Інформаційно-аналітичне забезпечення управління політико-дипломатичною і правоохоронною діяльністю, обороною, безпекою і захистом національних інтересів на міжнародній арені
Інформаційно-аналітичне забезпечення як основа для прийняття рішень у зовнішній та внутрішній політиці
Оскільки керівник будь-якого органу влади чи господарської структури і аналітик завжди поруч, аналітик своїми рекомендаціями робить значний, а часом і визначальний вплив на процеси управління. Будь-які радикальні реформи, що стосуються суспільства в цілому, проведені без належної підготовки і системного розробки проблеми, чреваті великими втратами і негативними наслідками, що яскраво показало останніми роками – загострення ситуації, перехід її у системну кризу, а потім дезінтеграція СРСР.
Аналітик – це поняття більш широке, ніж просто експерт у деякій галузі знань, його інтелектуальний інструментарій та досвід практичної діяльності набагато ширше і не замикається в рамках однієї предметної області. Аналітик володіє сукупністю інтелектуальних технологій, що дозволяє йому:
1) адекватно відбивати суть явищ і процесів;
2) виявляти основні тенденції їхнього розвитку;
3) прогнозувати та створювати наукову основу для управлінських рішень.
Рівень внутрінаціонального та міждержавного інтелектуального протиборства – це той рівень, на якому ведеться нескінченний невидимий двобій, від результатів якого залежить свобода і процвітання народів. У ході цього двобою формуються механізми узгодження національних інтересів іноземних держав і політичних сил між собою у середині суспільств цих держав.
Сучасний аналітик професійно оперує широким спектром різноманітних знань, володіє гарною методологічною озброєністю і багатьма іншими інтелектуальними якостями. Завдяки енциклопедичним пізнанням, він краще інших розуміє суть процесів, що відбуваються в житті суспільства і в світі. Напрацьований життєвий досвід і знання дають йому можливість винаходити варіанти найефективніших способів і варіантів виходу із кризових ситуацій і вирішувати проблемні питання з реально прогнозованими ризиками та небезпеками настання позитивних чи негативних наслідків.
У зв’язку з цим результати праці співробітників інформаційних підрозділів та фахівців-аналітиків складають ту основу, підґрунтя, на яке у своїй практичній повсякденній управлінській роботі спираються особи, які приймають відповідальні рішення в державі, державних органах, господарських структурах.
Інформаційно-аналітичне забезпечення, надаючи необхідну інформацію та відповідні варіанти рекомендацій практичного вирішення проблем з прогнозованими наслідками, створює сприятливі умови для діяльності керівників, інших державних службовці та співробітників, механізмів і систем реалізації управлінських заходів.
Узовнішньополітичному аспекті управління політико-дипломатичною і правоохоронною діяльностями, обороною, безпекою, захистом і просуванням національних інтересів — це безперервний вольовий вплив керівних ланцюгів системи на діяльність сил і засобів виконавчих структур (на рушійні елементи виконавчого механізму), заснований на всебічному вивченні умов боротьби іноземних держав та інших суб’єктів міжнародно-правових відносин з їхніми політичними супротивниками, латентними структурами, зокрема злочинними співтовариствами.
У зовнішньополітичному контекстізавдання інформаційно-аналітичного забезпеченняуправління полягають у:
1) визначенні перспективних і поточних цілей та завдань операційної, оперативно-розшукової, агентурно-оперативної діяльностей відповідно до геополітичних, геоекономічних, геостратегічних, геоінформаційних та інших стретегічних цілей, насамперед, правлячиї кіл і шляхів їх досягнення;
2) організації і визначенні тактики використання сил та засобів політико-дипломатичних, правоохоронних органів, розвідки, контррозвідки та інших спецслужб для ефективного вирішення завдань, що стоять перед ними у забезпеченні реалізації зовнішньої політики держави в міжнародних і міждержавних відносинах;
3) створенні відповідної законодавчої основи забезпечення їх діяльності у на світовій арені.
У внутріполітичному аспекті діяльності управління — це безперервний вольовий вплив керівних ланцюгів системи на діяльність сил і засобів виконавчих структур (на рушійні елементи виконавчого механізму), заснований на всебічному вивченні різних аспектів суспільного життя, умов подолання різноаспектних загальнонаціональних, державних, відомчих і приватних проблем, особливо у сфері боротьби державних органів та суб’ктів господарювання зі злочинністю, провідними кримінальними елементами, організованими злочинними співтовариствами взагалі, конкретними злочинними групами та угрупованнями, іншими маргінальними елементами.
