Функції документів

Документам, подібно до мови і мовлення, властиві сутнісні і прикладні функції. Сутнісні функції, нагадаємо, це ті властивості предмета, які невід'ємно йому притаманні, обумовлені його природою, а для мистецьких об'єктів – їх призначенням. Втрата будь-якої сутнісної функції означає руйнування предмета. Сутнісні функції не вичерпують область практитичного застосування предмета: вони доповнюються прикладними функціями. Прикладні функції – це ті властивостіпредмета, які не обов'язково йому притаманні, а привнесені ззовні. Іншими словами, прикладні функції – результат пристосування даного предмета до необхідностей поточного моменту.

Документами властиво споконвічно соціальна призначення, яке випливає з авторського задуму. Соціальне призначення визначає ті сутнісні функції, які повинні виконувати документи. З іншого сторони, документи створюються для розуміння їх індивідуальним користувачем; якщо людина не може прочитати текст документа, документ втрачає свої сутнісні функції. Таким чином, областями прояву сутнісних функцій документів, як і в випадку мови й мовлення, залишаються: суспільне життя і особистий світ. Легко здогадатися, що прикладні функції документів також представлені в цих світах. В результаті отримуємо таблицю функціональних властивостей документів (табл. 4.3).

1. Соціальне призначення документів проявляється в трьох функціях:

1а. Соціально-часовій, або мнемічній – фіксування та збереження в часі духовних творчих досягнень – членів суспільства.

1б. Соціально-просторовій – функції поширення в соціальному просторі актуальних смислів (знань, емоцій, стимулів).

1в. Ціннісно-орієнтаційній функції, що випливає зі штучного походження документів. Нема документів, створених їх авторами без глибинного задуму, без певної мети. Всякий документ задумується для того, щоб вплинути на ціннісні орієнтації реципієнтів, а в кінцевому рахунку – на їх поведінку. Тому ціннісно-орієнтаційна функція виявилася сутнісною для штучно створених повідомлень, у той час як для мовних повідомлень вона є принакладною (функція 3а, яка використовує керуючу силу слова).

2. Вимоги споживачаобумовлюють викокористання документа індивідуальними читачами (слухачами, глядачами). Це:

2а. Змістовність – безглуздий набір знаків не може вважатися документом; документ повинен бути осмислений, тобто слугувати джерелом знань, емоцій, стимулів.

2б. Зрозумілість – якщо зміст тексту не може бути сприйнято (прочитано), то такий текст – не документ, бо не можна розшифрувати його зміст.

2в. Матеріальність – зображення, що не має стабільної, відчутної форми не сприймається людьми як документа.

3. Соціальний прагматизм полягає у використанні сутнісних функцій документів для вирішення актуальних суспільних завдань; тут ініціатива часто належить органам управління.

3а. Освітня функція (педагогічна, просвітницька, виховна) – поширення знань, етичних норм, ідеалів, переконань, які забезпечують соціалізацію особистості.

3б. Ідеологічна функція (агітаційно-пропагандистська) – сугестивна популяризація будь-яких політичних, релігійних, субкультурних доктрин (навчань).

3в. Допоміжна функція – сприяння розвитку спеціальних комунікацій, які обслуговують професійні потреби соціальних інститутів; сюди відносяться науково-допоміжні, техніко-допоміжні, виробничо-допоміжні, військово-допоміжні і т.п. функції документів, що представляють різні типи літератури.

3г. Бюрократична функція – оскільки бюрократія грунтується на документних потоках і немислима без них, підтримку бюрократичних систем можна вважати однією із затребуваних функцій документації.

3д. Художньо-естетична функція – функція формування та розвитку художньої літератури як особливого, словесного виду мистецтва, а також образотворчого мистецтва, заснованого на іконічних документах.

3е. Товарна функція обумовлена тим, що всі взагалі документи є продуктом праці, мають ринкову вартістю і можуть функціонувати як товар. Книготорговий соціальний інститут використовує як якість творів друку. Рідкісні книги, старовинні рукописи, твори живопису, графіки, скульптури можуть стати предметом вкладення капіталу і перетворитися на скарби.

3ж. Меморіальна функція – окремі документи набувають особливу соціальну цінність, аж до музейних експонатів, якщо вони безпосередньо пов'язані з тим чи іншим історичним обличчям, тією чи іншою подією (мають автографи, позначки на полях, екслібріси, легенди, пов'язані з ним і т.д.). Такі документи стають культурними пам'ятками.

4. Реальне використання – це фактичне функція документів у духовному житті окремих людей:

4а. Пізнавальна функція. Загальновідомо, що «книга – джерело знання» і, строго кажучи, будь-який документ може бути використаний в цій якості; ця функція вілдіграє центральну роль в утворенні і самоосвіті.

4б. Гедоністична функція властива творам художньої літератури та образотворчого мистецтва, що виступають як джерела естетичної насолоди, позитивних емоцій або просто захоплюючого читання; гедонистичну функцію можно назвати культурно-дозвільною.

4в. Бібліофільська функція – книги можуть бути предметом пристрасного збирання, колекціонування, так само як і твори мистецтва, тут зачіпається емоційна сфера особистості.

4г. Представницька функція – книжкові зібрання в будинку – свідчення освіченості, начитаності, культурності господаря.

4д. Функція особистих реліквій виконується документами, так чи інакше пов'язаними з біографією даного індивіда. Сюди відносяться сімейні альбоми, подарунки з автографами, дипломи, ордени й інші знаки відмінності. Цю функцію можна назвати ще особисто-архівної.

4е. Функція самовираження автора, коли твір документа стає невимушеним актом творчого вираження особистих талантів, здібностей, переконань, знань, емоцій; творчості «за натхненням».

4ж. Інструментальна функція – створення документів з професійного обов'язку, заради честолюбства, слави, заробітку або інших меркантильних розрахунків.

Пізнавально порівняти сутнісні і прикладні функції документів з сутнісними і прикладними функціями мови і мовлення (пункт 4.2.2). Сутнісні комунікаційні функції в обох випадках фактично збігаються і зводяться до передачі смислів у часі і просторі. Проте мова і мовлення притаманна ще сутнісна розумова функція (функція знаряддя мислення), яку документи не виконують, але зате останні володіють ціннісно-орієнтаційною функцією, яка витікає з їх штучного походження. Прикладні функції природних і штучних каналів різні; якщо б документи просто дублювали мовні повідомлення, то не було б потреби в їх створенні.