Форми обчислення економічного ефекту

Залежно від завдань, які вирішуються, економічний ефект може обчислюватись в одній із двох форм:

а) народногосподарський (загальний ефект за умов використання нововведень);

б) госпрозрахунковий (комерційний ефект, який одержу­ється окремо розробником, виробником і споживачем но­вовведень).

Народногосподарський економічний ефект обчислює­ться шляхом порівняння результатів за місцем використан­ня нової техніки, інших нововведень і всіх витрат на їх роз­робку, виробництво і споживання.

Комерційний економічний ефект обчислюється на окре­мих стадіях «життєвого циклу» нововведення (стадії розробки, виробництва, експлуатації) і дає можливість оцінити ефектив­ність впровадження технічних новинок з врахуванням еко­номічних інтересів окремих проектно-конструкторських орга­нізацій, підприємств-виробників і підприємств-споживачів.

Перша форма економічного ефекту використовується на стадії обґрунтування доцільності розробки та вибору най­кращого варіанта проектного рішення; друга форма - у процесі реалізації заходів, коли є відомими ціни на нову науково-технічну продукцію, обсяги її виробництва, умови і строки застосування.

На стадії техніко-економічного обґрунтування і вибору найкращого варіанта, при формуванні планів наукових і до­слідно-конструкторських робіт повинен бути витриманий народногосподарський підхід, який передбачає врахування при оцінці технічних нововведень усіх можливих наслідків економічних, соціальних, екологічних, зовнішньоекономіч­них. Етапи реалізації цього підходу зводяться до такого:

ü із потенційно можливих варіантів вибирають ті, які задовольняють заданим обмеженням;

ü щодо кожного із вибраних варіантів обчислюють ре­зультати, витрати, економічний ефект;

ü кращим визнається варіант, що забезпечує макси­мальну величину економічного ефекту, а за умови його тотожності по декількох варіантах - варіант з мінімальними затратами на його досягнення.

ü