Загальна характеристика системи.

Лекція. Автоматизація управління комерційних банків

1. Загальна характеристика системи.

2. Склад функціональної системи.

3. Інформаційне забезпечення.

 

 

Інформаційні системи комерційних банків в Україні пройшли ряд етапів свого розвитку, поступово здійснився перехід від механізованої обробки інформації до комплексної автоматизації. Переломним моментом у становленні банківських комп’ютерних технологій став 1994 рік, коли міжбанківські розрахунки було переведено на безпаперові технології. З цього моменту в усіх банках обов’язково запроваджувались комп’ютерні технології, основу яких становить програмно-технологічний комплекс «Операційний день банку» (ОДБ), а передача інформації за межі банку здійснюється за допомогою спеціальних АРМ — АРМ підсистеми «Клієнт—Банк», АРМ НБУ (АРМЗ) та АРМ для виконання міждержавних розрахунків.

У структурі будь-якого ОДБ можна виділити три типи функціональних блоків, існування яких випливає із загальної технології його роботи. Це блоки початку роботи (відкриття ОДБ), блоки роботи протягом робочого дня і блоки закінчення роботи (закриття ОДБ).

Протягом дня відповідними блоками ОДБ виконуються операції по реєстрації нових клієнтів, відкриттю або закриттю рахунків і забезпеченню вводу первинних платіжних документів клієнтів та їх обробки. Прийняті від клієнтів документи розподіляються на «внутрішні», у яких платник і одержувач є клієнтами даного банку, та «міжбанківські», у яких одержувачем є клієнт іншого банку. На основі першої групи документів виконуються внутрібанківські проводки (тобто здійснюється зміна залишків на рахунках), а на основі другої формуються файли типу А (початкові міжбанківські платежі для їх передачі в СЕП). Проводка «оплата» виконується тільки у випадку, якщо вона не приводить до ситуації «червоне сальдо» по одному із кореспондуючих рахунків.

Блоки закриття ОДБ забезпечують перевірку наявності балансу, формування та видачі відомостей по накопичених оборотах за місяць (квартал, рік), створення копій основних файлів, архівацію платіжних документів, видачу вихідних форм про обороти за день, формування, архівацію і друкування виписок. Залежно від дня, місяця, кварталу, року блоки закриття формують звітність для НБУ, а також інформацію для податкових органів та інших служб.

До головного меню кожного конкретного пакета ОДБ включені основні технологічні функції — підсистеми, перелік яких не задається нормативними документами, а тому є оригінальним у програмному комплексі ОДБ кожного розробника.

У головному меню ОДБ, як правило, основні технологічні функції закріплені за робочими місцями операціоніста, контролера, технолога та адміністратора БД.

Робоче місце операціоніста є ключовим у банківській інформаційній системі, оскільки тут виконуються головні операції з обробки оперативної інформації, зокрема ввід платіжних документів, оперативний контроль за виконанням операцій, переведення вкладів, робота з картотеками, контроль за неоплаченими документами, огляд і роздрукування виписок із особових рахунків і т.ін.

Робоче місце технолога включає найширший перелік технологічних функцій, які можна поділити на щоденні та періодичні з формування звітності за відповідний період часу.

Щоденні функції такі.

1. Вилучення документів попереднього операційного дня з бази оперативних даних.

2. Відкриття ОДБ, під час якого програмний комплекс створює копії файлів вхідного сальдо за аналітичними рахунками й балансом, які використовуються протягом операційного дня; нагромаджує процентні числа за попередній день, якщо є рахунки з процентними ставками; установлює поточну дату; очищує нагромаджувальні обороти за попередній день і т.ін. Перелік робіт, які виконуються при відкритті ОДБ, як правило, задається у певному файлі і може коригуватися.

3. Контроль за вводом документів на робочих місцях. Документи, що вводяться операціоністами, розміщуються у вхідних файлах, а після закінчення вводу документів на них формується статистика вводу — здійснюється контрольна перевірка правильності і повноти введених документів. Якщо перевіркою не виявлено помилок, то вхідний файл буде автоматично дописаний до головного файла оперативної інформації. Технолог обов’язково контролює, чи з усіх робочих місць надійшли документи перед закриттям операційного дня.

