Розвиток пізнавальної сфери.

Загальна характеристика розвитку.

ЛЕКЦІЯ №5

ТЕМА: ПСИХОЛОГІЯ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

ПЛАН

1. Загальна характеристика розвитку.

2. Розвиток пізнавальної сфери

3. Становлення особистості дитини.

4. Розвиток самосвідомості.

5. Ігрова діяльність та її вплив на розвиток дитини.

Література

1. Вікова та педагогічна психологічна: Навч.посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416с.

2. Мухина В.С. Детская психология / Под ред. Л.А.Венгера. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1985. - 272с.

Додаткова: 3; 16; 17; 22; 32; 34; 35; 38; 47; 48; 49; 53; 54; 58; 59; 62; 63; 71; 80; 82; 83.

Дошкільний вік триває з 3 до 6-7 років. Провідним видом діяльності стає гра. Завдяки участі дитини в ігровій діяльності відбуваються значущі зміни як в когнітивній, так і в особистісній сфері.

Період є сенситивним для розвитку пам’яті. Пам’ять в даному віці стає домінуючою і проходить великий шлях в процесі свого становлення. Завдяки розвитку пам’яті інтенсивно розвивається мовлення. До закінчення вікового періоду дитина вірно вимовляє усі звуки мови, за усіма правилами будує складні речення, суттєво збільшується її активний і пасивний словниковий запас. Мислення поступово стає наочно-образним. Дитина перестає вірити в чудеса, розпочинаючи аналізувати та узагальнювати побачене, почуте тощо. Розвивається творча уява.

Значними змінами характеризується й особистісний розвиток дитини. Емоції відрізняються стабільністю та врівноваженістю. Розвивається механізм емоційного передбачування як один із регулятивних механізмів. Мотиваційна сфера збагачується новими мотивами. Самосвідомість характеризується формуванням статевої ідентифікації, завищеним характером самооцінки. Завдяки участі дитини в грі відбувається усвідомлення значущості навчальної діяльності.

Розвивається наочно-образне мислення - мислення в уявленнях. Діти продовжують пізнавати світ з допомогою мовленнєвих засобів та інтелекту. Мисленню дітей від 2 до 4 років характерний анімізм - нерозуміння того факту, що закони фізики не підкоряються законам моралі; а неживі предмети не можуть виконувати людських команд.

В старшому дошкільному віці з’являється тенденція до узагальнення та встановлення зв’язків. Також, діти набувають можливості міркувати про ті явища, які є невідомими їм зі власного досвіду, але про які вони знають від дорослих або ж з книжок. Спостереження, власний досвід дії з предметами дають можливість за допомогою міркувань уточнювати уявлення про причини та наслідки явищ.

До завершення дошкільного дитинства дитина оволодіває процесом мовлення, оскільки мовлення виступає засобом спілкування та мислення дошкільника. Розвивається й звуковий бік мовлення. До закінчення дошкільного віку завершується процес фонематичного розвитку. Інтенсивно збагачується і словниковий запас дитини. В 6 років дитина активно використовує 2500-3000 слів. Формується і граматична будова мовлення. Діти засвоюють особливості морфологічного та синтаксичного порядку, тобто будову слова та будову речення.

Сприймання є осмисленим, цілеспрямованим та аналізуючим. В процесі сприймання виділяються довільні дії - спостереження, розглядання, пошук.

В молодших дошкільників (3-4р.) переважає мимовільна пам’ять. Дитина легко запам’ятовує яскравий наочний матеріал і такий словесний матеріал, що викликає в неї емоційний відгук. В середніх дошкільників (4-5р.) відбувається становлення довільної пам’яті.