Система засобів масової інформації

Визначити перспективні напрямки розвитку мас-медіа України в умовах розбудови інформаційного суспільства.

План лекції

1. Система засобів масової інформації.

1.1. Преса – перший засіб масової інформації

1.2. Радіо – найоперативніше мас-медіа

1.3. Історія виникнення і становлення телебачення

1.4. Інтернет-видання як новий вид мас-медіа

2. Сучасні тенденції розвитку та діяльності ЗМІ

- Завдання лекції:

1) розкрити поняття "засоби масової інформації";

2) вивчити історію виникнення та становлення засобів масової інформації;

3) охарактеризувати стан сучасних вітчизняних мас-медіа;

4) з'ясувати характер взаємодії політичної системи та системи ЗМІ, їхній вплив одне на одного;

5) проаналізувати сучасні тенденції розвитку та діяльності засобів масової інформації в Україні;

Науковцями запропоновано кілька класифікацій ЗМІ. Найбільш поширеною є традиційна, за якою виокремлюють чотири види самостійних ЗМІ: друковані, радіо, телебачення, мережні (або комп’ютерні). Засоби масової інформації перебувають під контролем певних структур (як державних, так і недержавних). Через ЗМІ здійснюють, передусім, пропагандистський вплив. Але є й інший напрям їх використання – просвітницький вплив, хоча загальний обсяг повідомлень такого спрямування дещо менший.

Засоби масової інформації на території України діють у відповідності до законодавства (закони "Про телекомунікації", "Телебачення і радіомовлення", "Про інформацію", "Про рекламу", "Про авторські та суміжні права", "Про друковані засоби масової інформації в Україні"). Закон визначає, що засоби масової інформації - це установи, створені для відкритого, публічного поширення за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам. Також закон зобов'язує мас-медіа виконувати умови ліцензій.

Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) — це преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет-видання, кінематограф, звукозаписи і відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити і панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.

Засоби масової інформації — це соціальні інститути (преса, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), що забезпечують збирання, обробку та масове поширення інформації.

Вперше сам термін з’явився в офіційних документах після його внесення до преамбули статуту ООН з питань освіти, науки та культури у 1946 р.

Засоби масової інформації характеризуються такими загальними особливостями:

— широта аудиторії, спрямованість і швидкість інформаційного впливу;

— сила, комунікативність, постійність і багатофакторність впливу;

— єдність пропагандистського, виховного та інформаційного впливу;

— багатство методів і форм впливу;

— доступність, поширеність, динамічність інформації.

Розвиток ЗМІ спричинив зміни в суспільній психології, способі мислення людей. Вони є важливим чинником створення особистості нового типу, з особливою психологією та поведінковими реакціями, що реалізують ідеологічний, політичний вплив на людей, згуртовують їх в єдине ціле.

Серед функцій ЗМІ найголовнішими є:

— інформаційна — спрямована на задоволення інформаційних потреб індивідів і соціальних груп щодо різноманітних подій в суспільстві та світі;

— комунікативна — полягає в організації інформаційної взаємодії між різними соціальними верствами населення, а також між громадськістю та джерелом її інформування;

— виховна — пов'язана з формуванням, зміною установок та ціннісних орієнтацій індивідів, заохочуванням аудиторії до пропаганди певного способу життя, з формуванням суспільно значущих рис, засвоєнням соціального досвіду;

— управлінська — виявляє себе в контролі за взаєминами між членами суспільства, а також між ними і системою керівних органів;

— соціальної адаптації та орієнтації — спирається на потреби аудиторії в інформації для орієнтування у соціальних процесах та явищах, адаптації до змін соціальних, політичних, економічних умов життя;

— соціальної ідентифікації — базується на потребі людини відчувати свою спільність із певними соціальними групами, верствами тощо;

— відтворення певного емоційно-психологічного тонусу — спрямована на зняття психологічної напруги тощо;

— рекреативна — пов'язана з відпочинком, розвагами тощо.