Методи і прийоми навчання співу

Пісня розучується протягом 4-6 занять.

На етапі ознайомлення використовується:

1. Вступна бесіда з використанням наочності (діти середньої групи знайомляться з поняттям «народна музика», дітям старшої групи дають відомості про композитора).

2. Запитання про зміст або характер пісні

3. Наочно-слуховий метод (виразне виконання твору).

4. Аналіз жанру, змісту, форми, характеру, темпу, динаміки пісні.

5. Повторне прослуховування пісні з попереднім запитанням

На етапі розучування застосовується:

1. Коротка вступна бесіда з використанням наочності.

2. Запитання про зміст або характер твору.

3. Виразне виконання першого куплету пісні.

4. Аналіз засобів музичної виразності.

5. Розучування пісні по фразам (першу фразу співає педагог без акомпанементу, потім разом з дітьми. Таким чином розучується і друга фраза. Потім перша і друга фраза виконуються разом із супроводом. Аналогічно розучуються третя і четверта фрази. На одному занятті вивчається один куплет.

6. Прийоми: проспівування інтервалів на відкритий склад поза ритмом (для чистоти інтонування складних інтервалів); використання ручного жесту (для розрізнення напряму руху мелодії); проговорення тексту в ритмі пісні або проговорення тексту пошепки (для розвитку дикції); показ дихання кивком голови. Не можна вчити окремо слова без мелодії.

7. Виконання всього куплету із супроводом.

На етапі закріплення використовується:

1. Музична загадка (впізнавання пісні за вступом).

2. Виконання всієї пісні (проводиться робота над виразністю, емоційністю виконання та динамічними відтінками).

3. Спів по рядам, із солістами, ланцюжком.

4. Складання колективної розповіді про пісню.

На етапі повторення застосовується;

Самостійне виконання пісні на підсумкових заняттях, святкових ранках та розвагах.

Аналіз репертуару з розділу «співи».

Велике значення мають особливості музичної мови дитячої пісні. Вона має бути написана в прийнятній теситурі з урахуван­ням голосових можливостей дошкільників. Складність виконання мелодії залежить також від діапазону, від будови інтервальних ходів. Легко відтворюються пісні, які ба­зуються переважно на стійких звуках ладу (І, III, V ступенях). Велику складність для виконання становлять мелодії пісень, які складаються з нестійких звуків та широких інтервалів, Крім мелодії, якість виконання пісні залежить від розміру му­зичних фраз, ритмічного малюнка, темпу і динаміки відтінків.

У піснях для дітей звичайно переважають невеликі музичні фрази: нескладний ритм, який найчастіше складається з восьмих і четвертних долей; темп не швидкий, але й не повільний; сила звучання (динаміка) також помірна (меццо-форте), значно рідше звучання голосне (форте).

Перед тим як розучувати з дітьми пісню, музичний керівник повинен уважно проаналізувати її за такою схемою:

1. Виховна цінність: основна ідея і характер музичного вті­лення.

2. Літературний текст: загальна оцінка художніх якостей, особ­ливості тексту — чи є звертання, діалоги, найзначніші щодо ви­разності слова.

3. Мелодія: характер мелодії, інтонаційна виразність, інтер­вали, лад; розмір, ритм; теситура і діапазон.

4. Фортепіанний супровід: художня вартість, виразність, до­ступність для дитячого сприйняття.

5. Структура (форма) пісні: одночастинна, двочастинна (за­спів, приспів), куплетна.