Розподіл влади в державі

У сучасному світі розподіл влади — це принцип конституціоналізму, згідно з яким єдина державна влада поділяється на відносно незалежні та різні за функціями гілки -влади.

Теорія розподілу влади — підсумок багатовікового розвитку державності, пошуку найбільш дієвих механізмів, що оберігають суспільство від деспотизму. Вона була створена кількома поколіннями дослідників держави і політики: ідея висловлювалася Арістотелем, теоретично обґрунтована Джоном Локком, в класичному вигляді розроблена Шарлем Луї Монтеск'є, Іммануїлом Кантом, Бенжаменом Констаном, Олександром Гамільтоном, Джеймсом Медісоном. Уперше і найбільш послідовно принцип розподілу влад був утілений в Конституції США 1787 р.

Основні положення теорії розподілу влади:

1) розподіл влади закріплюється конституцією;

2) законодавча, виконавча і судова влада надаються різним людям і органам;

3) всі гілки влади є рівними й автономними, жодна з них не може бути усунена будь-якою іншою владою;

4) жодна влада не може користуватися правами, наданими конституцією іншій владі;

5) судова влада діє незалежно від політичного впливу, судді користуються правом тривалого перебування на посаді. Судова влада може оголосити закон недійсним, якщо він суперечить конституції.

Теорія розподілу влади в державі покликана обґрунтувати такий устрій держави, який виключав би можливість узурпації влади будь-яким посадовцем або органом держави. Спочатку вона була спрямована на обмеження влади короля, а потім стала використовуватися як теоретична та ідеологічна база боротьби проти будь-яких форм диктатури, небезпека встановлення якої є постійною суспільною реальністю.

Принцип розподілу влади сприйнятий теорією і практикою всіх демократичних держав. Сучасне державознавство і конституційна практика разом із класичною тріадою законодавчої, виконавчої і судової влади визнають існування установчої, виборчої, муніципальної, контрольної влади, а також самостійного інституту влади глави держави.

5. Інститут держави: поняття і види

Поняття «інститут держави» уживається у двох значеннях. У широкому розумінні інститут держави — це один із соціальних інститутів, пов'язаний із виділенням публічної влади із суспільства. У вузькому розумінні слова інститут держави— це відносно відособлена і самостійна частина державної організації, що має певні функції.

Розрізняють організаційні та функціональні інститути держави. До організаційних інститутів держави належать інститут президента, інститут парламенту, інститут уряду, інститут місцевих органів виконавчої влади. Серед функціональних інститутів виділяють інститут виборів і референдуму, інститут адміністративного контролю, інститут конституційного контролю.

Важливе значення має класифікація інститутів держави за принципом розподілу влади, оскільки вона поєднує і організаційний, і функціональний моменти. У цьому плані виділяють:

1) інститут законодавчої влади;

2) інститут виконавчої влади;

3) інститут глави держави;

4) інститут судової влади;

5) інститут контрольної влади.

Інститути держави змінюються в ході історичного розвитку. Деякі інститути зникають (інститут абсолютної монархії), інші виникають.