Причини та хід громадянської війни 1861 – 1865 рр. Другий цикл поправок до конституції. Реконструкція Півдня.

У першому періоді громадянської війни (1861-1862 рр.) успіх був на боці Конфедерації. Перелом у ході війни наступив лише після того, як уряд А. Лінкольна видав кілька важливих законодавчих актів. У травні 1862 року уряд А. Лінкольна провів через конгрес Закон про гомстеди - "акт для забезпечення земельними наділами тих, що дійсно оселяються на громадській землі, і для забезпечення нагороди солдатам". Згідно з цим законом кожна особа, що є головою сім'ї і якій виповнився двадцять один рік, яка є громадянином Сполучених Штатів, яка "ніколи не брала участі у війні проти Сполучених Штатів і не допомагала їх ворогам", мала право з 1 січня 1863 року на отримання земельної ділянки розміром не більше ста шістдесяти акрів (приблизно шістдесят чотири гектари). Після сплати десяти доларів така особа вступала у володіння зазначеною кількістю землі, а після того, як вона жила і обробляла протягом п'яти років цю землю, вона одержувала патент на цю ділянку. Особи, які служили в армії чи флоті Сполучених Штатів протягом чотирнадцяти днів як добровольці або за мобілізації, могли скористатися цим законом, коли їм ще не виповнився двадцять один рік.

Двадцять другого вересня 1862 року президент А. Лінкольн випустив Прокламацію про звільнення рабів. З першого січня 1863 року всі особи, які вважали рабами в якому-небудь штаті або певній частині штату, населення яких перебувало в стані повстання проти Сполучених Штатів (в Прокламації наводився перелік таких штатів та графств), стають вільними і влада "визнаватиме і охоронятиме свободу згаданих осіб". Такі особи віднині можуть бути прийняті на військову службу Сполучених Штатів у гарнізони, на пости, кораблі тощо.

Ці акти вирішили головне завдання уряду А. Лінкольна - створення численної боєздатної армії, залучення до армії значної кількості людей. Одночасно уряд видав закони про конфіскацію майна заколотників, увів загальну військову повинність, звільнив армію Сполучених Штатів від прихильників Конфедерації, закрив реакційні газети і т.д. Усі ці заходи призвели до корінного перелому в ході громадянської війни і забезпечили перемогу капіталістичної Півночі.

Улітку 1863 року війська Півдня зазнали поразки у Пенсільванії та під Віксбергом на р. Міссісіпі. Їх територія була розчленована на дві частини. Улітку 1864 року було досягнуто вирішальних успіхів на Центральному фронті.

На президентських виборах у листопаді 1864 року перемогу одержав А. Лінкольн. Переобрання Лінкольна означало для Конфедерації втрату останніх надій на компроміс. З весни 1865 року армія Конфедерації починає масово здаватися в полон. До 8 травня капітулювало близько 175 тисяч військових.

Але ще 14 квітня 1865 року в театрі "Форд" у ВашингтонГ був смертельно поранений Лінкольн. Його убивця актор Буте був фанатичним прихильником рабства. З місця убивства злочинець зміг утекти, але згодом загинув у перестрілці з поліцією.

Громадянська війна призвела до серйозних змін в економічній, політичній і правовій системі Сполучених Штатів.

Громадянська війна 1861-1865 років знищила на Півдні рабовласництво, ліквідувала останні залишки докапіталістичних соціальних структур, остаточно вирішила завдяки Гомстед-акту аграрне питання шляхом передачі раніше націоналізованих земель північного заходу у власність фермерів. Остаточно утвердився так званий американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві, коли основною фігурою стає капіталістичний фермер. Війна Півночі з Півднем може вважатися продовженням і завершенням буржуазної революції, що була розпочата війною за незалежність. За своїм характером це була радикальна буржуазно-демократична революція.

Громадянська війна залишила Південь у стані економічного й політичного хаосу. Щоб досягти нормалізації, протягом дванадцяти РОКІВ вживалася низка заходів, які отримали назву "реконструкції Півдня". Штати розгромленої Конфедерації були поставлені під контроль федеральних військ. Місце загальних судів зайняли військові трибунали. З обох палат Конгресу були виключені представники Півдня. Особам, що брали участь у заколоті, була заборонена політична діяльність.

Негри після громадянської війни землю не отримали. Більше того, щоб забезпечити плантації робочою силою, парламенти південних штатів видали постанови, які отримали назву "Чорних кодексів".

Відповідно до цих постанов негри, які не мали роботи і визнавалися "бродягами", каралися штрафом, а при його несплаті - примусовими роботами на плантаціях; неграм було заборонено займатися ремісництвом або торгівлею; негри, яким ще не виповнилося вісімнадцяти років, насильно віддавалися в "учнівство" білим господарям.

Водночас Конгрес прийняв у 1865 році 13 поправку до Конституції, відповідно до якої в Сполучених Штатах "не повинні існувати ані рабство, ані підневільне слугування", окрім тих випадків, коли це є покаранням за злочин. Тим самим була скасована дія "чорних кодексів".

Радикальне крило республіканської партії зуміло, всупереч позиції президента Джонсона, у червні 1866 року провести в Конгресі 14 поправку. Після її ратифікації необхідним числом штатів 28 липня 1868 року вона стала частиною конституції країни. "Особи, народжені чи натуралізовані в СІЛА, вважаються громадянами США і тих штатів, у яких вони проживають". Заборонено видання законів, що обмежують права і привілеї громадян. Жодний штат не може позбавляти будь-кого життя, свободи і власності. 14 поправка не поширювалась на індіанців, звільнених від сплати податків, але означала конституційне зрівняння у правах білого і чорношкірого населення. Щоправда, права негрів проголошувалися, але не гарантувалися. Незважаючи на ясні і зрозумілі вимоги 14 поправки, законодавчі збори штатів, а слідом за ними і Верховний суд США (1896 р.) визнали, що рівність прав білих і кольорових повинна здійснюватись на основі принципу "роздільне, але рівне", наслідком чого були закони й обмеження, включаючи різні школи, різні церкви, різні будинки для проживання і т. д. Тільки в 1954 році Верховний суд визнав формулу "роздільне, але рівне" такою, що суперечить конституції і відмінив її. Слідом за цим Верховний суд відмінив й інші правові обмеження негрів і кольорових.

У 1870 році конгрес прийняв 15 поправку до Конституції, яка у цьому ж році набрала чинності. У ній записано, що право громадян Сполучених Штатів на участь у виборах не повинне заперечуватись чи обмежуватись залежно від раси, кольору шкіри чи колишнього рабського стану. Ці три поправки, прийняті після громадянської війни, становлять другий цикл поправок, які доповнили "Білль про права" 1791 року.

Наслідки громадянської війни у політичній сфері були значними. Перемога Півночі призвела до зміцнення американської федерації, посилення президентської влади, росту авторитету Верховного суду США.