Є) запозичення з інших мов

ІІ. Лексика, запозичена з інших мов

Власнеукраїнська лексика.

Праслов”янські запозичення.

Слова індоєвропейського походження

І. Споконвічна українська лексика

Тема 4 Лексика сучасної української мови з погляду її походження

Зі структурного погляду

І. Різнокореневі (власнелексичні) антоніми (великий – малий, корисний - шкідливий).

ІІ. Однокореневі (лексико-граматичні) антоніми (логічний – алогічний, надія - безнадія).

У системі художніх тропів антоніми посідають помітне місце, оскільки забезпечують контрастну характеристику образів. Найбільше застосування як стилістичний засіб антоніми знаходять у художньому і публіцистичному стилях, виконуючи функції зіставлення і протиставлення (троянди й виноград – красиве і корисне). Антоніми є основою таких художніх прийомів як антитеза, епітет –оксиморон, іронічне зіставлення.

Антитеза – стилістична фігура, побудована на підкресленому протиставленні протилежних явищ, понять, думок (гірко заробиш – солодко з”їси).

Епітет- оксиморон – мовна фігура, в якій поєднуються 2 протилежні поняття, які в сукупності дають одне нове (трунок цілющий, дзвінка тиша, солодкий біль, гірке щастя).

Прийом антонімічної іронії полягає в тому, що слово сприймається не в прямому, а в протилежному значенні, тобто стає самоантонімом (Пожалів вовк кобилу – залишив хвіст і гриву).

3.Східнослов”янська (давньоруська) лексика.

1.Запозичення зі слов’янських мов:

а) старослов’янізми;

б) полонізми;

в)російські запозичення.

2.Запозичення з неслов’янських мов:

а) слова старогрецького походження;

б) латинські запозичення;

в)німецькі запозичення;

г) французькі запозичення;

г) англійські запозичення;

д) італійські запозичення;

е) тюркізми;

Використана література

  1. Волох І.П. та ін. Сучасна українська літературна мова. К., 1976.
  2. Жовтобрюх О.П., Кулик В.Д. Курс сучасної української літературної мови. К., 1972.
  3. Пономарів О.Д. Сучасна українська мова К., 1991.
  4. Сучасна українська літературна мова (за ред. А.П.Грищенка). – К., 1997.
  5. Сучасна українська літературна мова. Лексика. Фразеологія. (за ред. І.К.Білодіда) К., 1969.- Т.4.
  6. Гнатюк Л. Кононенко О. Українська мова. К., 1995.
  7. Доленко М.Т., Дацюк І.І. Кващук А.Г. Поповський В.Д. Сучасна українська мова. Збірник вправ. К., 1989.
  8. Доленко М.Т., Дацюк І.І. Сербенська О.А. Сучасна українська мова. Збірник вправ. К., 2000.
  9. Козачук Г.О.Українська мова. Практикум. К., 1991.
  10. Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний курс української мови. К., 1994.
  11. Український правопис. Стереотипне видання.- К., 2001.

Лексика кожної мови складається у процесі її тривалого історичного розвитку. Тобто, українська лексика, як і мова в цілому, тісно пов’язана з історією українського народу . Лексика сучасної української літературної мови за походженням неоднорідна, її аналіз у плані походження передбачає з’ясування основних шляхів її формування.

Близько 90% української лексики становлять успадковані слова, тобто такі, що беруть свій початок в індоєвропейській мовній спільності; слова, що виникли в спільнослов’янський період; слова, що з’явились в епоху східнослов’янської мовної та етнічної Спільності; лексика, яка з’явилась у часи існування власнеукраїнської мови. Решта лексичного складу СУЛМ ( приблизно 10%) - запозичені слова.