Тарифні сітки та їх роль в організації заробітної плати
Тарифна сітка є основою регулювання професійно-кваліфікаційного поділу та руху робочої сили, стрижнем централізованого регулювання рівня заробітної плати різних категорій і груп працівників, ядром професійно-кваліфікаційної диференціації в оплаті праці. Тарифна сітка як важливий елемент тарифної системи слугує для визначення співвідношень в оплаті праці робітників, які виконують роботи різної складності. Вона містить певну кількість розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.
Тарифний розряд відображає рівень кваліфікації робітника, тобто у робітника вищої кваліфікації — вищий розряд тарифної сітки. Тарифні коефіцієнти показують, у скільки разів оплата праці кожного розряду кваліфікованих робітників вища від оплати праці робітника 1-го розряду.
Співвідношення тарифних коефіцієнтів крайніх розрядів є діапазоном тарифної сітки. Тарифні коефіцієнти повинні заохочувати робітника до підвищення кваліфікації, якості праці. Досвід показує, що мінімальний рівень різниці між тарифними ставками суміжних розрядів не може бути нижчим за 10 %.
У сучасних умовах на більшості підприємств застосовують шести- та восьмирозрядні тарифні сітки. Тарифні коефіцієнти та їх співвідношення можуть установлюватися галузевими угодами. Вирізняють чотири групи уніфікованих тарифних сіток, які диференційовані по галузях економіки:
♦ восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1 і 8-го розрядів 1 : 2,4 – для оплати праці робітників цехів основного виробництва підприємств чорної металургії;
♦ восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням 1 і 8-го розрядів 1,0 : 2,01 — для оплати праці робітників, безпосередньо зайнятих на виконанні відповідальних робіт підприємств машинобудування, включаючи електротехнічну, електронну, радіотехнічну промисловість і виробництво засобів зв'язку;
♦ семирозрядна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1 і 7-го розрядів 1,0 : 2,01 — для оплати праці робітників, безпосередньо зайнятих обслуговуванням, налагоджуванням і ремонтом основного устаткування теплових та електричних систем атомних, теплових і гідроелектростанцій;
♦ шестирозрядна сітка із співвідношенням тарифів 1 і 6-го розрядів 1,0 : 1,8 — для всіх інших видів виробництв і робіт.
Характеристика найпоширеніших тарифних сіток:
Розряд | ||||||||
Коефіцієнт | 1,08 | 1,23 | 1,35 | 1,54 | 1,8 | 1,89 | 2,01 |
За допомогою тарифної сітки можна встановити рівні середньої кваліфікації робітників та складності роботи. Середня кваліфікація робітників заводу в цілому, цеху або дільниці характеризується середнім тарифним розрядом. Середній тарифний коефіцієнт групи робітників (Кс) обчислюється тільки в тому разі, якщо праця робітників даного цеху, дільниці, заводу оплачується по одній і тій самій тарифній сітці:
Кс = ∑ К * Чр / ∑Чр,
де К — тарифний коефіцієнт відповідного розряду;
Чр — чисельність робітників того самого розряду; ∑Чр — загальна чисельність робітників.
Після обчислення середнього тарифного коефіцієнта визначається середній тарифний розряд:
Рс = Рм + (Кс – Км) / (Кб – Км)
або
Рс = Рб – (Кб – Кс) / (Кб – Км),
де Рм, Рб — тарифні розряди, які відповідають меншому й більшому із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт;
Км, Кб — менший і більший із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт.
Наприклад:
необхідно визначити середній тарифний коефіцієнт і середній розряд групи робітників-відрядників кількістю 50 осіб, зайнятих на роботах з нормальними умовами праці, з них 15 осіб — 2-го розряду, 25 — 3-го і 10 осіб — 4-го розряду.
Тоді: Кс = (1,08 * 15 + 1,23* 25 + 1,35 * 10) / 50= 1,21.
З таблиці видно, що розрахований Кс менший тарифного коефіцієнта 1,23, якому відповідає 3-й розряд, і більший коефіцієнта 1,08, якому відповідає 2-й розряд. Отже, Кс знаходиться між 2 і 3 розрядами і дорівнює:
Кс = 2 + (1,21 – 1,08) / (1,23 – 1,08) = 2,6
або
рс = 3 – (1,23 – 1,21) / (1,23 – 1,08) = 2,6.
Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається як середня арифметична величина тарифних коефіцієнтів, зважених за обсягами робіт:
Рс = ∑ К * ТР / ∑ ТР,
де К — тарифний коефіцієнт відповідного розряду;
ТР — трудомісткість робіт, віднесених до даного розряду, нормо-год;
∑ ТР — сумарна трудомісткість робіт, нормо-год.
Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається так само, як і для робітників.
Приклад.
Треба визначити середній тарифний коефіцієнт і середній тарифний розряд робіт, якщо відомо, що за планом на місяць необхідно виконати роботи з нормальними умовами праці таких обсягів:
Розряд Нормо-год.
3 300
4 600
5 200
Звідси:
Кс = (1,23 *300 + 1,35 * 600 + 1,54 * 200) / (300 + 600 + 200) = 1,32
Рс = 3 + (1,32 – 1,23) / (1,35 – 1,23) = 3,98;
або
Рс = 4 – (1,35 – 1,32) / (1,35 – 1,23) = 3,98.
Для правильного використання робочої сили на підприємствах під час планування чисельності робітників, перетарифікації робіт великого значення набуває зіставлення середнього розряду робітників і робіт. Ці величини мають відповідати один одному. Якщо середній розряд робіт випереджає середній розряд робітників, то це призводить до несвоєчасності освоєння виробничих потужностей, втрат робочого часу, випуску бракованої продукції. У цьому разі необхідно посилити роботу щодо підвищення кваліфікації робітників. Якщо ж середній розряд робітників вищий середнього розряду робіт, то кваліфікаційна робоча сила недовикористовується, фонд заробітної плати перевитрачається.