Розвиток і становлення II сигнальної системи і абстрактного мислення у дітей різних вікових періодів.

Як ми вже знаємо, дитина відразу ж після народження має тільки I сигнальну систему і безумовні рефлекси. Тобто її ВНД майже нічим не відрізняється від інших представників – ссавців. Особливо велику роль в розвитку мови і II сигнальної системи відіграє рефлекс копіювання, наслідування. Слова, які дитина постійно чує, «бачить», як вони промовляються є складним умовно-рефлекторними подразниками, в кінці кінців поступово відкликають умовні рефлекси на ті чи інші умовні подразники. Тому на 5, 6 місяці вимовляння елементарних складів, слів (до цього звукові шуми, агукання лепетання). В 1-й рік дитина в середньому вимовляє від 6 до 10 слів. В другій половині 1-го року у дитини з’являються умовні рефлекси на мовні подразники. В цей період дитина ще не розуміє смислового значення слова, а розрізняє інтонацію, висоту і тембр голосу. Наприклад, коли в дитини питають де тато, чи мама, вона повертається в їх бік. Але вона ще не розуміє смислове значення слів, а впізнає маму та інших членів сім’ї по умовному рефлексу, так як це звукове сполучення підкріплюється особою матері, або таке слово як «яблуко», «лялька», багаторазове повторення слів і їх безумовно-рефлекторне підкріплення. На 2-му році життя йде інтенсивний розвиток мови, а отже і мовного апарату, і закладаються елементи абстрактного мислення дитини (до кінця 2-го року в середньому 200-300 слів). Ще більш інтенсивно розвивається мова, а отже і II сигнальна система і абстрактне мислення. Це вважається , що до 3-х років збудований фундамент II сигнальної системи, абстрактного мислення. Нагадаю, що ні в який період так сильно не розвивається і не росте маса головного мозку, як в перші 3 роки життя. Його вага збільшується втричі і досягає 1100-1200г. значно ускладнюються і його функції, формується в лобній долі (нижня і середня закрутка) мовний центр Брока. Як ми вже підкреслювали на 1-му році життя, а потім в інші роки досить активно діє рефлекс копіювання, який у дитини направлений не тільки на копіювання рухів дорослих, а й на копіювання їхньої мови. Це має величезне значення, тому що рідна мова не унаслідується, якщо дитина певної національності розвивається в чужомовному середовищі, вона копіює і розвиває мову людей, які її оточують і не гірше ніж діти даної національності. І взагалі, мовні стереотипи у дітей ще не консервативні, тому і більш старші діти і навіть учні молодших класів можуть паралельно з своєю рідною мовою порівняно легко засвоювати й іноземні мову при живому спілкуванні з іноземцем або вихователем, який добре володіє іноземною мовою. В історії, науці є драматичні приклади. Коли немовлят «крали» дикі звірі і вони ледь виживали (наприклад, в кінці 20-х років в Індії дві дівчинки Аміла і Каміла протягом 3-х років жили у вовчій стаї; в 70-х роках негритянський хлопчик, якого викрали мавпи, прожив у їхньому середовищі до 7-и років). Доля таких дітей трагічна, так як вони так і не стали повноцінними людьми. Той фундамент II сигнальної системи, який інтенсивно розвивається в перші 3-4 роки вони провели серед тварин, ніколи не чули людської мови, тому вони копіювали ті звуки, якими користувалися тварини, отже в них не розвивалася мова, а звідси і II сигнальна система і абстрактне мислення.

