Загальні положення
Лекція 7
ТЕМА 7
ДОДАТОК ДО ПРИМІТОК ДО РІЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ «ІНФОРМАЦІЯ ЗА СЕГМЕНТАМИ»
Мета: вивчення теоретичних та методологічних основ складання додатку до приміток до фінансової звітності.
План викладу і засвоєння матеріалу:
7.1. Загальні положення
7.2. Особливості заповнення додатку у сільськогосподарських підприємствах
7.3. Методика заповнення додатку
Ключеві слова та терміни: інформація за сегментами, господарський сегмент, географічний сегмент, звітний сегмент, збутовий сегмент, виробничий сегмент, пріоритетний вид сегменту
Література [5 с. 296-320; 20 с. 137-185; 23 с. 106-125]
Час: 2 год.
Методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов'язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності визначено П(С)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19 травня 2005 р. №412, норми якого застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім малих підприємств, неприбуткових організацій, банків і бюджетних установ), за умови виконання хоча б однієї з таких умов:
- підприємство зобов’язане оприлюднювати річну фінансову звітність;
- підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг);
- щодо продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін.
Інформація про звітні сегменти наводиться в Додатку до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" - форма №6. Ця форма звітності деталізує інформацію Балансу (ф. 1) та Звіту про фінансові результати (ф. 2) за окремими напрямками і видами господарської діяльності підприємства, що дає змогу користувачам фінансової звітності, насамперед, потенційним інвесторам прийняти вірне рішення. Адже у Звіті про фінансові результати наводяться лише усереднені дані, що не дає можливості проаналізувати перспективність чи, навпаки, недоцільність розвитку окремих напрямів діяльності підприємства.
У П(С)БО 29 наведені визначення термінів, які застосовуються при розкритті інформації за сегментами.
Звітний сегмент - господарський або географічний сегмент, який визначений підприємством за критеріями, наведеними у пунктах 6—9 П(С)БО 29, щодо якого має розкриватися у річній фінансовій звітності інформація.
Внутрішньогосподарські розрахунки - розрахунки, що виникають у результаті господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов'язань.
Географічний сегмент - відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг) у конкретному економічному середовищі, яка відрізняється від інших:
• економічними і політичними умовами географічного регіону;
• взаємозв'язком між діяльністю в різних географічних регіонах;
• територіальним розташуванням виробництва продукції (робіт, послуг) або покупців продукції (товарів, робіт, послуг);
• характерними для географічного регіону ризиками діяльності;
• правилами валютного контролю і валютними ризиками в таких регіонах.
Залежно від сутності ризиків та організаційної структури підприємства географічні сегменти поділяються на два види:
• географічний виробничий сегмент, який виділяється за місцем розташування виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства;
• географічний збутовий сегмент, який виділяється за місцем розташування основних ринків збуту та покупців продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.
Господарський сегмент - відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших:
• видом продукції (товарів, робіт, послуг);
• способом отримання доходу (способом розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг);
• характером виробничого процесу;
• характерними для цієї діяльності ризиками;
• категорією покупців.
Із визначення сегментів можна зробити висновок, що будь-який сегмент має свої доходи і витрати, результати діяльності та певну матеріально-технічну базу, а тому має в рамках підприємства і свою облікову політику, свій окремий фінансовий облік.
Інформація формується у бухгалтерському обліку за господарськими та географічними сегментами, які визначаються підприємством самостійно на основі його організаційної структури або за критерієм дотримання єдиного технологічного процесу, який може здійснюватися в кількох географічних регіонах, що обумовлено стадіями виробництва продукції, політикою після продажного обслуговування, умовами доставки товарів тощо.
При визначенні сегментів враховуються ризики, які обумовлені особливостями ринку збуту продукції (товарів, робіт, послуг) у даному регіоні, валютні ризики, які виникають при провадженні діяльності в двох або більше країнах тощо.
Загальна класифікація сегментів згідно із П(С)БО 29 наведена на рис. 7.1.
