Тарифна угода -це договір між представ­никами сторін переговорів з питань оплати праці та соціальних гарантій.

Тарифна система як основа організації оплати праці, її елементи

Предметом генеральної тарифноїугоди є:

• диференціація мінімальних тарифних ставок;

• єдині мінімальні ставки компенсаційних доплат;

• єдині тарифні умови праці;

• взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угоди. Предметом галузевої угоди є єдині для підприємств відповідної галузі тарифна сітка для робітників і шкали співвідношень мінімальних посадових окладів.

Конкретна диференціація заробітної плати праців­ників підприємства відбувається за допомогою тарифної системи, яка є сукупністю таких елементів:

тарифні сітки;

тарифні ставки;

тарифно-кваліфікаційні довідники;

система посадових окладів.

Тарифна сіткає сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

В Україні в 1993 році затверджено Єдину тарифну сітку оплати праці робітників, службовців, спеціалістів, керівни­ків за загальними (наскрізними) професіями та посадами, що забезпечує єдині умови оплати праці цих категорій пра­цівників незалежно від галузей виробництва. Тарифна сітка містить 15 тарифних розрядів з діапазоном тарифних коефі­цієнтів від 1 до 4,01.

Розмір тарифної ставки першого розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру за­робітної плати, нижче якого не може проводитись оплата за фактично виконану працівником норму праці.

Тарифні ставки інших розрядів(С;) визначаються мно­женням тарифної ставки першого розряду (Сі) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду (Кі):

Середній тарифний коефіцієнт (Ксер) визначається як середньозважена величина добутку чисельності погодинників певного розряду і відповідного тарифного коефіцієн­та або добутку трудомісткості робіт по певному розряду і відповідного тарифного коефіцієнта для відрядників.

Середній тарифний розряд (Рсер) обчислюється за фор­мулою:

де: Кменш, Кбільш - відповідно, менший і більший із двох суміж­них тарифних коефіцієнтів;

Рменш - менший із двох суміжних тарифних розрядів.

Тарифно-кваліфікаційні довідники містять систему «цензів», яким повинні відповідати робітники певної про­фесії і кваліфікації.

«Цензи» - це вимоги, яким повинен задовольняти робіт­ник кожної професії (спеціальності) і кожної кваліфікації. Таких «цензів» є три:

що робітник повинен знати;

• що робітник повинен уміти;

взірець роботи, яку робітник повинен виконати.

Система посадових окладів передбачає тарифне регу­лювання заробітної плати керівників, спеціалістів і службов­ців. Системи посадових окладів доповняються системою по­казників і характеристик для віднесення працівників до пев­ної групи по оплаті праці. Системи посадових окладів містять перелік посад усіх найменувань і розмірів місячних окладів щодо кожної посади («вилки» окладів).