Культи в конфуціанстві

1. Культ освіти. Грамотність та освіта були критерієм і засобом досягнення життєвих успіхів, які в конфуціанському Китаї асоціювалися з отриманням посади і просуванням по службі. Сам факт навчання, отримання освіти мав в очах громадськості настільки важливе значення, що різко підвищував соціальний статус людини.

Повага до освіти та освічених людей в часи Конфуція обумовила появу широкої мережі шкіл і навчальних закладів. Освічені люди користувалися надзвичайно високим авторитетом, але ще вищим авторитетом користувалися вчені-чиновники. Вони зосередили в своїх руках монополію на знання, освіту й керівництво та посіли в Китаї місце, яке в інших суспільствах посідало дворянство, духовенство, бюрократія, разом узяті.

2.Культ Неба. Небо в розумінні Конфуція уособлювало абстрактну регулюючу сил, розум, доцільність, вищу справедливість. Небо – символ верховного божественного порядку, головний регулятор Всесвіту, центром якого природно вважався Китай. Відповідно були вироблені і взаємовідносини людей із Небом. Головним посередником між Небом і людьми виступав імператор. Це призвело до того, що імператор в Китаї завжди наділявся майже божественними почестями.

3.Культ конфуціанськоі цивілізації. Цей культ безпосередньо пов'язаний з культом Неба. Конфуціанство обумовило поступове виникнення і закріплення справжнього культу "Піднебесної"", "Серединної" імперії (Китаю), яка вважалась центром Всесвіту, вершиноюсвітової цивілізації.

Культ китайської конфуціанської цивілізації як практичного втілення священної волі Неба найбільше виявлявся у відносинах китайців із зовнішнім світом. Всі інші держави і народи вважалися варварами, "молодшими братами" китайців, підлеглими "Сина Неба" – китайського імператора.

4. Культ Конфуція. Успіхи конфуціанства та його ідей сприя­ли нечуваному в історії Китаю росту авторитету засновника вчення, його найближчих учнів та послідовників. Одразу після смерті Конфу­ція поблизу його могили був збудований храм на його честь. У храмі були зібрані реліквії, що належали мислителю: літературні твори, музичні інструменти, особисті речі тощо. Поступово храм перетворив­ся на місце постійної праці. Був старанно розроблений ритуал жертво­принесення на честь Конфуція. Згодом Учителю (як його всі називали) стали надавати дійсно божественні почесті.

Конфуцій відіграв в історії Китаю визначну роль. Вплив його ідей та ідеалів на співвітчизників був дуже великим. Конфуціанство з культом божественної влади "Сина Неба" (імператора), авторитетом старших, з культом сім'ї, освіти та виховання стало основою основ держави і суспільства, перетворилося на державну ідеологію. Розум, раціональне в людині та її мисленні у взаємодії з чеснотами стали вершиною, яку хотіла досягти переважна більшість китайців. Саме наявність у конфуціанстві пріоритетів розуму, раціональності дали підстави багатьом ученим стверджувати, що це вчення є не релігійним, а етико-соціальним.

Не будучи релігією у повному розумінні цього слова, конфуціанство стало чимось більшим, ніж просто релігія; ідеї Конфуція забезпечували порівняно високий розвиток Китаю упродовж двох тисяч років і стала традиційним духовним стрижнем китайської державності.