Підприємство самостійно визначає ступінь деталізації географічних регіонів, виходячи з необхідності розкриття суттєвої інформації. Формування звітних сегментів здійснюється на основі виділених господарських і географічних сегментів та шляхом об'єднання кількох подібних сегментів одного виду в окремий звітний сегмент. Подібними визнають сегменти, які мають протягом кількох звітних періодів однакові (наближені) значення прибутку та відповідають більшості критеріїв визначення господарського і географічного сегментів.
При об'єднанні господарських сегментів аналізуються особливості та призначення продукції (товарів, робіт, послуг), характер виробничого процесу, категорія покупців, способи отримання доходу (способи розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг) тощо.
При об'єднанні географічних сегментів враховуються особливості регіональних економічних і геополітичних умов.
Господарський сегмент або географічний сегмент визначається звітним, якщо більша частина його доходу створюється від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і одночасно показники його діяльності відповідають одному з таких критеріїв:
Рис. 7.1. Класифікація сегментів підприємства
• дохід даного сегмента підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками підприємства становить не менше ніж 10 % сукупного доходу від продажу зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно);
• фінансовий результат даного сегмента становить не менше ніж 10 % сумарного фінансового результату всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно). Якщо підприємство за різними сегментами у звітному періоді має одночасно різні фінансові результати (прибутки та збитки), то звітним визначається сегмент, фінансовий результат якого становить не менше ніж 10 % більшої з двох абсолютних величин - сумарного прибутку або сумарного збитку всіх сегментів даного виду;
• балансова вартість активів даного сегмента становить не менше ніж 10 % сукупної балансової вартості активів усіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно).
При невідповідності показників сформованих сегментів зазначеним критеріям, необхідно провести подальше об'єднання двох або кількох подібних сегментів. Однак, може бути визнаний звітним і сегмент, який не відповідає встановленим критеріям, якщо цей сегмент має важливе значення для підприємства в цілому (забезпечує діяльність інших сегментів тощо) і інформація про нього є суттєвою.
Господарські або географічні сегменти, які не відповідають встановленим критеріям, і які не можна включити до складу будь-якого звітного сегмента, вважаються неподібними сегментами та їх показники у Додатку до річної фінансової звітності включаються до складу нерозподіленої статті. Сума показників за сегментами та нерозподіленої статті має відповідати сумі відповідних статей Балансу (форма №1) та Звіту про фінансові результати (форма №2).
Дохід від операцій із зовнішніми покупцями всіх визначених звітних сегментів, інформація про які наводиться в Додатку до річної фінансової звітності, має становити не менше ніж: 75 % загального доходу підприємства від операцій із зовнішніми покупцями.Якщо сукупний дохід визнаних звітних сегментів менше такого рівня, то здійснюється виділення додаткових сегментів з метою досягнення зазначеного рівня доходу, навіть, якщо такі додаткові сегменти не будуть відповідати встановленим критеріям.
Сегмент, який було визначено звітним у попередньому році, але який у поточному році не відповідає критеріям звітного сегмента, має визначатися звітним сегментом, якщо підприємство протягом дванадцяти місяців або операційного циклу, якщо він більше дванадцяти місяців, очікує досягнення цим сегментом показників, які відповідають встановленим критеріям.
Якщо у звітному році підприємство визначає нові звітні сегменти, які виникають унаслідок зміни (розширення) господарської діяльності підприємства, то за цими звітними сегментами наводяться відповідні порівняльні показники за попередній звітний період або надається обґрунтоване пояснення причин неможливості достовірного визначення показників.
За характером впливу на фінансовий результат звичайної діяльності підприємства звітні сегменти поділяються на пріоритетні і допоміжні. При визначенні пріоритетного виду звітного сегмента враховується організаційна структура підприємства.
Пріоритетним сегментом може бути визначено або господарський сегмент, або географічний виробничий сегмент, або географічний збутовий сегмент.
Якщо організаційна структуризація виробничих та інших відокремлених підрозділів підприємства побудована за видами продукції (товарів, робіт, послуг), що виробляється, то пріоритетним визнається господарський вид сегмента, а допоміжним - географічний. Якщо організаційна структуризація виробничих та інших відокремлених підрозділів підприємства здійснювалася за регіонами, в яких підприємство функціонує, то пріоритетним визнається географічний вид сегмента, а допоміжним - господарський.
