Непропорційне перестрахування
Усі договори пропорційного перестрахування мають особливість: збитки та премії за полісами розподіляються між цедентом та перестраховиком у відповідній пропорції і прив’язані до страхової суми.
Сутність непропорційного перестрахування полягає в тому, що відшкодування, яке надається перестраховиком визначається тільки розміром збитку і не залежить від страхової суми. Призначення цієї форми перестрахування - гарантувати відповідальність страховика за прийнятими ризиками щодо сукупного збитку за визначений період. Тобто, цедент сам оплачує збитки до певного розміру, а при перевищенні цього розміру – оплачує перестраховик у межах ліміту відповідальності за договором. Ліміт відповідальності цедента називається першим збитком, франшизою, пріоритетом. Відповідальність перестраховика – покриттям. За непропорційним перестрахуванням перестраховик не приймає участі у відшкодуванні дрібних збитків, скорочується обсяг бухгалтерських операцій, оскільки враховуються лише окремі збитки або фінансові результати страхування. Тантьєма за договором не передбачається.
За договором ексцеденту збитку механізм перестрахування вступає в дію тоді, коли остаточна сума збитку за застрахованим ризикам перевищує обумовлену в договорі суму (тобто франшизу) у разі настання страхового випадку.
Приклад. Існує договір ексцеденту збитку на 500 тис. ум. од. понад 200 тис. ум. од. власного утримання цедента. Розглянемо декілька варіантів збитків і їх відшкодування:
1. варіант, коли збиток = 200 тис. ум. од. – він повністю покривається цедентом;
2. варіант, коли збиток = 400 тис. ум. од., тоді цедент виплачує 200 тис. ум. од., а перестраховик – 200 тис. ум. од.;
3. варіант, коли збиток = 800 тис. ум. од., то перестраховик сплачує 500 тис. ум. од. (понад суми власного утримання), а цедент відшкодовує частку своєї участі у збитку і додаткову суму, що перевищує ліміт покриття (якщо не передбачив іншого договору з іншим перестраховиком).
Виділяють два основних види непропорційного покриття:
• «робочий килим». Тут пріоритет цедента невеликий і дорівнює середній сумі відповідальності за одним об'єктом страхування, тому достатньо велика кількість окремих збитків може зачепити перестраховиків. «Робочий килим» часто використовується для захисту власного утримання;
• «катастрофічний килим» захищає цедента від збитків, що перевищують нормальний рівень, або від сукупності збитків, зумовлених одним страховим випадком (землетрусом, ураганом,
паводком тощо). Пріоритет страховика, зазвичай, достатньо високий і у будь-якому разі вищий від середньої суми одного об'єкта. Мета таких покритів — захист від кумуляції збитків, викликаних однією подією.
Договір ексцедента збитковості передбачає покриття не окремих ризиків, що має цедент за даним видом страхування. Відмінність цього договору від інших полягає у тому що перестраховик бере участь у відшкодуванні збитків у випадках, коли збитковість за певний термін перевищує обумовлений договором перестрахування відсоток. Мета цього договору – надання цеденту всеохоплюючого покриття від коливань в розвитку збитковості у визначеному виді страхування. При цьому не має значення через що перевищений пріоритет – через кумуляцію великих або середніх збитків чи настання одного великого збитку.
Приклад. Відповідальність перестраховика за договором становить 110-120%. Збитковість за даний рік 140%. Визначити частку участі перестраховика і цедент.
Отже, перестраховик покриває 10% фактичної збитковості (120%-110%), а цедент покриває 130% (110 + 20), де 20% це додатковий % збитковості (140%-120%), що становить перевищення верхнього ліміту відповідальності перестраховика (120%).
Особливості укладання договору ексцедента збитковості:
повна довіра перестраховика щодо компанії цедент, її стратегії проведення страхування;
ця форма покриття призначена для кореляції відхилень частоти від норми. Отже, обов’язково мають існувати попередні форми перестрахування;
ліміт (пріоритет) страховика має бути на такому рівні, щоб компанія-цедент на початок дії договору ексцедента збитковості вже несла понаднормативні збитки.