону частину спектра полум’я.

Ефективність і надійність пожежних сповіщувачів залежить від оптимального добору їх типу, установки та умов експлуатації.

Кожну точку приміщення, яка потребує захисту від пожежі, має контролювати не менш як два автоматичних пожежних сповіщувачів.

Кількість пожежних оповісників у приміщенні визначають, виходячи з необхідності виявлення загорання у початковій стадії по всій площі.

Допустима висота установки пожежних сповіщувачів не повинна перевищувати:

теплових — 9 м;

димових — 12 м;

комбінованих — 20 м;

світлових — 30м.

Періодично сповіщувачі перевіряються на справність:

теплові — один раз на рік;

димові і комбіновані — один раз на місяць.

 

Обов’язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки

Для забезпечення пожежної безпеки розроблена законодавча та нормативно-технічна база відповідно до Закону «Про пожежну безпеку» (1993).

Окрім цього закону пожежна безпека, забезпечується Конституцією, постановами Верховної Ради, розпорядженнями Кабінету Міністрів, рішеннями органів виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийнятим в межах їх компетенцій.

Розробку та перегляд нормативної бази з питань пожежної безпеки здійснює Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки, а також інші установи та навчальні заклади.

У 1996 в Україні створено Державний реєстр нормативних документів з питань пожежної безпеки (НАПБ) куди включено понад 360 документів, що поділяються на загальнодержавні, міжгалузеві, галузеві нормативні акти та державні стандарти з питань пожежної безпеки.

Закон «Про пожежну безпеку» визначає загальні, правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України та регулює відносини державних органів і посадових та приватних осіб у цій галузі незалежно від форм господарювання.

У Законі йдеться про те, що органи центральної виконавчої влади у сфері пожежної безпеки здійснюють:

Ø єдину політику в галузі пожежної безпеки;

Ø основні напрямки наукових досліджень;

Ø розробку та затвердження державних стандартів, норм і правил;

Ø координацію робіт по створенню та випуску пожежної техніки та засобів пожежогасіння;

Ø керівництво та оперативне управління силами та технічними засобами, що залучаються до гасіння пожеж.

В системі МНС державний пожежний нагляд є спеціальною службою, яка здійснює заходи попередження пожеж у населених пунктах та об’єктах господарювання (Держпожнагляд).

Центральним органом Держпожнагляду є Державний департамент пожежної безпеки МНС (ДДПБ), якому підпорядковуються територіальні управління, відділи і частини місцевих органів Держпожнагляду.

Органи Держпожнагляду відповідно до покладених на них обов’язків мають:

Ø розробляти загальнодержавні правила пожежної безпеки;

Ø погоджувати проекти державних і галузевих стандартів, нормативно-технічних документів про пожежну безпеку і ін.;

Ø здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки;

Ø брати участь у державних комісіях з приймання в експлуатацію об’єктів і давати дозвіл на введення в експлуатацію нових та реконструйованих об’єктів;

Ø проводити експертизу проектів на забудову об’єктів щодо відповідності їх нормативним актам з пожежної безпеки;

Ø проводити випробовування нових зразків пожежонебезпечного обладнання і т. ін.

Отже, основним завданням Держпожнагляду є контроль за дотриманням вимог державних стандартів, правил пожежної безпеки в процесі проектування, будівництва, реконструкції та експлуатації промислових об’єктів, а також виявлення та усунення причин, що спричиняють пожежі та створюють загрозу життю або здоров’ю людей.

Якщо порушення правил пожежної безпеки мають тяжкі наслідки винні особи притягуються до кримінальної відповідальності згідно з кримінальним кодексом, який передбачає виправні роботи строком до 2 років, а в разі наявнності людських жертв – позбавлення волі до 8 років.

Відповідно до своїх посадових обов’язків органи Держпожнагляду проводять технічне розслідування обставин та причин пожежі, загибелі або травмування людей, знищення або пошкодження матеріальних цінностей.

Органи Держпожнагляду у свій діяльності не залежать від будь-який інших громадських органів, об’єднань, політичних формувань або органів виконавчої влади. Вони діють відповідно до Закону «Про пожежну безпеку» та Положення про ці органи.