Але повернемося до розвитку II сигнальної системи. Як ми вже зазначили, інтенсивно розвивається на 2-му і 3-му мовний словарний запас, розвивається руховий мовний центр Брока в лівій лобній долі, формуються і ускладнюються функції голосового і артикуляційного апарату, розвивається і поступово ускладнюється абстрактне мислення дитини. І тут важливо зрозуміти і запам’ятати, що воно розвивається не тільки завдяки рефлексу копіювання і безлічі умовних рефлексів, а і завдяки орієнтовно-дослідницькому рефлексу, який у дітей природно значно сильніший і дійовий, ніж у дорослих. Його природна суть і у тварин, і у людини пристосовуватися до навколишнього с середовища. Але якщо у кошенят, цуценят і т.д. він направлений тільки на оточуючі конкретні предмети, то у людської дитини крім того, що він направлений на конкретні предмети (іграшки, предмети побуту) рефлекс цікавості, починаючи з 2-го року життя, направлений на усвідомлення смислового значення того чи іншого слова, того чи іншого явища. Ось чому діти 2-5, 7-10 років задають дорослим безліч питань, домагаючись зрозуміти смисл того чи іншого слова, а більш старші діти – того чи іншого явища (Що намальовано на місяці? Чому він висить і не падає? На чому він тримається?). Це не просто цікавість, тут закладений великий природний мудрий смисл. У такий спосіб, навіть без втручання дорослих, без навчання, виховання дитина розвиває своє абстрактне мислення, «набирається розуму». Вихователь дитячого садка, педагог, особливо початкових класів повинен пам’ятати про цей рефлекс, розвивати його, і використовувати у своїй навчально-виховній роботі. Наприклад, придумати тему того чи іншого уроку, використати наочність, слайди, прийоми, щоб визвати цей рефлекс зацікавленості, і тоді навчальний матеріал засвоюється легко і надовго. Педагогу необхідно бути ерудованому, щоб він міг відповісти правильно і на безліч різноманітних дитячих питань. Якщо брати в подальшому динаміку розвитку другої сигнальної системи, то з 4-ох років кількість, темпи її дещо знижуються, але зростають якісні показники. В 6 років словарний запас дітей складає 2500-3000 слів. Дитина розмовляє вже короткими і середніми реченнями, але дикція вимовляння деякий звуків недосконале. Це продовжується і на 7-8 році, тим більше, що іде заміна молочних зубів на постійні. Тому у дітей спостерігається шепелявість, сюсюкання, спотворене вимовляння деяких звуків. Паралельно з розвитком мови ускладнюється і руховий мовний центр Брока, який в лівшів нерідко знаходиться в правій півкулі, лобній долі (тому забороняється перевчати дітей-лівшів писати правою рукою, нехай пишуть лівою, інакше буде гальмуватися мовний центр в головному мозку, з’являться неврози і т.д.). також паралельно з розвитком мови змінюється і розширюється абстрактне мислення за допомогою орієнтовно-дослідницького рефлексу, рефлексу цікавості, а також за рахунок виховання і навчання у дитячому садку і в початковій школі. Тому більшість в шестирічних дітей все більше з’являється складні узагальнення, а також «внутрішня мова». Словесні реакції дітей 6-и років, а особливо 7-8 років, можуть викликатися не тільки безпосередніми подразниками, але і різної складності словесними подразниками. Це можна зафіксувати при цілеспрямованій бесіді з дітьми даного віку. Таким чином, у 6-7-и річному віці стають стійкими зв’язки між мовносприймаючими і мовноруховими відділами II сигнальної системи. Це зв’язки типу «С—С» (словесний подразник – словесна реакція).

Слід підкреслити, що в зв’язку з тим, що діти з 6-7и років йдуть до школи, то природний розвиток другої сигнальної системи прискорюється. Але не дивлячись на це, II сигнальна система в 6-8 р. віці ще тільки епізодична, на короткий час стає домінуючою. Все ж більшу половину активної діяльності дитини домінуючою є I сигнальна система, а звідси домінуючим – конкретно-предметне мислення дітей цього віку. Знаючи цю важливу вікову особливість учнів початкових класів, педагог повинен якомога більше (особливо в 1-2 класах) використовувати по різним дисциплінам конкретно-предметну методику. Тобто навчальний матеріал повинен підкріплятися яскравими ілюстраціями, методичними посібниками, кольоровими діапозитивами і т.д. Привести приклади. Але це не значить, що зовсім не повинно бути вербального (словесного) навчання, воно в тій чи іншій мірі прискорює розвиток абстрактного мислення.

Поступово після 8-и років життя все більші і більші позиції займає II сигнальна система, і після 9-и років стає домінуючою. Цьому сприяє і якісний розвиток кори великих півкуль, навчання в школі і пов’язане з ним абстрактне осмислення при вивченні різних дисциплін. В підлітковий період II сигнальна система і абстрактне мислення наближаються до рівня дорослої людини.