У разі відсутності чітких переваг залежності фінансових результатів і ризиків пріоритетним звітним сегментом визнається господарський сегмент, а допоміжним - географічний.
За певних обставин (реорганізація підприємства, припинення певного виду діяльності) підприємство може змінити у звітному періоді пріоритетний сегмент. Зміна облікової політики щодо сегментів відображається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".
Обліковою політикою підприємства визначаються види сегментів, пріоритетний вид сегмента, засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках.
Інформація щодо сегментів розкривається в табличній формі. Таблиця має три розділи:
• І. Показники пріоритетних звітних сегментів;
• II. Показники за допоміжними звітними сегментами;
• ІІІ. Показники за допоміжними звітними географічними сегментами (виробничий, збутовий).
Найбільш деталізована інформація подається за пріоритетними звітними сегментами. Щодо цих сегментів наводять доходи та витрати за основною діяльністю. Інші доходи та витрати (фінансові, інвестиційні, надзвичайні тощо) наводяться лише у випадках, коли вони можуть бути безпосередньо пов'язані з діяльністю сегмента.
До складу витрат звітних сегментів не включаються: адміністративні витрати та витрати на збут, які пов'язані з діяльністю підприємства в цілому і не можуть бути віднесені до окремого сегмента; витрати з податку на прибуток; надзвичайні витрати, якщо їх виникнення прямо не пов'язано з певним звітним сегментом.
Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати наводяться в сумі, яка безпосередньо стосується звітного сегмента або визначена шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі на окремий звітний сегмент (наприклад, пропорційно доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг зовнішнім покупцям).
За кожним звітним сегментом у розділі І наводиться інформація про річну суму амортизаційних відрахувань і капітальних інвестицій.
У розділі І Додатка до річної фінансової звітності наводяться також дані про балансову вартість активів і зобов'язань пріоритетних звітних (господарського, географічного виробничого або географічного збутового) сегментів і нерозподілені статті. Сукупні дані про активи і зобов'язання за звітними сегментами та нерозподіленими статтями мають узгоджуватися із відповідними загальними показниками фінансової звітності підприємства (консолідованої фінансової звітності).
До складу активів звітного сегмента не включаються:
• відстрочені податкові активи;
• дебіторська заборгованість з податку на прибуток;
• фінансові інвестиції, якщо цей актив не виникає внаслідок основної діяльності цього звітного сегмента, а доходи і витрати, пов'язані з такими фінансовими інвестиціями, не включаються до складу доходів і витрат такого звітного сегмента;
• дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів у вигляді дивідендів, якщо такі доходи не включаються до складу доходів звітного сегмента;
• інші оборотні активи, які пов'язані з діяльністю підприємства в цілому і не стосуються окремого сегмента.
До складу зобов’язань звітного сегмента не включаються:
• забезпечення наступних витрат і платежів та цільове фінансування, якщо вони стосуються діяльності підприємства в цілому;
• відстрочені податкові зобов'язання;
довгострокові фінансові зобов'язання, зобов'язання за кредитами банків та інших фінансових установ, якщо отримання фінансових доходів не є основною діяльністю звітного сегмента;
• поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками;
• зобов'язання з податку на прибуток, інші зобов'язання перед бюджетом та державними цільовими фондами, які не можна на обґрунтованій та послідовній основі розподілити між звітними сегментами підприємства.
Щодо допоміжних звітних сегментів наводиться інформація про:
• доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям;
• балансова вартість активів звітних сегментів;
• капітальні інвестиції
Підприємство може доповнювати передбачений у розділах II і III перелік показників допоміжних звітних сегментів.
У примітках до річної фінансової звітності наводяться дані про суму доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і суму доходів за внутрішньогосподарськими розрахунками сегмента, який не визначено звітним сегментом, якщо більша частина доходу цього сегмента сформована за внутрішньогосподарськими розрахунками та дохід цього сегмента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям становить не менше ніж 10 % загального доходу підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.