4. Обробка документів операційного дня здійснюється спеціальною програмою, яка в більшості ОДБ має власну назву «Оплата». Програма «Оплата» виконує проведення (змінює залишки на рахунках) за внутрішніми документами, які було введено операціоністами чи отримано через підсистему «Клієнт—банк», за початковими міжбанківськими, а також за зворотними міжбанківсь­кими документами, прийнятими через АРМ НБУ. Програма «Оплата» може виконуватися в інтерактивному та автоматичному режимах. Інтерактивний режим передбачає запуск програми через визначений інтервал часу і нагромадження певної кількості неоплачених документів у головному файлі оперативної інформації. Якщо задано режим «автоматично», то система після кожної зміни меню автоматично запускає програму «Оплата». Під час виконання програми виконуються такі операції:

· обробка файла «Динамічний стан коррахунка» і видання на екран інформації про стан LORO- і NOSTRO- коррахунків;

· зчитування з АРМ НБУ файлів зворотних міжбанківських платежів, запис їх до файла оперативної інформації та формування і передача у зворотному напрямі квитанцій про прийняття та обробку цих файлів;

· власне оплата документів — залишки на рахунках змінюють, заносячи до запису позначку «Оплачено». У разі наступних запусків програми «Оплата» ці документи вже не оплачуватимуться;

· вибір оплачених міжбанківських документів і компонування їх у файл для засилання в АРМ НБУ, а також занесення потрібних позначок до відповідного запису основного файла оперативної інформації;

· опрацювання квитанцій за відправленими та прийнятими платіжними повідомленнями. Якщо за деякими документами приходить відбійна квитанція, то система автоматично переводить документ у розряд невибраних;

· формування протоколу несплачених документів із зазначенням причин несплати.

5. У разі виявлення помилки в сплачених документах їх виправляють так: усі документи у файлі оперативної інформації переводяться до стану несплачених, поновлюється вхідне сальдо з урахуванням заново відкритих рахунків, виправляються помилки (сторно-проводки) і здійснюється процедура «Оплата».

6. Закриття операційного дня полягає у виконанні певних інформаційно-нагромаджувальних робіт і створенні в пам’яті ЕОМ і на дисках копій файлів. Ці роботи виконуються суворо за списком, заданим у спеціальному файлі. Запуск пункту «Закриття ОБД» супроводжується послідовним виконанням таких дій: перевірки наявності балансу; нагромадження денних оборотів за балансовими рахунками в БД; нагромадження інформації за касовими проведеннями дня, включення виписок за особовими рахунками в архів, нагромадження плати за розрахунково-касове обслуговування, формування звітного файла Z і т.ін. Після виконання цих програм на монітор видається повідомлення про ситуацію на кінець робочого дня в інформаційній системі банку.

Робоче місце адміністратора БД забезпечує виконання важливих функцій у системі, а саме поточної роботи з документами, ведення фонду нормативно-довідкової інформації, установлення й конфігурування робочих місць користувачів, виконання «відкатів» у системі, переведення файлів операційного дня в «архівні». На практиці не завжди суворо додержують єдиного визначення функцій для АРМ адміністратора БД, і такі функції по-різному розподіляються між технологом і адміністратором. Адже програмно-технологічний комплекс ОДБ дає змогу комплектувати перелік функцій на кожне АРМ системи.

Наприкінці робочого дня, після складання щоденного балансу за допомогою пакета програм «АРМ статистичної звітності» формуються звітні файли і засобами електронної пошти надсилаються до НБУ.

Після закриття операційного дня адміністратор БД або технолог системи виконують процедури занесення оперативної інформації до архіву. Архівні файли, у разі потреби, можна читати і використовувати для складання звітів або формування довідок за запитами але ні в якому разі не змінювати.

Для автоматизації розрахунково-касових операцій і контролю за їх здійсненням створюють автоматизовані робочі місця (АРМ): операціоніста, контролера, технолога, бухгалтера, касира. Кожне з перелічених АРМ має різний набір функцій, різний рівень доступу до бази даних. Так, головний бухгалтер має у своєму розпорядженні найповніший перелік функцій: відкриття, закриття та вилучення особових рахунків, внесення змін до їх реквізитів тощо.