Завдання інформаційно-аналітичного забезпечення управління внутріполітичною сферою полягають у безпосередньому визначенні:
1) перспективних і поточних цілей та завдань оперативної діяльності правоохоронних органів, спецслужб держави, охоронних структур і служб безпеки суб’єктів господарювання відповідно до тенденцій розвитку економічних і соціально-політичних процесів, злочинності, особливостей організації використання організованими злочинними угрупованнями сил та засобів у ході реалізації протиправних і злочинних намірів щодо об’єктів посягань;
2) шляхів ефективного вирішення завдань викриття, попередження і припинення різного роду небезпек, ризиків, викликів і загроз, особливо злочинної діяльності, зниження рівня злочинності до мінімального, який не загрожував би загальному суспільному благополуччю, добробуту безпеці та правопорядку в державі.
У різних державних відомствах і господарських структурах, пов’язаних із міжнародним співробітництвом, тобто з діяльністю у сфері міжнародних і міждержавних віносин, з правоохоронною діяльністю, безпекою і обороною, управління – це безпосередній вплив управлінських ланок системи на діяльність сил і засобів цих структур. Управління базується на результатах інформаційно-аналітичного забезпечення, котре передбачає всебічне вивчення умов діяльності, а саме:
1) перспективних і поточних цілей та завдань конкретної діяльності відповідно до політичних цілей та настанов зовнішньої політики держави або іншого учасника міжнародних відносин, латентних структур, шляхів їх досягнення;
2) організації використання сил і засобів з метою ефективного вирішення поставлених завдань перед зовнішньополітичними, правоохоронними, оборонними структурами та структурами безпеки.
Управління зазначеною діяльністю передбачає:
1) підготовку на основі аналізу наявної інформації та документальних даних управлінських рішень, що визначають цілі та завдання операційної діяльності зовнішньополітичних відомств;
2) планування зовнішньополітичних заходів та інших акцій, спрямованих на вирішення поставлених завдань;
3) організаційну роботу з підготовки та використання сил і засобів з метою реалізації прийнятих рішень;
4) контроль за функціонуванням виконавчого механізму зовнішньополітичної системи, за виконанням прийнятих рішень;
5) координацію і взаємодію зовнішньополітичних органів, їхніх сил і засобів.
Поняття інформаційно-аналітичного і правового забезпечення як елементу в системі державного управління (зовнішній аспект управління) та елементу в системі соціально-політичної і господарської діяльності певних державних і недержавних структур, особливо підприємницьких (внутршній аспект управління) варто розглядати через призму його основних елементів, що у сукупності досить повно виражають їх сутність і зміст відповідно до певного управлінського рівня. Перелічені вище положення адміністративного права та державного управління поширюються повністю і на таку сферу діяльності, як інформаційно-аналітичне забезпечення, яка є важливим елементом системи державного та інших видів управління.
Інформаційне забезпечення аналітичної роботи (внутрішній аспект) у юридично-довідковій (консалтинговій) сфері, правоохоронній діяльності та у сфері зовнішньої політики, безпеки та оборони — це комплекс спеціальних заходів, здійснюваних його суб’єктами, спрямованих на створення систем:
1) нормативно-правової інформації, покликаної сприяти поширенню правових знань серед населення України та наданню висококваліфікованих консультативних послуг під час розв'язання пересічними громадянами нагальних для них проблем;
2) опєративно-розшукової та оперативно-облікової інформації, покликаної сприяти оперативним і слідчим підрозділам органів 1V1BC, Податкової адміністрації, Митниці, Прокуратури України під час вирішення прикладних завдань кримінального аналізу;
3) оперативної контррозвідувальної і розвідувальної, оперативно-розшукової та оперативно-облікової інформації, покликаної сприяти оперативним та організаційно-аналітичним підрозділам контррозвідки Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки МО, підрозділам внутрішньої безпеки та розвід-підрозділам прикордонних військ, аналітичним структурам РНБО України під час вирішення прикладних завдань забезпечення державної і національної безпеки, захисту інтересів на міжнародній арені;
4) поточної (тактичної) і стратегічної інформації про військову активність іноземних армій та оперативну обстановку на майбутніх театрах бойових дій, покликаної сприяти Генеральному штабу грамотно розбудовувати оборонну доктрину. Збройні сили України, оборонну інфраструктуру держави, здійснювати ефективні заходи для підтримання на високому рівні їх мобілізаційної готовності.
Серед перелічених заходів чільне місце займають також заходи нормотворчого, організаційного, інформаційного, технічного, математичного та іншого характеру.
Висновок: інформаційно-аналітичні оцінки, висновки та пропозиції мають дорадчу функцію під час прийняття рішень. Для споживача вони не створюють прецедент обов’язковості, тобто при необхідності інформаційно-аналітичний продукт може бути основою для підготовки підзаконних нормативно-розпорядчих актів, найчастіше закритого характеру.
ЛЕКЦІЯ 1.3. ЗМІСТОВНА СТОРОНА, ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ІАД У МВ