Юристи середньовіччя
За своє політико-правове вчення в 1327 р. Марсілій Падуанський був відлучений від церкви папою й оголошений єретиком. Людвіг IV Баварський, німецький король, врятував його від інквізиції.
Форма правління в державі - тільки монархія, але не спадкоємна, а виборна, за якої правитель, довічно обраний народом, буде правити на осноеі законів. Увесь народ Марсілій Падуанськнй поділяє на стани. Військові, священики, судді - головні і почесні стани. Хлібороби, ремісники, купці - простий народ.
Рукописи ХІ ст. "Дигести Юстиніана" поклали початок вивченню римського права в університетах Північно Італії, а пізніше в інших містах Західно Європи. В ХІ-ХІІ ст. у Болоньї Ірнерій (1065ГТТ25) створив школу, де викладали і вивчали римське право в чистому вигляді, без усяких інших юридичних нашарувань. Школа називалася - "глосаторів (і pen. glossa зауваження, пояснення). "Студенти вивчали правові тексти Кодекса Юстиніана. Свої зауваження," міркування, бачення, пояснення писали на полях кодексу або поміж рядків. Такі тексти дістали назву "глосса": при цьому посилалися на закони, а пізніше - на церковні настанови.
У 1256 р. англійський правознавець Генрі Бректон написав роботу "Про закони і звичаї Англії", де висловив ідео що обов'язок государя - коритися законові, який стоїть над ним. Ці закони государ створює не одноосібно. Французький правознавець Пилип де Бомануар (1250-1296) у робо і і "Кутюмї Бовезі" виступив проти кріпацтва, підтримав ідею правової консолідації країни?
У 14 ст.чернець створює правовий кодекс, в якому об'єднує приписи Біблії рішення церковних соборів, витяги з папських Енци- клик і булл, уривки з праць "батьків церкви", деякі норми римського і звичаєвого права. Перший звід цього права, канонічного права, одержав назву "кодекс Граціана". Основна ідея кодексу полягала в тому, що. церква законно має юрисдикцію судити і вершити справи, які мають не тільки морально-релігійнийт але і суто світський характер.
З 1221 – 1235 рр. німецький дворянин і знавець права Ейнке фон . Репков (близько 1180 р. - після 1233 р.) склав "Саксонське зерцало". Це був збірник норм звичаєвого права і судової практики північно-східної Німеччини з коментарями укладача. Одна з головних ідей роботи ідея суспільного миру чи припинення, або хоча б обмеження феодальних" міжусобиць. Ейнке фон Репков повчав, шо по праву днями миру вважа- ються усі святкові, а також "замирені" дні. Чотири дні на тиждень. Всі дні миру мир поширюється на священиків, жінок, церкви, цвинтарі, села, міста, луки, млини, королівські дороги. Порушники миру підлягають обов'язковому і суворому покаранню.
При тлумаченні правових норм у "Саксонському зерцалі" спеціально наїголо'шується, що папа не може встановлювати ніякого права, яке погіршувало б земське чи ленне право. Ейнке фон Репков довів, що світська влада незалежна від влади папи і церкви, тому що процес походження держави починається з імперії Вавилона. Її замінила Перська імперїя.Потім - імперія Олександра Македонського. Потім - Римська імперія.
і Ейнке фон Репков виступив проти рабства і кріпацтва. "Бог створив людину собі подібною .Він заперечує посилання на те, що власність на людину, рабство, кріпацтво почалося з Каїна. Усе потомство Каїна загинуло, коли був всесвітній потоп. Нікого не залишилося з них у живих.
За німецьким правом ніхто не може передати себе у власність іншому. Військовополонені, за божими завітами, через сім місяців чи через сім років підлягають звільненню. Христос сказав: "Віддайте кесарю - кесареве, а богу - боже". Із цього Ейнке фон Репков робить висновок, що людина повинна бути божою, належати Богу і якщо хтось інший, крім Бога, її привласнить, то він виступить проти Бога.
Політико-правові вчення Ейнке фон Репкова відобразили тенденцію до скасування "першого" права закріпачення людей у Західній Європі XIII ст. Папа Римський Григорій XI у 1374 р. засудив 14 статей "Саксонського зерцала" і оголосив їх єретичними. Але цей збірник норм звичаєвого права і судової практики одерркав визнання і застосування на багатьох німецьких землях і в містах.