Взаємодія різних рівнів

Протокол для роботи зі службою FTP

Протоколи для роботи з електронною поштою

Функції прикладного рівня

1. Ідентифікація користувачів по їх паролях, адресах, електронних підписах.

2. Визначення функціонуючих абонентів і можливості доступу до нових прикладних процесів.

3. Визначення достатності наявних ресурсів.

4. Організація запитів на з'єднання з іншими прикладними процесами.

5. Передача заявок до представницького рівня на необхідні методи опису інформації.

6. Вибір процедур планованого діалогу процесів.

7. Управління даними, якими обмінюються прикладні процеси і синхронізація взаємодії прикладних процесів.

8. Визначення якості обслуговування (час доставки блоків даних, допустимої частоти помилок).

9. Угода про виправлення помилок і визначення достовірності даних.

10. Узгодження обмежень, що накладаються на синтаксис (набори символів, структура даних).

Поширені прикладні протоколи:

Протокол для роботи в службі WWW

Протокол HTTP (Hyper Text Transfer Protocol). Забезпечує передачу запитів до віддалених серверів, їх обробку і пересилання на локальний комп’ютер документів у форматі HTML – веб-сторінок. Протокол постачає інформацію для спеціалізованих програм-клієнтів – браузерів.

Протокол НТТР окрім ІР-адрес використовує символьні доменні адреси ресурсів. Адреса конкретного елементу (сторінки, зображення, медіафайлу) сайту називається URL (Uniform Resourse Locator).

http://www.site.ua/page.html

Призначені для організації доставки та передачі повідомлень електронної пошти.

SMTP (Simple Mail Transfer Protocol). Відповідає за відправлення листів. Дозволяє:

· Відправляти повідомлення на кілька адрес.

· Проміжне збереження поштових повідомлень.

· Пересилання копій повідомлень на інші адреси.

РОР3 (Post Office Protocol). Відповідає за доставку листів. Має вбудовані механізми розпізнавання адрес електронної пошти, а також модулі підвищення надійності отримання повідомлень.

Протокол FTP (File Transport Protocol). Призначений для передачі даних через мережу. Протокол FTP дозволяє переносити дані (файли, папки, підпапки) з віддаленого вузла на локальний і навпаки. Це відбувається за допомогою системи команд служби FTP, що описують функції протоколу.

Отже, це сім рівнів моделі OSI. В моделі відокремлено програмну і апаратну частини структури мережі. Перші два нижніх рівні моделі OSI – фізичний та канальний працюють з апаратними засобами мережі, вони залежать від топології мережі та мережного устаткування. Решта верхніх п'ять рівнів мало залежать від технічних особливостей побудови мережі. Можна перейти на іншу мережну технологію і це не потребує жодних змін в програмних засобах верхніх рівнів.

Тепер чіткіше розкривається картина взаємодії комп'ютерів в мережі:

1. Користувач набирає в адресному полі браузера, який працює в ОС Windows доменну адресу www.site.ua.

2. Оскільки браузер за замовченням є клієнтом для служби Веб, тому прикладним протоколом, до якого передусім скеровується запит є протокол HTTP. Що і буде зазначено в адресному полі http://www.site.ua

3. На прикладному рівні формується повідомлення запиту клієнта.

4. Це повідомлення послідовно опускається вниз і обробляється на верхніх рівнях моделі OSI: представницькому і сеансовому.

5. На транспортному рівні повідомлення розбивається на дрібні частини – пакети, які містять адресу призначення і всі необхідні атрибути. На транспортному рівні також вибираються необхідна ступінь надійності передачі.

6. На мережному рівні виконуються всі дії для скерування пакетів за певним маршрутом в певне місце, в певну мережу певної топології.

7. Протоколи нижніх рівнів: канальний і фізичний рівні передають цю інформацію, у вигляді електромагнітних сигналів певної форми, з певною частотою, по певних лініях зв'язку до певного вузла певнії мережі.

8. Після надходження потоку бітів до вузла-одержувача, першим приймає інформацію його протокол фізичного рівня, в подальшому інформація послідовно передається до канального рівня і вище.

9. Кожен рівень виконує вказівки, що зазначено у відповідному службовому заголовку, відкидає його і скеровує до вищого протоколу.

10. В результаті запит потрапляє на самий верхній рівень моделі OSI віддаленого вузла, і від нього до програмного застосування, що обробляє запит. Там формується відповідь, яка посилається по всіх рівнях до комп'ютера-клієнта (до його відповідних рівнів), і в результаті на екрані формується сторінка з віддаленого сервера.